2. Класифікація підприємств за формою власності

Фірми класифікують на:

• приватні;

• державні;

• кооперативні.

Приватні – можуть бути незалежними компаніями, а можуть входити до складу великих об’єднань (картелі, синдикати, пули, трести, концерни, холдинги, фінансові групи).

Державні:

• чистодержавні;

• напівдержавні.

Чистодержавним належить акціонерний капітал, що отримано в резуль-таті націоналізації або заново створений.

Напівдержавні, коли держава в особі Міністерства володіє часткою акцій.

Кооперативні – це пайові об’єднання споживачів, фермерів і виробників.

3. Класифікація фірм за приналежністю капіталу і контролю

Фірми класифікують на:

• національні;

• іноземні;

• змішані.

Національні фірми – капітал яких належить підприємцям даної країни, зареєстровані в цій країні і знаходяться на території цієї країни.

Іноземні фірми – капітал яких належить іноземним підприємцям повністю або у тій частині, що дозволяє здійснювати право контролю. Діють, як правило, на тих же правах, що і національні фірми.

Змішані – капітал яких належить двом або більше підприємцям різних країн. Реєструються в одній із країн і діють на основі законодавства цієї країни.

4. Класифікація фірм за сферою діяльності:

Фірми розрізняють:

• національні;

• міжнародні.

Національні – коли сфера дії обмежується однією країною.

Міжнародні – характеризуються наявністю мережі підконтрольних фірм і філій, що знаходяться в інших країнах, і здійснюють випуск продукції для збуту на зовнішніх ринках.

5. Класифікація фірм за правовим положенням (за правовим статусом)

Фірми розрізняють:

• товариство (повне, з додатковою відповідальністю, командитне);

• товариство з обмеженою відповідальністю;

• приватне акціонерне товариство;

• публічне акціонерне товариство.

Повне товариство – виникає, якщо його учасники утворюють власність, що відокремлена від учасників. Кожен з них вносить вклад у будь-якій формі. Частки учасників відповідають вартості внесених особами вкладів. Повне товариство передбачає, що кожен учасник особисто бере участь у справах товариства і несе повну відповідальність за зобов’язання товариства не тільки вкладеним капіталом, а і всім своїм майном.

Командитне товариство – об’єднання, що складається з повних товариств, які несуть відповідальність тільки у межах свого вкладу. Керують товариством і здійснюють його представництво повні учасники. Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність за боргами товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю – являє собою форму об’єднання окремих капіталів у загальний. Учасники товариства несуть відповідальність за його зобов’язання тільки своїм вкладом, а не всім своїм майном, тобто несуть обмежену відповідальність.

Товариство з додатковою відповідальністю – визнається товариство статут-ний капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного капіталу, а при недостатності цих сум – додатково належним їм май-ном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника.

Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій.

Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.

Вищий орган – загальні збори акціонерів. Між загальними зборами вищим органом товариства є рада директорів. Рада директорів затверджує склад.

Види об’єднань підприємств

Об’єднання розрізняють:

Картелі – об’єднання фірм однієї галузі, вони можуть бути бажані або небожа-ні. В США картелі заборонені законом.

Синдикат – різновид картелю, де збут продукції здійснюється через єдиний збутовий орган. Функції синдикату бере на себе один із учасників.

Пул – об’єднання підприємств, що передбачає особливий порядок розподілу прибутку між учасниками в раніше обумовлених пропорціях.

Трест – об’єднання, у яких підприємства зливаються у єдиний виробничий комплекс і втрачають права юридичної особи.

Холдинг – об’єднання, що тримають контрольні пакети акцій дочірніх під-приємств, які входять до їх складу. Холдинги не здійснюють виробничу і експлуа-таційну діяльність, але контролюють підприємства, що входять до їх складу, не втручаються у фінансово-господарську діяльність дочірніх.

Фінансова група – об’єднання самостійних підприємств (торговельних, промислових), на чолі яких стоїть банк, що розпоряджається грошовим капіталом компаній і контролює його використання.