Відсоток подвійного завантаження

Більш точною назвою для цієї статистичної величини є "відсоток подвійного завантаження", оскільки на практиці це виглядає саме так — число номерів зайнятих більш, ніж однією особою. Така статистична величина розраховується в такий спосіб:

Число гостей — число проданих номерів × 100 = % Число проданих номерів

Маючи такий статистичний показник, директор готельного підприємства одержує більш чітке уявлення про якісний бік завантаження номерного фонду. Цей показник має значення на підприємствах, що мають одномісні і багатомісні номери. Користь даного показника виявляється і при оцінці потреби в робочій силі на конкретний період часу.

Кількість гостей на один проданий номер

Ця статистична величина — кількість гостей на один номер — має те ж значення, що й показник, що згадувався вище. Однак дана величина виражає завантаження з погляду загального числа гостей, що проживають у кожному проданому номері. Вона підраховується за наступною формулою:

Загальне число гостей = Сер. число гостей Число проданих номерів

Наприклад: У готелі зайнято 300 номерів, а проживає 400 гостей. Тоді завантаження на один проданий номер складає:400:300=1.33гостя.

Відсоток зайнятості ліжко-місць

У готелях Європи і Сполучених Штатів, як і в усьому світі, широко розповсюдженою статистичною одиницею є відсоток зайнятості ліжко-місць. Ця статистична одиниця розраховується в такий спосіб:

Число зайнятих ліжок × 100 = % Число вільних ліжок

Підприємці в Європі вважають цю статистичну одиницю досить корисною при визначенні ефективності роботи персоналу готелю в досягненні практично повного завантаження їх готелів. Оскільки двомісні номери, звичайно, продаються за більш високу ціну, ніж одномісні, повний комерційний потенціал готелю виявляється не використовуваним доти, поки всі ліжка не зайняті.

У Сполучених Штатах такий підхід не знаходить підтримки з ряду причин, однією з яких є закріплене Конституцією США і численними судовими прецедентами право на самотність і захист (Privacy and Protection Rights). На цій підставі готель без прямо вираженого побажання гостя не може поселити його в одному номері зі сторонньою людиною. Загальноприйнята ціна на готельний номер, а не на ліжко-місце, робить вищезгаданий показник досить умовним і не має практичного значення для готельної індустрії США.

2. Статистика доходів

Показники прибутковості готелів використовуються для визначення комерційної ефективності роботи готельного персоналу, зокрема, у підрозділах номерного фонду і харчування.

Середня ціна готельного номера

Робота персоналу готелів не зводиться лише до простого контролю над віль-ними номерами і їх реалізацією. Сегментація номерного фонду готелів за рівнем сервісу і ціни ставить перед підрозділами завдання реалізації, в першу чергу, най-більш дорогих номерів. Порівнюючи середню ціну номерів, що здані під розміщен-ня, з оптимальною або ідеальною ціною всіх готельних номерів, можна визначити наскільки ефективно обслуговуючий персонал виконує свої функції з продажу більш дорогих номерів. Середня ціна готельного номера може бути визначена за формулою:

Загальний доход від номерного фонду = $ Число проданих номерів

На практиці деякі номери можуть бути продані за середньою ціною. На почат-ку 80-х років, наприклад, середня вартість номера в день по країні становила $39.79.

На додаток до комерційних зусиль працівників служби розміщення на середню вар-тість номера в добу впливають надані знижки, якісний склад гостей і рівень заванта-ження готелю в цілому. При низькому рівні завантаження середня вартість номера нижча. Перші прибулі гості, звичайно, займають більш дешеві, з погляду середньої ціни, номери. Зі збільшенням завантаження більш пізні гості змушені погоджуватися на більш дорогі номери або зовсім відмовлятися від розміщення. Таким чином, середня вартість номера має тенденцію до підвищення зі збільшенням рівня завантаження.