1. Політична влада. Державна влада

Політична влада - це здатність соціальної спільноти чи індивідів впроваджувати в життя рішення, що виражають їхню волю, і визначально впливати на діяльність, на поведінку людей та їх об’єднань за допомогою правових норм, ідеологічного впливу, партійних програм, настанов, насильства тощо.

Політична влада реалізується насамперед через діяльність політичних партій, суспільних організацій, суспільно-політичних рухів та інших суб’єктів політики.

Державна влада - вища форма політичної влади, що спирається на спеціальний управлінсько-владний апарат і володіє монопольним правом на видання законів, інших розпоряджень і актів, обов’язкових для всього населення.

Ознаки державної влади:

1) розмежування суспільних груп на тих, хто здійснює владу (суб’єкти влади), і тих, стосовно кого влада здійснюється (об’єкти влади);

2) здійснення організованого і правовим чином урегульованого примусу;

3) використання адміністративного апарату;

4) поширення влади на певну, визначену кордонами територію, у рамках якої вона володіє ознаками суверенності.

Політична влада в умовах громадянського суспільства здійснюється у формі державно-політичної влади, влада муніципальних утворень і суспільно-політичної влади.

Державно-політична влада в межах державної території своїм об’єктом має все населення країни. У федеральних державах вона поділяється на загально федеральну владу, влада суб’єктів федерації (країв, областей, республік, штатів і т.д.) і місцеву владу (управляючі, префекти).

В унітарних державах розрізняють владу центральну і місцеву. Влада муніципальних утворень має місцевий, локальний характер і розповсюджується лише на території конкретного муніципального утворення. Вона спрямована на вирішення загальних справ місцевого значення. Головною відмінною рисою державної влади на муніципальному рівні є форма її реалізації - місцеве самоврядування.

Суспільно-політична влада розповсюджується лише на членів конкретних політичних організацій (рухів) і здійснюється в межах членства.

Державна влада - завжди політична влада. Її сутність полягає в тому, кому вона належить і чиї інтереси представляє і захищає. Це може бути група, верства, клас, більшість членів суспільства чи суспільство загалом. При цьому важливе значення мають два фактори:

1) кому належить влада та хто її здійснює (монарх, хунта, партійна еліта, демократично обрані органи влади);

2) якими способами і методами реалізується влада (диктатура, авторитаризм, демократія).

Ресурси влади - засоби, що забезпечують дієвий вплив суб’єкта на об’єкт влади. До них належать:

- Структурні ресурси - закон, суд, державний апарат, партійна дисципліна, авторитет лідера.

- Психологічні ресурси - страх, інтерес, віра, переконання.

- Матеріальні ресурси - забезпечення матеріальних потреб, маніпулювання усілякими пільгами та привілеями.

- Економічні ресурси включають всю сукупність матеріальних цінностей, гроші як їх еквівалент.

-Культурно-інформаційні ресурси - знання та інформація, а також засоби їх одержання і поширення: інститути науки і освіти, засоби масової інформації тощо.

- Примусові ресурси - це заходи адміністративного і кримінального впливу, інститути фізичного примусу і спеціально підготовлені для цього кадри. У державі їх ядро становлять армія, поліція, служби безпеки, суд, прокуратура.

-Демографічні ресурси - люди. Вони утворюють собою універсальний, багатофункціональний ресурс, який є “постачальником” усіх інших ресурсів.

Суспільство - це моральна спільнота, що утворюється і функціонує згідно з певними правилами. Чим краще владна верхівка створює і дотримується цих правил, тим охочіше населення їй підкоряється.

Влада здатна створювати і розподіляти дуже важливі для всіх людей вартості - безпеку, порядок, стабільність, добробут. Тому люди відчувають потребу у владних структурах і готові поступитися частиною своєї волі заради цих вартостей, сподіваючись, що влада буде справлятися зі своїми функціями.