3.2. Впровадження авторської програми підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі

Для більш ефективного розвитку основних умінь і навичок, необхідних для навчально-виховного процесу, простеживши деякі загальні тенденції, узагальнивши теоретичні та практичні психолого-педагогічні дослідження і знахідки з оптимізації процесу підготовки дітей до школи, ми склали і впровадили спеціальну програму з організації роботи групової підготовчої діяльності дітей. Ми приділили особливу увагу на тим елементам, які для досліджуваних груп дітей виявилися найбільш складними і недоступними. На системі роботи над елементами, які викликали при тестуванні найбільші труднощі у дітей, ми зупинимося більш докладно.

3.3. Результати експериментального дослідження

Для оцінки результатів формуючого етапу дослідно-експериментального дослідження було проведено контрольний експеримент.

Мета: виявити рівень розвитку основних навчальних умінь і навичок дітей та порівняти з результатами констатуючого експерименту. Дітям експериментальної групи «Сонечко» (15 осіб) та контрольної групи «Колобок» (15 осіб) у контрольному експерименті були запропоновані завдання констатуючого експерименту.

Якщо у дитини добре розвинена інтелектуальна сфера, тонка моторика руки і координація зору, дошкільник добре відтворює зразок, працює зосереджено, не відволікаючись - це дозволяє говорити про високий рівень готовності до школи. За результатами контрольного експерименту можна говорити про суттєву динаміку за даним аспектом дослідження. Проведемо аналіз отриманих результатів контрольного етапу нашого дослідження по тесту Керна-Йерасека за допомогою даних таблиці.

Таблиця 3.3.1.

Зведена таблиця даних за результатами тесту Керна-Йерасека (контрольний етап)

Рівні	Кількість набраних балів	Експериментальна група		Контрольна група
		Кількість дітей	% Співвідношення	Кількість дітей	% Співвідношення
Високий	3-6	4	26,66	2	13,66
Середній	7-10	11	73,33	11	73,33
Низький	12-15	1	6,66	2	13,66

У 4 дітей (26,66%) експериментальної групи відзначений високий рівень підготовки до навчання у школі. У той час, як в контрольній групі виявлено лише 2 дитини (13,66%) з високим рівнем підготовки. Необхідно відзначити, що істотно збільшився розрив у процентному співвідношенні дітей, що мають низький рівень підготовки. Тепер можна говорити про те, що в експериментальній групі тільки 1 дитина (6,66%) не готова до навчальної діяльності. У той час, як в контрольній групі дітей даного рівня 2 (13,66%) від загальної кількості дошкільників групи. І лише у 1 дитини підвищився рівень підготовленості до школи з низького на середній.

Проаналізуємо отримані дані контрольного етапу експерименту за другою методикою.

Таблиця 3.3.2.

Рівень готовності дошкільників до навчальної діяльності (контрольний етап експерименту)

Рівні	Кількість набраних балів	Експериментальна група		Контрольна група
		Кількість дітей	% Співвідношення	Кількість дітей	% Співвідношення
Високий	71-72	2	13,66	-
Середній	43-70	11	73,33	11	73,33
Низький	42-0	2	13,66	4	26,66

Тепер за результатами методики «Навчальна діяльність» підпорядковувати свої дії вимогам дорослого, працювати зосереджено і не відволікатися здатна більша половина дітей досліджуваних груп. Але на відміну від контрольної групи у 2 дітей експериментальної групи вдалося підвищити рівень підготовки до школи до високого. У той час як в контрольній групі високого рівня готовності до навчальної діяльності у дітей не виявлено. У 11дітей експериментальної групи «Сонечко» вдалося розвинути рівень до достатнього для вступу до школи. Лише у 2 дітей експериментальної групи не вдалося підвищити рівень готовності до навчання з низького на середній. Але аналізуючи індивідуально діяльність дітей з низьким рівнем підготовки до школи, безперечно можна відзначити динаміку.

Таким чином, аналіз даних дозволяє з упевненістю стверджувати, що реалізація запропонованої програми поліпшення підготовки до школи дітей дошкільного віку пройшла успішно. Як видно, динаміка розвитку дітей в експериментальній групі в порівнянні з дітьми контрольної групи досить істотна. Багато дітей, які брали участь в експерименті, підвищили свої показники за більшістю критеріїв. Набагато точніше стали домальовувати симетричні фігури ті діти, для яких на початку навчання це завдання було важким. При зображенні ритмічних, повторюваних елементів у малюванні також стала спостерігатися позитивна динаміка.

З деякими дітьми потрібна подальша поглиблена, цілеспрямована робота, хоча саме на їх прикладі видно колосальний відрив від колишніх показників, але через слабкість початкового рівня здається, що результати дещо низькі, а при аналізі динаміки розвитку простежується істотний ривок вперед.

Таким чином, порівнюючи результати констатуючого експерименту з результатами контрольного, можна зробити висновок про грамотній розробці і компетентної реалізації розвиваючої програми, що довело її ефективність у підвищенні рівня підготовленості дітей дошкільного віку до навчання у школі.

Висновки до третього розділу