Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1_pidgotovka.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
155.57 Кб
Скачать

Розділ 3 експериментальне дослідження проблеми підготовки дітей дошкільного віку до школи в умовах сільської місцевості

3.1. Критеріальна характеристика рівня підготовки дітей дошкільного віку до школи в умовах шкільної місцевості

Метою даного експериментального дослідження було виявлення особливостей та проблем у процесі підготовки дітей до школи в умовах сільської місцевості, а також апробація та перевірка ефективності авторської програми комплексної підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі.

Дослідження проводилося на базі ДНЗ «Ромашка» с. Лазірки Оржицького району. У дослідженні прийняли участь діти, що відвідують старші групи ДНЗ «Колобок» та «Сонечко». У кожній групі по 15 дітей, 2 вихователі. Також до нашого дослідження були залучені батьки дітей (25 осіб).

Дослідження складалося з ряду послідовних етапів.

На першому етапі здійснювалося згайомство з дітьми, спостереження за їхньою діяльністю, діагностика рівня їхньої підготовки до шкільного навчання, бесіди з батьками та вихователями.

Мета констатуючого етапу педагогічного експерименту: вивчення рівня підготовленості дитини до шкільного навчання.

Завдання діагностичної роботи:

1. Вивчити загальні особливості готовності дітей до школи - сформованість і рівень розвитку основних психічних процесів.

2. Виявити наявність передумов до навчальної діяльності та досліджуваних: уміння підкоряти свої дії певним правилом і точно виконувати вказівки дорослого.

3. Оцінити рівень розвитку графічного досвіду у піддослідних - як передумови для подальшого успішного розвитку писемності.

Для вирішення поставлених завдань в рамках констатуючого етапу дослідно-експериментальної роботи були проведені наступні методи та методики:

1. Спостереження за діяльністю дітей під час навчальних занять та в прцесі гри.

2. Орієнтаційний тест шкільної зрілості Керна-Йерасека.

3. Методика «Навчальна діяльність».

Зупинимося на основних характеристиках даних методик. "Орієнтаційний тест шкільної зрілості" Керна-Йерасека.

Структура тесту:

Завдання 1. Малювання чоловічої фігури по пам'яті.

Завдання 2. Змальовування письмових букв.

Завдання 3. Змальовування групи точок.

Стимульний матеріал: аркуші паперу з представленими зразками виконання завдань.

Мета методики: визначення розвитку тонкої моторики руки і координації зору рухів руки, саме ці вміння необхідні у школі для оволодіння писемності. Завдання на змальовування письмових букв і групи точок виявляє вміння дошкільників працювати за зразком. Ці два завдання також дозволяють визначити, чи може дитина працювати деякий час зосереджено, не відволікаючись.

Обробка результатів тесту проводиться за п'ятибальною шкалою окремо по кожному з завдань, а потім обчислюється підсумований підсумок за трьома завданнями. Рівень розвитку дітей, що отримали в сумі за трьома завданнями від 3 до 6 балів, розглядається як високий, від 7 до 11 - середній, від 12 до 15 - низький. Діти які отримали від 12 - 15 балів необхідно додатково обстежити.

Методика «Навчальна діяльність». На даній методиці зупинимося більш докладно, тому що при проведенні вихователь повинен врахувати всі її особливості і пояснити їх дитині.

Мета: виявлення умінь, сщо служать передумовами навчальної діяльності, а саме: - уміння підкоряти свої дії певним правилам, - вміння слухати і точно виконувати вказівки дорослого.

Оцінка результатів: кожне правильне з'єднання оцінюють у 2 бали. (Правильним вважається з'єднання, відповідне диктанту.) Штрафні бали - за одним - нараховуються:

- за зайві сполуки, не передбачені диктантом (крім перебувають на початку і в кінці візерунка, тобто випереджають диктант і наступних за ним);

- за розриви (пропуски зон з'єднання) між правильними сполуками. Всі інші види помилок не враховуються. Діти, які набрали 71-72 бали за даною методикою мають високий рівень, середній рівень мають дошкільнята, що набрали 43-70 балів, і якщо дитина за даною методикою набрав нижче 42 балів, то його готовність до навчальної діяльності визначається як низька.

При аналізі результатів констатуючого експерименту ми враховували основні критерії психологічної готовності дітей до школи, що розкривають показники сформованості окремих компонентів інтелектуальної, особистісної та соціальної готовності.

У таблиці 3.1.1. узагальнено та систематизовано основні критерії психологічної готовності дітей до шкільного навчання.

Таблиця 3.1.1.

Нормативні критерії психологічної готовності дитини до шкільного навчання

Психологічна готовність до шкільного навчання

Критерії

Інтелектуальна готовність

Сприймання

Сформованість зорового сприймання

Розвиток тонкого та достатньо диференційованого зорового аналізу та синтезу, сформованість зорово-просторових уявлень:

уміння виокремити фігури з фону;

уміння розрізняти предмети та геометричні фігури за їх формою (круглий, овальний, квадратний, прямокутний, трикутний і т.п.);

уміння розрізняти предмети та геометричні фігури за розміром (великий, маленький, середній) і розуміти їх співвідношення (великий – маленький, більше – менше; довгий – короткий, довше – коротше; високий – низький, вище – нижче; товстий – тонкий, товщий – тонший; ширший – вужчий, ширше – вужче);

уміння визначати місце знаходження предметів і геометричних фігур у просторі відносно один одного, тобто розуміти просторові відношення між ними (високо - низько, вверху – внизу, вище – нижче; далеко – близько, далі – ближче, попереду – позаду; зліва – справа).

Сформованість слухового сприймання

Диференціація звуків мовлення (фонематичний слух):

сформованість початкових форм звукового аналізу та синтезу слів;

можливість чіткої слухової диференціації акустично близьких звуків.

Увага

Довільна увага:

достатньо сформовані обсяг, стійкість, розподіл, переключення, концентрація;

здатність до тривалого зосереджування.

Пам′ять

Довільна пам'ять:

сформована вербальна механічна пам′ять, легкість запам′ятовування слів на слух;

розвинена образна зорова оперативна пам′ять;

наявна здатність до логічного запам′ятання.

Мислення

Сформованість основних видів мислення:

наочно-дійового,

наочно-образного,

словесно-логічного мислення (у початковій стадії розвитку);

Сформованість операцій мислення:

аналітичне мислення (виділення істотного в явищах навколишньої дійсності);

установлення причинно-наслідкових зв′язків та закономірностей між явищами;

здатність до порівняння та зіставлення (уміння бачити схоже та відмінне);

здатність до узагальнення та умовиводу (вміння міркувати, виділяти загальний спосіб дій, здатність схоплювати ситуацію цілісно, розуміти її зміст та робити висновки).

Мовлення

Розвиток діалогічного та монологічного мовлення, як засобу спілкування та передумови оволодіння письмовим мовленням:

правильна вимова всіх звуків мовлення (перш за все не повинно бути заміни одних звуків іншими);

володіння достатнім обсягом словникового запасу за умови правильного розуміння значення засвоєних слів;

уміння граматично правильно оформлювати речення, тобто відповідно до законів граматики з′єднувати окремі слова між собою задля висловлювання закінченої думки;

володіння зв'язним мовленням, тобто вміння логічно й послідовно пов′язувати окремі речення між собою для побудови зв′язного вислову.

Сенсомоторика

Сенсомоторна координація:

розвиток аналізувальних систем (орієнтування у просторі);

розвиток дрібної моторики (графічні навички, маніпулювання дрібними деталями, дії з ґудзиками, шнурками, малювання)

моторні здібності, рухові навички (уміння бігати, стрибати, лазити, повзати, кидати, ловити; виконання вправ на координацію та спритність).

Научуваність

Психологічні передумови оволодіння навчальною діяльністю:

здатність розуміти та приймати навчальне завдання;

уміння дитини свідомо підпорядковувати свої дії правилу, загально визначеному способу дій;

уміння дитини орієнтуватись на систему правил у роботі;

уміння працювати за зразком;

уміння слухати, розуміти та виконувати інструкції дорослого;

уміння сприймати допомогу дорослого;

уміння переносити засвоєні знання та способи дій на виконання аналогічних завдань;

уміння планувати власні дії та контролювати їх.

Особистісна готовність

Мотивація

Достатній рівень мотиваційного розвитку дитини:

сформованість мотиву учіння (пізнавальні й соціальні мотиви учіння);

позитивне ставлення до учіння;

підпорядкованість мотивів (ієрархія мотивів).

Воля

Достатня сформованість довільності:

здатність тривалий час виконувати не дуже привабливе завдання;

уміння долати труднощі;

здатність довести розпочату роботу до завершення;

здатність до довільної регуляції поведінки (посидючість);

здатність до довільної регуляції поведінки та пізнавальних процесів за допомогою слова.

Емоції

Сформованість емоційної сфери:

здатність розпізнавати та розуміти невербальні та вербальні прояви емоцій інших людей;

розвиток вищих почуттів й емоцій (співчуття, відповідальність, гордість тощо);

глибина та стійкість у прояві почуттів;

довільність у керуванні емоціями та почуттями.

Спрямованість особистості

Сформованість внутрішньої позиції школяра:

наявність пізнавальних інтересів (зацікавленість у навчанні, здобуванні знань, умінь і навичок, у отримання нової інформації про довкілля);

сформований особистий інтерес до нового, власне шкільного змісту занять (грамоти і лічби);

готовність до зміни соціальної позиції;

бажання вчитися, дитина виявляє «почуття необхідності навчання»;

допитливість, потреба в самостійному пошуку відповідей на питання, що цікавлять;

наявність змістовного уявлення у дитини про підготовку до школи;

віддання переваги колективним заняттям перед індивідуальним навчанням удома;

дисциплінованість;

прийняття традиційного для навчання способу оцінювання (оцінку);

визнання авторитету вчителя;

виникнення першого схематичного, цілісного дитячого світогляду.

Самосвідомість

здатність до рефлексії своєї діяльності;

ідентичність особистісна та соціальна (початкові форми);

диференційованість образу-Я (Я-реальне і Я-ідеальне);

потреба в досягненні успіху;

уміння правильно оцінити свої реальні й потенційні можливості;

адекватна самооцінка та рівень домагань, відповідний реальним можливостям;

Специфічна самооцінка, оцінка «Я» в конкретній діяльності.

Соціальна готовність

Комунікативна компетентність

Передумови:

наявність потреби та бажання дитини у спілкуванні з однолітками та дорослими;

наявність позитивного ставлення до комунікативної діяльності;

сформованість комунікативних рис характеру – товариськість, контактність, відгукуваність, сумлінність, наполегливість тощо.

Знання:

знання та розуміння мовленнєвої культури спілкування;

знання та розуміння невербального спілкування;

Уміння та навички:

сформованість навичок спілкування, уміння вступати в контакт як з однолітками, так і з дорослими;

уміння гармонійно поєднувати виразні, вербальні та невербальні засоби спілкування;

довільність у спілкуванні з дорослими (уміння прийняти навчальне завдання та вказівку дорослого);

здатність до взаємодії на партнерських засадах, (уміння справедливо розподіляти функції, домовлятися, обґрунтовувати свою думку, поступатися, запобігати конфліктам і справедливо їх розв′язувати).

Соціальна компетентність

Передумови:

усвідомлення свого соціального «Я» (сприймання себе в контексті стосунків з іншими, відчуття своєї належності до певної соціальної групи);

здатність почувати себе впевнено за межами дому, в іншому соціальному середовищі (відсутність страху, нерішучості).

Знання:

знання основних норм і правил поведінки в соціальному середовищі;

розуміння ролі вчителя, що відрізняється від ролі вихователя та матері;

розуміння своєї соціальної ролі майбутнього учня, для якого провідна діяльність – навчання.

Уміння та навички:

сформованість навичок суспільного життя, дотримання правил і норм поведінки;

уміння об′єктивно оцінювати вчинки навколишніх відповідно норм поведінки;

здатність і готовність до співпраці;

уміння будувати взаємовідносини з однолітками в процесі спільної діяльності (уміння брати до уваги думку іншого, зважати на нього, доброзичливо взаємодіяти);

уміння підпорядковувати свою поведінку законам дитячої групи;

здатність знаходити своє місце в групі;

здатність виконувати роль учня в ситуації шкільного навчання;

сформованість необхідних елементарних трудових умінь та навичок (уміння організувати робоче місце та підтримувати порядок на ньому тощо);

сформованість навичок самообслуговування.

За результатами проведення констатуючого етапу дослідно-експериментальної роботи були складені зведені таблиці отриманих даних по кожній групі дітей окремо. Для більш виразного розуміння загальної картини результатів дослідження була складена загальна порівняльна таблиця даних по обох групах, де відображені не тільки кількість дітей за кожним рівнем підготовленості, але і визначено їх процентне співвідношення. Проведемо аналіз отриманих результатів дослідження по тесту Керна-Йерасека за допомогою даних таблиць.

Таблиця 3.1.2.

Зведена таблиця даних за результатами тесту Керна-Йерасека (констатуючий етап)

Рівні

Кількість набраних балів

Експериментальна група

Контрольна група

Кількість дітей

% Співвідношення

Кількість дітей

% Співвідношення

Високий

3-6

1

6,66

2

13,33

Середній

7-10

10

66,66

10

66,66

Низький

12-15

4

26,66

3

20

Отже, перш за все необхідно звернути увагу, що за результатами проведення першої методики серед досліджуваних дітей кількість дітей, що мають високий рівень підготовки до школи, зовсім невелика , тільки 1 дитина у експериментальній групі та 2 дитини у контрольній відповідно.

У той же час вважаю за необхідне акцентувати увагу на те, що діти з низьким рівнем підготовки до навчання в обох досліджуваних групах становлять 26,66 і 20% відповідно. Тому основну увагу при побудові експериментальної програми з підготовки до школи буде безпосередньо звернено на роботу з дітьми саме такого рівня розвитку.

У цілому можна охарактеризувати загальний рівень підготовки дітей до процесу навчання в школі як хороший, але недостатньо високий. Так, в обох групах у 10 (66,66 %) дітей спостерігається середній рівень підготовленості.

Особливу увагу приділимо рівню розвитку графічного досвіду у дошкільників. Необхідно відзначити, що з другим завданням тесту Керна-Йерасека діти обох груп впоралися недостатньо добре. Дана група дітей добре орієнтується на зразки, у них сформовано вміння копіювати його. Можна говорити про розвиток довільної уваги і сенсомоторної координації у цих дошкільнят. У контрольній групі діти з середнім рівнем розвитку графічного досвіду також складають невелике відсоткове співвідношення від загальної кількості дітей - їх всього 20%.

За результатами методики «Навчальна діяльність» були також побудовані зведені таблиці результатів окремо по кожній групі піддослідних (див.дод.) і складена порівняльна таблиця даних.

Таблиця 3.1.3.

Рівень готовності дошкільників до навчальної діяльності (констатуючий етап експерименту)

Рівні

Кількість набраних балів

Експериментальна група

Контрольна група

Кількість дітей

% Співвідношення

Кількість дітей

% Співвідношення

Високий

71-72

-

0

-

0

Середній

43-70

9

60

7

46,66

Низький

42-0

6

40

8

53,34

Навички навчальної діяльності не сформовані у більшої половини дітей піддослідних груп. Можна сміливо стверджувати, що 9 (60%) дітей експериментальної групи і 7 (46,66%) контрольної не готові підкоювати свої дії вимогам навчальної діяльності, необхідні у школі. Так як уміння підкорювати свою діяльність вимогам дорослого, працювати за зразком і концентрувати свою увагу у даної категорії дітей розвинена на низькому рівні.

Також проведені тести показують, що діти готові до освоєння письма на досить низькому рівні. Методика «Навчальна діяльність» викликала у дітей особливі труднощі. На високому рівні з завданням не впорався ні одна дитина в обох досліджуваних групах дошкільників.

Тому в процесі підготовки дитини до навчання в школі необхідно особливу увагу приділити такому виду роботи, який спрямований на розвиток дрібної моторики рук, на здатність відтворювати елементи літер, на вміння зосереджено, не відволікаючись, працювати за зразком, на здатність виконувати вказівки дорослого.

Змістом другого етапу стало визначення основних проблем у підготовці дітей до школи, розробка та апробація програми покращення рівня підготовки дітей до школи.

На третоьму етапі нами здійснювалася повторна діагностика рівня підготовленості дітей контрольної та екмпериментальної груп до навчання у школі, кількісний та якісний аналіз отриманих результатів дослідження, розроблялися рекомендації для вихователів та батьків щодо подальшого процесу підготовки дітей до навчання у школі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]