
- •Особливості підготовки дітей дошкільного віку до школи в умовах сільської місцевості
- •Розділ 1 теоретичні аспекти підготовки дітей дошкільного віку до школи в умовах сільської місцевості у психолого-педагогічній науці
- •Проблема готовності дитини до навчання у школі у
- •1.2. Особливості формування психологічної готовності дошкільника до навчання у школі
- •Проблема наступності днз та сім’ї в підготовці дитини до школи на сучасному етапі
- •Розділ 2 аналіз методики підготовки дітей дошкільного віку до школи
- •2.1. Аналіз змістовного компоненту дошкільної освіти
- •2.2. Аналіз досвіду роботи
- •Розділ 3 експериментальне дослідження проблеми підготовки дітей дошкільного віку до школи в умовах сільської місцевості
- •3.1. Критеріальна характеристика рівня підготовки дітей дошкільного віку до школи в умовах шкільної місцевості
- •3.2. Впровадження авторської програми підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі
- •3.3. Результати експериментального дослідження
- •Висновки додатки список використаної літератури
2.2. Аналіз досвіду роботи
Результати вивчення груп дітей старшого дошкільного віку перед вступом їх до школи показують, що в дитячих об'єднаннях є такі ознаки колективу: тенденція спрямовувати зусилля для досягнення загальної мети; функціонування таких взаємостосунків, що ґрунтуються на доброзичливості, бажання прийти на допомогу товаришеві, виручити його; готовність виконати справу, потрібну для окремих дітей і груп в цілому; вияв радості з приводу не тільки особистих успіхів, а її досягнень товаришів по групі; організованість і відповідальність за загальну справу; прагнення діяти спільно за принципом: всі за одного - один за всіх [].
У дитячому садку колектив дітей взаємодіє з дітьми інших груп. Старші допомагають маленьким, піклуються про них. Таким чином, дошкільний колектив на цьому віковому етапі є частиною дитячої спільності. На жаль, у 1 класі все те, що було досягнуто цілеспрямованою педагогічною діяльністю вихователів, руйнується. Об'єктивна основа формування колективізму - спільна гра, праця, діяльність, що спрямовувалася на розв'язання колективних завдань, спільне обговорення близьких для дітей питань у процесі спілкування з товаришами - відходить на задній план і замінюється індивідуальними контактами вчителя з окремими учнями []. Інакше кажучи, колективна форма життєдіяльності в учнів поступається місцем індивідуальній, коли кожний учень окремо, незалежно від товаришів, працює над навчальним завданням, не вступаючи з ними у безпосередню взаємодію.
Перебудова навчання у початковій школі ставить нові вимоги до дошкільного виховання. Діти мають не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й розвивати свої розумові здібності, спостережливість, вчитись порівнювати, бачити подібне й відмінне в предметах та явищах, виділяти їх істотні ознаки, робити висновки, узагальнення [].
Успішне навчання і виховання учнів значною мірою залежить від того, як організовано навчально-виховний процес у дошкільному закладі, що повинен забезпечити всебічний розвиток особистості дитини, підготувати її до успішного засвоєння шкільної програми. Як показує досвід, у школі успішно навчаються в основному ті діти, які в дитячому садку не тільки набули певних знань, навчилися читати, рахувати, а й звикли до самостійної розумової діяльності. Тому, готуючи дітей до навчання в школі, треба не тільки збагачувати їхні знання про навколишній світ, а й вчити їх насамперед активно мислити, спостерігати, порівнювати, зіставляти факти, відшукувати причини тих або інших явищ.
На селах часто немає ДНЗ і підготовка дітей до школи проходить в рамках підготовчих груп на базі школи. Інноваційною є практика одного з дитсадків Оржицького району, який практикує роботу з підготовки до школи як дітей старшої вікової групи, що постійно відвідують дитячий садок, так і роботу з групами дітей, що не відвідували дитячий садок. Процес підготовки таких дітей до шкільного навчання потребує особливої уваги з боку вихователів та вчителів.
Група покликана допомогти дітям безболісно подолати кризу 6-7 років, перейти від гри до нової провідної діяльності - навчання у школі. У дитячому садку здійснюється підготовка дітей до школи не тільки в інтелектуальному, але і в мотиваційному, емоційному плані.
Гра в цьому віці не зникає безслідно, ускладнюється і набуває нових форм, все більше місце починають займати ігри інтелектуальні, спортивні та ін. Навчання, своєчасно виникнівши в надрах гри, непомітно виступає на перший план, тому діти долають кризу 6-7 років спокійно. У цьому віці особливе значення надається самої навчальної діяльності: вмінню приймати навчальну задачу, розуміти її умовність і умовність її правил, усвідомлювати способи її виконання. Діти вчаться вчитися у дорослого, вчаться адекватно реагувати на його заохочення, вчаться регулювати власну діяльність на основі самоконтролю і самооцінки. Їх починають залучати не тільки ті завдання, які виходять легко і викликають схвалення, але й важкі. Осуд дорослого спонукає дітей шукати більш вірний спосіб рішення, виконання завдання.
У підготовчій до школи групі тривають всі заняття, необхідні для подальшого всебічного розвитку дітей. Однак збільшується кількість спеціальних шкільних предметів: читання, письмо, математика, логічні ігри.
Підготовка до школи здійснюється в 2 формах: в підготовчій групі дитячого саду на базі школи (для дітей, які не відвідують дитячий сад). Заняття в школі проходять 2-3 рази на тиждень. Копітка робота з кожною дитиною з урахуванням фактичного рівня її розвитку дозволяє всім дітям успішно засвоїти навчальну програму своєчасно.
Можна вибрати для дитини основний курс (математика, логічні ігри, письмо, читання). Крім нього існує додатковий курс, що включає художню творчість, іноземну мову, ритміку, музику, розвиваючі комп'ютерні ігри. Поєднання обох напрямків дозволяє не тільки підготуватися до школи, але й з користю, цікаво провести час.
До початку навчання дітей в 1-му класі явно визначається їх шкільна зрілість, інтелектуальна і мотиваційна готовність вчитися в школі.
Приводячи дитину в підготовчу групу школи, батьки напевно розраховують, що вона буде вчитися там і далі. Найчастіше так і буває. У звичайних муніципальних школах за місцем проживання взагалі проблем не виникає: туди приймуть кожної дитини зі "своєї" території. Якщо ж мова йде про престижний навчальний заклад, куди треба записувати дітей мало не з народження, надходження ніхто не гарантує.
У будь-якій групі з дітьми проводяться уроки з математики, письма, читання - звичайно, в доступній формі. Часто список доповнюється образотворчим мистецтвом (малюванням), музикою, риторикою і іноземною мовою, рідше - естетичним розвитком, фізкультурою, конструюванням і т.п.
Більшість занять проходить у формі гри, кожне триває не більше півгодини. Складні уроки математики, читання та письма перемежовуються з ритмікою, образотворчим мистецтвом, фізкультурою. Три-чотири заняття в день вважаються для п'яти-шестирічного дошкільника оптимальним навантаженням. Відвідування підготовчої групи не повинно перетворитися для дитини в тяжку роботу, інакше це назавжди відіб'є охоту вчитися. Важливо, щоб дошкільник не відчував страху перед учителем і іншим класом, щоб був зосередженим і уважним, щоб умів слухати і запам'ятовувати інформацію. Всьому цьому навряд чи можна навчити вдома. А в школі крім вчителів з дітьми працює психолог, який допоможе вчасно впоратися з проблемами.
З метою підготовки до шкільного навчання та адаптації до шкільних умов, розвитку навичок спілкування, формування навчальної мотивації, розвитку дрібної моторики, розумових процесів і мови також проводяться клубні заняття для дошкільнят, з урахуванням сучасних реалій. Робота ведеться за трьома напрямками: розвиток комунікативних здібностей та емоційного світу дітей, пізнавальної сфери, моторної організації простору. В іграх виявляються емоційні проблеми дітей і в них же ці проблеми вирішуються: розвивається впевненість у собі, уява, кмітливість, послаблюються негативні емоції і знижується агресія, зникають страхи, розвиваються уміння відчувати настрій і співпереживати навколишнім.
Розвиток розумових здібностей за певною системою в ігровій формі включає вправи на узагальнення, порівняння, аналіз, класифікацію, знаходження причинно-наслідкових зв'язків, роботу над звуковою стороною мови.
Розвиток дрібних м'язів рук, координації руху, просторова орієнтування також можлива в ігровій формі: це і будівництва міста майбутнього з готових форм, пластиліну, тіста; штриховка намальованих за шаблоном об'єктів; робота з трафаретами різної конфігурації; нанизування намистин і зав'язування вузликів, у яких зашифровані послання індіанців і т.д.
Вправи, що включають танцювально-рухові й тілесно-орієнтовні техніки.Заняття проходять також і в присутності батьків, так як вважається, що відкрита форма занять найбільш прийнятна, тому що батьки в ході заняття відразу бачать, які проблеми існують у їхніх дітей, які процеси в мисленні та спілкуванні необхідно розвивати, і як це робиться, тому психологу простіше пояснювати батькам комплекси корекційних вправ, які батьки закріплюють вдома з дітьми.
Актуальними формами роботи з батьками є індивідуальні та групові бесіди з приводу агресивних, конфліктних, сором'язливих, замкнених, гіперактивних дітей, що зазнають мовні труднощі, страхи; на яких вони отримують рекомендації та поради, до якого фахівця звернутися в разі потреби; батьківські збори, тренінгові вправи , а також клубні заняття "Готуємо дитину до школи", де батьки отримують теоретичні та практичні знання уміння і навички по підготовці дітей до школи в ігровій та змагальній формі.
При проведенні занять дотримуються умови прийняття, безпеки, підтримки, без оціночного ставлення. Для цього позитивно підкріплюються всі ідеї дитини; помилки використовуються як можливість для нового, несподіваного погляду на щось звичне; створюється клімат взаємної довіри з неодмінною можливістю самостійно контролювати власне просування. оскільки сучасні діти дуже рухливі, активні, розкуті в поведінці, імпульсивні, зустрічаються гіперактивні, то під час занять відбувається часта зміна діяльності: гри за столом змінюються рухливими іграми, робота за аналогією - творчими, таке чергування виключає швидку стомлюваність і виснаженість нервової системи, а також перевантаження.
Особлива увага приділяється домашньому завданню, до якого входять не тільки вправи за аналогією, але і творчі, що дозволяє найбільш повно реалізувати потенціал дитини і наблизити її до шкільних умов.
Висновки до другого розділу