Розділ 2 аналіз методики підготовки дітей дошкільного віку до школи

2.1. Аналіз змістовного компоненту дошкільної освіти

Нова законодавча база дошкільної і початкової освіти та визначені в Законі “Про загальну середню освіту” і Постанові “Про поетапний перехід до 12-річної освіти” керівні положення вимагають перегляду підходів до організації підготовки дітей старшого дошкільного віку до школи. Закон “Про дошкільну освіту” передбачає обов’язковість дошкільної підготовки кожної дитини, а “Базовий компонент дошкільної освіти в Україні” визначає державний стандарт якості розвитку, виховання й навчання. Перш за все утверджується цінність особистісного розвитку дитини, досягнення нею соціальної і життєвої компетентності, необхідної для її функціонування в навколишньому середовищі, входження у шкільне життя. Все це зумовлює перегляд і конструктивні зміни організації підготовки дітей старшого дошкільного віку до школи.

Програма “Час до школи” (2010р.) – спроба практичного вирішення проблеми підготовки дітей до школи відповідно до сучасних умов і вимог. Під підготовкою дітей до школи слід розуміти цілеспрямовано організований доцільний процес за визначеними Базовим компонентом дошкільної освіти сферами і змістовими лініями, який передбачає особистісно-орієнтований фізичний, психічний і соціальний розвиток дитини, що забезпечує формування її особистості, життєвої компетентності, завдяки якій вона своєчасно адаптується в сучасних соціально-економічних реаліях оточуючого середовища з дошкільного віку.

Метою програми підготовки дітей до школи є формування цілісної особистості дитини старшого дошкільного віку, зокрема її фізичних, психологічних і соціальних складових у процесі взаємодії сім’ї, ДНЗ і школи, що забезпечують подальше успішне оволодіння шкільними програмами, реалізацію власного потенціалу, повноцінне особисте життя.

Програма спрямована на встановлення широких зовнішніх зв’язків і соціальних контактів: сім’ї, дитячих закладів різних типів для дітей різного віку, громадських установ, клубів, бібліотек; забезпечення функціонування наступності в діяльності структурних складових, а саме: сім’ї, дитячих дошкільних установ і школи, які об’єднані спільною метою педагогічного процесу; передбачає включення всіх складових в єдину систему неперервної освіти, зосереджує увагу на особистості дитини, її розвитку, навчанні й вихованні; реалізує сучасні ідеї гуманізації в освіті та вихованні, відкриває можливості забезпечення фізичного, психічного здоров’я і соціального оточення дітей, їхнього повноцінного розвитку протягом усього дитинства; здійснює педагогічний процес з урахуванням індивідуальних можливостей кожної дитини на основі педагогічної діагностики та інтеґрації змісту освіти; забезпечує творчу педагогічну взаємодію із сім’ями дітей, дитячими дошкільними закладами, освітньо-культурними та громадськими організаціями; здійснює навчально-виховний процес на основі спеціально організованих педагогічно доцільних суб’єкт-суб’єктних відносин дітей, педагогів і батьків, співробітництва і співтворчості суб’єктів з переважанням педагогічного діалогу; гарантує самореалізацію суб’єктів педагогічного процесу.

У програмі виокремлено основні принципи формування взаємодії сім’ї, ДНЗ, школи у підготовці дітей до школи: принцип гуманізації і демократизації сприяє підпорядкуванню роботи сім’ї, ДНЗ і школи особистісно-орієнтованому розвитку дитини; принцип суб’єктності і модальності передбачає взаємодію сім’ї, ДНЗ і школи як рівноправних суб’єктів у підготовці дітей до школи; принцип неперервності і наступності забезпечує отримання дитиною потрібних знань, умінь і навичок упродовж усього життя в навчальних закладах або в процесі саморозвитку, самовиховання та самореалізації; принцип соціально-особистісної взаємодії забезпечує освітнє середовище, доцільно утворене взаємодією сім’ї, ДНЗ, школи та співробітництвом педагогів і батьків в умовах навчально-виховного комплексу; принцип науковості і природовідповідності сприяє організації взаємодії сім’ї, ДНЗ, школи на основі досягнень сучасної психолого-педагогічної науки, творчого досвіду вітчизняних і зарубіжних педагогів; принцип комплексності та інтеґрації взаємодії зумовлює єдність соціальних, педагогічних, психологічних впливів на дитину в навчально-виховному процесі підготовки дітей до школи; принцип інноваційності забезпечує підготовку дітей до школи на основі взаємодії сім’ї, ДНЗ і школи, зумовлених гуманістичними засадами реформування освіти, потребою в ініціативних, творчих особистостях; принцип педагогічної компетентності зумовлює коло обов’язків, визначених законом або положеннями, та педагогічні знання й уміння педагогів і батьків.

Програмою передбачається кілька варіантів підготовки дітей до школи: на базі ДНЗ, на базі школи, в сім’ї. Це зумовлює варіативність змісту підготовки залежно від індивідуальних особливостей дитини та наявності структурних компонентів, включених у взаємодію освітнього середовища в умовах навчально-виховного комплексу. Провідною діяльністю в підготовці дітей до школи є гра з елементами творчої активності навчально-виховного спрямування.

Програма підготовки дітей до школи носить експериментальний характер і має таку структуру: пояснювальна записка, науково-методичні засади програми, характеристика основних аспектів підготовки дітей до школи, організація підготовки дітей до школи на основі взаємодії сім’ї, ДНЗ і школи, основний зміст напрямів суб’єкт-суб’єктної взаємодії в підготовці дітей до школи та її результативність, педагогічна підтримка і спрямування дій суб’єктів педагогічного процесу, педагогічна діагностика рівня особистісних досягнень у підготовці дітей до школи, рекомендована література.

Отже, програма «Час до школи» спрямована на реалізацію всебічного розвитку дитини, гармонізацію розвитку всіх сторін психічної діяльності дитини, покликана сприяти посиленню взаємодії ДНЗ та сім’ї у процесі підготовки дитини дошкільного віку до навчання у школі.

За вимогами Базового компонента дошкільної освіти кожна дитина повинна пройти підготовку до школи і набути життєвої й соціальної компетентності в умовах дошкільних закладів, підготовчих групах при школах і тимчасового перебування в дитячих установах або за програмою сімейного виховання. Отже, стратегічна мета дошкільної освіти – це забезпечення фізичного, психічного і соціального розвитку дитини, набуття нею соціальної компетентності на основі повноцінного використання внутрішнього потенціалу особистості й оточуючого середовища.

 "Я у Світі" - базова програма, розроблена на виконання Закону України "Про дошкільну освіту" та Базового компонента дошкільної освіти в Україні. Вона є першою державною програмою, в якій відображено вимоги до оновленого змісту освіти дитини від народження до шести (семи) років життя, зокрема до його інваріантної частини, уніфіковано вимоги до розвиненості, вихованості й навченості дитини раннього та дошкільного віку.

     Програма "Я у Світі" -- третя складова комплекту нормативних документів та науково-методичних матеріалів, пов"язаних з модернізацією змісту дошкільної освіти в Україні та гуманізацією її цілей і завдань. Процес роботи з Програмою буде найбільш ефективний за наявності в користувача всіх трьох взаємопов"язаних між собою документів --- Базового документа дошкільної освіти в Україні, Коментаря до нього і Базової програми.

     Одиницею структурування матеріалів Програми є психологічний вік як інтегрована характеристика специфічних для кожного етапу стосунків дитини з дорослими, ієрархії видів діяльності, новоутворень свідомості та особистості.

     Програма орієнтує педагога на відкриття дитині світу в єдності та різноманітності чотирьох світів -- Природи, Культури, Людей, Власного " Я". Вона спрямована на формування в дошкільника цілісної картини світу -- уявлення про навколишнє середовище та внутрішнє, душевне життя (власне та інших людей). Програма актуалізує проблему формування в дошкільника елементарної форми світосприйняття -- реалістичного й оптимістичного, яке визначає можливості організації знань та управління своєю діяльністю.

      Базова програма є першою в Україні програмою розвитку. Вона реалізує ідею дитиноцентризму, орієнтує педагога на визнання пріоритету розвитку дошкільника як особистості, зокрема його соціально-моральної складової як основної. Пропонується змістити акценти з дорослого як організатора педагогічного процесу на дошкільника як предмет основної турботи, його життєдіяльність, співбуття дитини і дорослого, дитини та реального світу.

      Програма проголошує важливість реалізації педагогом індивідуального підходу до розвитку, виховання і навчання дошкільника.

В програмі нового типу "Я у Світі" вміщено базовий зміст дошкільної освіти, який передбачає гармонійний та різнобічний розвиток дошкільника, формування його особистості, створення в умовах дошкільного навчального закладу розвивального життєвого простору, сприятливого для: закладання основ його компетентності (розвиток досвіду, який допомагає дошкільникові розв'язувати проблеми у незвичних умовах, здобувати нову інформацію, набувати мобільності; формування здатності діяти адекватно, конструктивно, ефективно в різних життєвих ситуаціях; виховання вміння приймати свідомі рішення, задовольняти свої соціальні та індивідуальні потреби); формування шкільної зрілості, яка містить у собі такі компоненти як розумова зрілість, показником якої є диференційоване сприймання, довільна увага, аналітичне мислення, наявність елементарних знань про природу, культуру, людей, самого себе; здатність висловлювати елементарні судження, обґрунтовувати свої думки; соціальна зрілість, пов'язана з умінням спілкуватися з дорослими та однолітками, ініціювати контакти, налагоджувати спільну взаємодію, домовлятися, узгоджувати свої дії з партнерами, допомагати іншим людям, мобілізовуватися на долання труднощів, виявляти відповідальність, виробляти самооцінні судження, поважати себе та інших; емоційна зрілість, яка виявляється у певній емоційній стійкості дитини, здатності адекватно реагувати на ситуації та події, орієнтуватися в настроях та станах людей, що навколо, брати їх до уваги, контролювати та регулювати свою емоційну поведінку, утримуватися від імпульсивних проявів.

Програма «Я у Світі» повинна сприяти забезпеченню балансу фондів "можу" і "хочу": виховання і навчання спрямовуються на узгодженість життєво необхідних знань, умінь та навичок дошкільника з його особистими потребами, інтересами, бажаннями, прагненнями, планами; розвитку у дитини зачатків активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції як системи ціннісних ставлень до природи, культури, людей, власного "Я"; виховання у дошкільника творчого ставлення до життя, вміння самостійно висувати елементарні гіпотези, генерувати оригінальні ідеї, нешаблонно розв'язувати проблеми, проявляти самобутність та раціоналізаторство [].

Матеріали Програми "Я у Світі" структуруються за уніфікованою, єдиною для всіх вікових періодів життя, рамкою-схемою, яка містить: загальні особливості вікового періоду, характеристику психологічного віку, освітні завдання, лінії розвитку, показники компетентності дитини, зміст та умови оптимізації педагогічної діяльності. Матеріали кожного наступного змістового блоку додаються, нашаровуються на висвітлені в попередньому, не повторюючи його.