5. Організація допоміжних господарств

В умовах, коли вимоги до якості продукції дедалі підвищуються, саме обслуго- вуючі господарства значною мірою вимагають технічного і виробничого потенціалу. Відсутність повноцінного ремонту устаткування, високоякісного оснащення вироб- ництва, складських приміщень для зберігання матеріальних цінностей тощо, призво- дить до зниження споживчих якостей продукції і підвищує збитки виробництва. Саме від належної організації допоміжнихгосподарств залежить ритмічність основного виробництва.

Найголовнішими для умов дільниці є ремонтне та інструментальне господарства.

1. Організація ремонтного господарства

Мета розрахунків ремонтного господарства цеху полягає у визначенні кількості допоміжних працівників, необхідних для здійснення ремонтних робіт та міжремонт- ного обслуговування обладнання, та у визначенні кількісного та якісного складу цехової ремонтної бази.

Тривалість міжремонтного циклу для легких і середніх металорізальних верстатів визначають за формулою:

Т_м.ц. = 24000 · b_п · b_м ·b_у ·b_т , годин,

де 24000 – нормативний ремонтний цикл, верстато-годин,

b_п – коефіцієнт, що враховує тип виробництва (для масового і крупносерійного

b_п = 1, для серійного – 1,3, для дрібносерійного та одиничного – 1,5);

b_м – коефіцієнт, що враховує властивості матеріалу, що обробляється (при обробці конструкційних сталей b_м=1, високоміцних сталей – 0,7, чавуну і бронзи – 0,8);

b_у – коефіцієнт, що враховує умови експлуатації обладнання (при нормальних умовах роботи у механічних цехах b_у = 1, у забруднених цехах і зпідвище- ною вологістю – 0,7);

b_т – коефіцієнт, що відображає групу верстатів (для легких і середніхверстатів

b_т= 1, для крупних і важких – 1,35).

Отримані значення необхідно перевести у місяці (поділити на кількість робочих днів, тривалість зміни та кількість змін роботи обладнання).

Структура міжремонтного циклу – перелік і послідовність виконання ремонтних робіт і робіт з технічного обслуговування в міжремонтному циклі. Структура для різних верстатів наведена в ЄСППР. Для легких і середніх металорізальних верстатів вона має такий вигляд:

К – О – М – О – М – О – С – О – М – О – М – О – С – О – М – О – М – О – К,

де К – капітальний ремонт; О – огляд;

М – малий ремонт; С – середній ремонт;

Тривалість міжремонтного періоду розраховується за формулою:

t_мп = Т_м.ц. /(П_с + П_м +1),

де П_с, П_м – відповідно кількість середніх та малих ремонтів протягом міжремонтного циклу.

Тривалість міжоглядового періоду для верстатів визначається за формулою:

t_мо = Т_м.ц. /(П_с + П_м + П_о + 1),

де П_о- кількість оглядів протягом міжремонтного циклу.

Загальна річна трудомісткість ремонтних робіт визначається за формулою:

Т^заг_рем = [(Т_к× П_к + Т_с× П_с + Т_м× П_м + Т_о× П_о) / Т_м.ц. ]S R_iC_прі, годин,

де Т_к, Т_с, Т_м, Т_о, - сумарна трудомісткість (слюсарних, верстатних та інших робіт) відповідно капітального, середнього, малого ремонтів і оглядів на одну одиницю ремонтної складності, нормо-годин (додаток Д);

R_i – кількість одиниць ремонтної складності і – ої одиниці обладнання(механіч- ної частини), р.о (додаток Д);

С_прі – кількість одиниць обладнання і – ої назви;

Т_м.ц. – тривалість міжремонтного циклу, років, прийнятиТ_м.ц. = 10 років.

При визначенні трудомісткості ремонтних робіт окремо за видами (слюсарні, верстатні та інші) використовують відповідні норми часу на одну ремонтну одиницю

за всіма видами планово-попереджувальних ремонтів.

Річна трудомісткість робіт з міжремонтного обслуговування визначається за формулою:

е

Т_обсл =( F ^'× К_зм ’

^{/ Н}об.

)SR_iC

прі

, годин

де F_e

– річний ефективний фонд часу роботи одного працівника, годин;

К_зм – кількість змін роботи обладнання;

Н_об – норма обслуговування (ремонтних одиниць) при виконанні верстатних (Н_об.в), слюсарних (Н_об.сл), змащувальних (Н_об.зм) і шорних (Н_об.ш), робіт на одного працівника за зміну; Н_об.в=1650 р.о., Н_об.сл=500 р.о., Н_об.зм=1000 р.о., Н_об.ш. = 3390 р.о.

Розрахунок чисельності слюсарів, необхідних для виконання ремонтних робіт і міжремонтного обслуговування, відбувається за видами робіт за формулами:

^'× К ), Р

^{= Т}обсл

/ (F_е × К_в),

^Рсл^{рем = Т}рем^{сл / (F}е в

обсл

сл

сл '

де Т_рем, Т_обсл - трудомісткість слюсарних робіт відповідно для виконання ремонтних робіт і міжремонтного обслуговування, нормо-годин;

К_в – коефіцієнт виконання норм, прийняти 1,05.

Аналогічно відбуваються розрахунки чисельності ремонтного і міжремонтного персоналу верстатних та інших видів робіт.

Кількість одиниць обладнання (верстатів), необхідних для виконання верстат- них робіт з ремонтного та міжремонтного обслуговування, розраховується за формулою:

^Спр

рем

в обсл

е зм

змін

доп _{=( Т}

^в + Т

) /(F × K × K ),

де Т_рем, Т_обсл – трудомісткість верстатних робіт відповідно для виконання ремонтних робіт і міжремонтного обслуговування, нормо-годин;

К_змін – коефіцієнт змінності роботи верстатів цехової ремонтної бази,

К_змін = 0,8...1,2.

Найчастіше на цеховій ремонтній базі розташовують токарно-гвинторізні верстати моделі 16К20.