3. Оформлення контрольної роботи

Контрольна робота має бути оформлена згідно загальних вимог щодо оформлення текстових документів.

Вона комплектується у наступній послідовності:

1. Титульний аркуш.

2. Завдання.

3. Зміст.

4. Вступ.

5. Основна частина.

6. Висновки.

7. Список використаних джерел.

8. Додатки.

Контрольна робота відкривається титульним аркушем, на якому вказані назва навчального закладу, тема, прізвище автора та інші відомості, що ідентифікують контрольну роботу. Зразок оформлення титульного аркушу наведено у додатку А.

За титульним аркушем розміщується завдання для виконання контрольної роботи, форма та зміст якого подано у додатку Б.

Після завдання розміщується сторінка зі змістом, в якому наводиться перелік заголовків частин контрольної роботи та вказуються номери сторінок, з яких вони починаються.

Текст основної частини контрольної роботи поділяють відповідно до затвердженого керівником плану на розділи, а у разі необхідності – ще й на пункти. Назви розділів записуються у вигляді заголовків великими літерамиі розміщуються по центру. Назви пунктів записують у вигляді заголовків малими літерами (крім першої великої) з центруванням по лівому краю. Переноси у заголовках не дозволяються. Крапки наприкінці заголовків не ставляться. Якщо заголовок складається з двох речень, то їх розділяють крапкою. Розділи нумеруються по черзі арабськими цифрами, а пункти - двома арабськими цифрами, розділеними крапкою (цифрою номера відповідного розділу та цифрою номера відповідного пункту всередині розділу). Кожний новий розділ починають з нової сторінки.

Висновки повинні містити обґрунтовані результати, отримані студентом в процесі проведення досліджень, і є заключним етапом його роботи по темі і розкривають її суть і цінність. Вони повинні бути конкретними.

Список використаних джерел розміщується в кінці роботи перед додатками. До нього заносяться всі джерела, які були використані під час написання контрольної роботи і на які є посилання у тексті контрольної роботи. Посилання робляться у квадратних дужках. Наприклад, якщо у списку використаних джерел джерело, на яке ви посилаєтесь, має номер 5, тоді треба писати [5]. Порядок розміщення використаних джерел має бути таким:

• законодавчі акти, нормативна документація;

• інші літературні джерела у алфавітному порядку (за прізвищами авторів).

Додатки – це довідковий чи допоміжний матеріал, який має безпосереднє відношення до контрольної роботи, складений чи підібраний студентом та розміщений в кінці роботи після списку використаної літератури. Необхідність у додатках звичайно виникає тоді, коли викладені у контрольній роботі міркування потребують більш детального їх пояснення чи підтвердження додатковими матеріалами, включення яких у текст контрольної роботи порушить логіку їх викладення чи приведе до інших небажаних наслідків. У правому верхньому кутку кожного додатку вказується його порядковий номер, на який зроблено посилання по тексту роботи. Наприклад, “Додаток А”, “Додаток Б” і т.д. (без зазначення знаку “№”). Не допускається розміщувати як додатки матеріали, які не мають відношення до теми контрольної роботи.

По будь-якому цифровому матеріалі, розміщеному в контрольної роботи, повинні в обов’язковому порядку даватись посилання на інформаційні джерела, а самі джерела інформації включаються до списку використаної літератури.

Текст контрольної роботи має бути віддрукованим на принтері, охайно, без помарок та виправлень. Мова контрольної роботи – тільки українська. Стиль викладання має бути науковим, строгим, стриманим, без вияву емоцій. При побудові речень бажано використання дієслів, що стоять у невизначено-особистій формі, наприклад, “Вважається доцільним запропонувати...”, а не “Я пропоную...”. При викладенні матеріалу слід користуватися загальновизнаною управлінською

термінологією, звертаючи увагу на точність її застосування та чіткість формулювань. Скорочення слів у тексті контрольної роботи та ілюстраціях до неї, крім загальновизнаних абревіатур, не допускається.

Матеріал контрольної роботи має бути викладений у логічній послідовності. Не допускається перехід до розглядання іншого питання, доки висвітлення попереднього не завершено. Окрема думка, яка передається кількома реченнями, виділяється короткими чіткими фразами.

Контрольна робота виконується на аркушах білого паперу стандартного формату А4. Текст розміщується на одній сторінці аркуша, з полями: ліворуч – 30 мм; праворуч – 10 мм; зверху на знизу – по 20 мм. Всі сторінки контрольної роботи (крім титульного аркуша та сторінки змісту) мають бути пронумерованими. Порядковий номер сторінки ставлять у правому верхньому куті. Нумерація сторінок починається із сторінки змісту, якій присвоюється номер “3”, оскільки це – третя сторінка контрольної роботи, та завершується останньою сторінкою – списком використаних джерел або додатками.

Таблиці і рисунки повинні мати свої порядкові номери. Нумерація таблиць та рисунків може бути наскрізна по всьому тексту контрольної роботи або у межах певного розділу. Заголовки таблиць, рисунків, діаграм і т.п. повинні виділятися та розкривати їх зміст. При необхідності в таблицях робляться посилання на джерела. Якщо таблиця не може бути розміщеною на одній сторінці, її дозволяється перенести

на іншу. При цьому на наступній сторінці вказують „Продовження таблиці

__.”, а

перенос відбувається разом з головкою і боковиком. В найменуваннях граф іноді наводиться спосіб обчислення показника. Наприклад, в найменуванні графи 3 наведено “гр.2 х гр.1”. Таблиця не повинна мати незаповнених клітинок. Тому, якщо немає відомостей про розмір явища, проставляються крапки ( … ), відсутність явища позначають тире ( – ), число 0,0 ставиться в випадках невеликої величини, коли число в даній клітинці знаходиться за межами точності, прийнятій в таблиці. Позначка Х ставиться в тому разі, коли клітинка не заповнюється. Текст контрольної роботи має обов’язково містити посилання на рисунки, таблиці, додатки, які розміщено у роботі.

Остаточно оформлена контрольна робота підписується студентом на титульному аркуші та у зброшурованому вигляді у встановлений термін здається для прийняття керівником рішення щодо можливості допуску роботи до захисту.