
64. Пароподібна вода.
Пароподібна вода – міститься в ґрунті при будь-якій вологості в порах, вільних від рідкої води. ЇЇ у ґрунті мало, не більше 0,001%, вона знаходиться у вигляді водяного пару. Ця вода рухається від ділянок з високою пружністю водяного пару до ділянок із нижчою пружністю, із верхніх шарів ґрунту – в атмосферу, а при певних умовах конденсується в рідкий стан. Тобто цей стан води відіграє помітну роль у формуванні водного режиму ґрунту (вміст її може складати до 150 м куб/га).
65. Тверда вода - це лід, який утворюється за від'ємних температур. Внутрішньоклітинна вода міститься в відмерлих частинах рослин які розклалися. До повного розкладання рослинної маси така вода рослинам не доступна. Великий відсоток її знаходиться у торфах, дернині і лісовій підстилці.
66. Ґрунтове повітря – один із факторів життя рослин. Кисень необхідний для проростання насіння, дихання коренів рослин і ґрунтових мікроорганізмів. Він бере участь у реакціях окиснення мінеральних і органічних сполук. При нестачі кисню послаблюється дихання, обмін речовин, а при його відсутності розвиток рослин припиняється. Побічний вплив нестачі кисню в ґрунті на продуктивність рослин пов'язаний зі зниженням величини окисно-відновного потенціалу, розвитком анаеробних процесів, утворенням токсичних для рослин сполук, зниженням доступності поживних речовин, погіршенням фізичних властивостей ґрунту. Все це знижує родючість ґрунту та урожай рослин. Газоподібна фаза ґрунту включає ґрунтове повітря та пароподібну вологу. Основний компонент газоподібної фази – ґрунтове повітря. Воно займає пори ґрунту вільні від води. Чим вища загальна пористість і менша вологість ґрунту, тим більше міститься в ньому повітря.Повітря в ґрунті знаходиться у чотирьох фізичних станах:
- вільне,
- защемлене,
- адсорбоване,
- розчинине.
67. Повітроємність ґрунту - це та частина об'єму ґрунту, II яка зайнята повітрям при певній вологості. Загальну повітроємність можна визначити за формулою:ПЄ = ПЗ- ГВ,де ПЄ - загальна повітроємність, %; ПЗ - пористість ґрунту загальна, %; ГВ - гігроскопічна вологість ґрунту,%.Повітроємність ґрунту залежить від його гранулометричного складу, щільності складення, ступеня структурності. За характером впливу на стан ґрунтового повітря необхідно розрізняти капілярну і некапілярну повітроємність. Капілярну повітроємність представляє ґрунтове повітря, яке міститься у капілярних порах (менше 0,01 мм), а некапілярну - у некапілярних порах (понад 0,01 мм).Високий відсоток капілярної повітроємності вказує на малу рухомість ґрунтового повітря, сповільнене транспортування газів у межах ґрунтового профілю, високий вміст защемленого і сорбованого повітря.Істотне значення для забезпечення нормальної аерації ґрунтів має некапілярна повітроємність, або пористість аерації, тобто повітроємність міжагрегатних пор, тріщин і камер. Вона включає великі пори, міжструктурні пустоти, ходи коренів і червів у ґрунтовій товщі і пов'язана здебільшого з вільним ґрунтовим повітрям.Повітропроникність ґрунту - здатність ґрунту пропускати через себе повітря. Вона характеризує швидкість газообміну між: ґрунтом та атмосферою, який залежить від таких чинників:Атмосферних умов - добових і сезонних амплітуд коливання температури повітря, добових та сезонних амплітуд коливання атмосферного тиску, температурного градієнта поверхні розділу ґрунт-атмосфера, турбулентності атмосферного повітря, кількості опадів, характеру їх розподілу, інтенсивності й об'єму випаровування та транспірації води.Фізичних властивостей ґрунту - гранулометричного складу, структури, стану поверхні, щільності, пористості, водного і температурного режимів.
Фізичних властивостей газів - швидкості дифузії, градієнтів концентрації газів у ґрунтовому профілі і на межі розділу ґрунт-атмосфера, гравітаційного перенесення газів під впливом сили тяжіння, здатності до сорбції-десорбції на твердій фазі, розчинності у ґрунтових розчинах і дегазації.
Фізико-хімічних реакцій у ґрунтах - обмінних реакцій між вбирним ґрунтовим комплексом - ґрунтовим розчином - газовою фазою - реакцій окислення-відновлення.
68. Кількість і склад грунтового повітря впливає на: 1) розвиток і функціонування рослин і мікроорганізмів; 2) розчинність і міграцію хімічних сполук у грунтовому профілі; 3) інтенсивність і спрямованість грунтових процесів. Крім того, грунт поглинає та сорбує токсичні промислові гази, а також очищує атмосферу від технічного забруднення.Повітря в грунті знаходиться у чотирьох фізичних станах: вільне і защемлене, адсорбоване й розчинне.
Вільне грунтове повітря – це суміш газів і летких органічних сполук, які вільно переміщуються системою грунтових пор і з'єднуються з повітрям атмосфери. Защемлене грунтове повітря – знаходиться у порах, з усіх боків ізольоване водяними плівками. .Адсорбоване грунтове повітря – гази й леткі органічні сполуки, адсорбовані грунтовими частинками на їх поверхні. Розчинне повітря – гази, розчинені в грунтовій воді. Постійним є лише відносний вміст азоту З глибиною кількість кисню зменшується вміст вуглекислого газу, навпаки, зростає (від 0,03% біля поверхні до 20% в глибині достатньо багатих на гумус ґрунтів)..
В ґрунтовому повітрі в невеликих кількостях постійно присутні леткі органічні сполуки (етилен, метан та ін.), концентрація яких збільшується з погіршенням аерації. В ґрунтовому повітрі заболочених і болотних ґрунтів у помітних кількостях трапляється аміак, водень, метан.