1. Облік руху запасів: прибуткування, переоцінка.

Запаси – активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності (рах. 26,28); перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва (рах. 23); утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством (рах. 20, 21,22,25).

Придбані, отримані або вироблені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю.

При опррибуткуванні на безоплатній основі в – сть запасів обліковується за справедливою варстістю.. Відповідно, за документами поставки даних запасів.

Д20,21… – К718

Д718 – К791

При оприбуткуванні від постачальника на умовах розрахунку до в0сті оприбуткування вкл:сума за накладною, комісійні, брокерські, транс. Витрати по доставці та інші витрати, повязані з оприбуткуванням.

Д 203-К 631 – в-сть за накладною отриманих цінностей, без ПДВ.

Переоцінка запасів здійснюється на дату балансу. запаси на дату балансу оцінюються за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Запаси, що переоцінюються перед переоцінкою інвентаризуються. Сума дооцінки списується на К 716, а уцінки на Д 946.

Запаси, що перелціняються ніколи не перевищать ціну придбання. В процесі переоцінки формуються збитки. Суми таких збатків обліковуються на позабалансовому рахунку для пошуку доходів для покриття таких збитків.

2. Класифікація фінансових результатів

Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток.

Прибуток — сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Збитки - перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати.

В бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності та включає:

- чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, послуг) (визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів, знижок тощо.);

- валовий прибуток (збиток) (Різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

- фінансові результати від операційної діяльності (алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.);

- фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування (алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.);

- фінансові результати від звичайної діяльності (різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку.);

- фінансові результати від надзвичайної діяльності;

- чистий прибуток (збиток).

Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності відображаються невідшкодовані збитки та прибутки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожежі, техногенних аварій тощо).

Остаточний фінансовий результат - чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період.

3. Питання оплати праці регулюється основними нормативними документами: Кодексом законів України про працю; Законом України «Про оплату праці» від 24.03.95 р.; Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03 р.; Законом України «Про відпустки» від 15.11.96 р; Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100; Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266; Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного Комітету статистики України від 13 січня 2004 р. №5.

Законом України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена , як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Аналітичний облік розрахунків з оплати праці здійснюється за кожним працівником у розрахункових або розрахунково-платіжних відомостях.

Синтетичний облік розрахунків з оплати праці здійснюється на пасивному рахунку 66 “Розрахунки з оплати”,

На рахунку 66 “Розрахунки за виплатами працівникам” ведеться узагальнення інформації про розрахунки за виплатами працівникам, які належать як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, - з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), за не одержані в установлений строк з каси підприємства суми з виплат працівникам, за іншими поточними виплатами.

Заборгованість підприємства з виплат працівникам у разі одержання підприємством готівки для виплати через касу підприємства та неотримання її працівниками в установлений строк відображається за дебетом субрахунків 661 “Розрахунки за заробітною платою” і 663 “Розрахунки за іншими виплатами” та кредитом субрахунку 662 “Розрахунки з депонентами”.

4. Облік руху запасів: формування собівартості готової продукції (послуг), списання з балансу.

Складові собівартості готової продукції:

• Виробнича с.в продукції;

• Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати

• Понаднормові виробничі витрати

При відпуску запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті їх оцінка здійснюється за одним із таких методів:

1) ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів – запаси та послуги, що використовуються для спеціальних замовлень та проектів, також для запасів, що не замінюють один одного;

2) середньозваженої собівартості – ділення сумарної вартості залишку запасів на поч. зв місяця і вартості одержанних у зв місяці запасів на сумарну кількість запасів на поч. зв місяця і одержаних у зв місяці.

3) собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО) – оцінка, що базується на припущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надійшли на підприємство.

4) нормативних затрат – оцінка полягає у застосуванні норм витрат, встановлених п-ством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Дана оцінка коригується до фактичної собівартості.

5) ціни продажу – застосування середнього проценту торгівельної націнки товарів.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовують лише один із методів.

Д23-к20- випущено запаси зі складу на виготовлення продукції;

Д943-к20-списана собівартість реалізованих запасів;

д949-к20 – передано безоплатно запаси.

5. Підставою для бухгалтерського обліку господар­ських операцій є первинні документи, які фіксують факти їх здійснення. Первинний документ — документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первин­них документів можуть складатися зведені облікові документи. Традиційно документація як елемент методу бухгалтерського обліку визначається як спосіб суцільного та безперервного відображення господарських операцій за допомогою бухгалтерських документів. Показники документа, що характеризують ту чи іншу сторону господарської операції, носять назву реквізитів. Реквізит поділяють на дві частини: 1) реквізит-ознака, який характеризує якісну сторону гос­подарської операції. Так, у прибутковому ордері це назва матеріалу, що надійшов, його сорт, розмір тощо. 2) реквізит-підстава, що характеризує кількісну сторону господарської операції, тобто у наведеному прикладі — кількість матеріалу, що оприбутковано. Обидві частини утворюють інформаційну сукупність, яка називається економічним показником. Один або декілька показників, що характеризують господарську операцію і визначають бухгалтерський документ. Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити (ЗУ про БО) (Положення № 88, пп 2.3,2.4): • назву документа (форми); • дату і місце складання; • назву підприємства, від імені якого складено документ; • зміст та обсяг господарської операції, • одиницю виміру господарської операції; • посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; • особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них да­них несуть особи, які склали та підписали ці документи. Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства тільки за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Посадова особа підприємства має право в присутності представників органів, які здійснюють вилучення, зняти копії документів, що вилучаються. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються, у порядку, встановленому законодавством. Дані бухгалтерських документів опрацьовуються, узагальнюються і за ними складаються бухгалтерські проводки. На основі вже опрацьованих даних (у поточному обліку) складається бухгалтерський баланс, звітність.

6. Реформація фінансових результатів

Узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій обліковується на рахунку 79 “Фінансові результати”. За кредитом рахунку відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом – суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток. Сальдо рахунку списується на рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”.

Сума використаного прибутку списується в межах наявного кредитового сальдо рахунку 441 за дебетом цього рахунка, а на суму, що перевищує сальдо, – за дебетом рахунка 442.

В кінці звітного періоду списується чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на фінансовий результат Д701, 702, 703 - К791

В кінці звітного періоду списуються інші операційні доходи на фінансовий результат Д711,719-К791

В кінці звітного періоду списуються на фінансові результати фінансові доходи Д72, 73 - К792

Списуються на фінансовий результат інші доходи Д741-746 - К793

Списуються на фінансовий результат надзвичайні доходи Д75 - К794

Закриття рахунка 79 “Фінансові результати”: нерозподілений прибуток Д79-К441

непокритий збиток - Д442-К79