Правове регулювання оподаткування митом

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України,:

1) митом, (крім особливих видів мита), встановлюються:

• Митним кодексом України

• міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

2) особливими видами мита встановлюються:

• ЗУ «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту»,

• ЗУ «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту»,

• ЗУ «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну»;

3) іншими митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з урахуванням особливостей, що визначаються Митним кодексом України.

Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

3. Платники мита

Платниками мита є:	ст. 276 МКУ
1) особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених МКУ;
2) особа, на адресу якої надходять товари, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі, вантажних відправленнях;
3) особа, на яку покладається обов’язок дотримання вимог митних режимів, які передбачають звільнення від оподаткування митом, у разі порушення таких вимог;
4) особа, яка використовує товари, митне оформлення яких було здійснено з умовним звільненням від оподаткування, не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям такого звільнення, а також будь-які інші особи, які безпідставно використовують звільнення від оподаткування митом (податкову пільгу);
5)
6)

!	Особи – це юридичні та фізичні особи.

4. Об’єкти та база оподаткування митом

Об’єктами оподаткування митом є:	ст. 277 МКУ
1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами,
2)
3)

Документи, які підтверджують митну вартість товарів, є:

• декларація митної вартості, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

• зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

• рахунок-фактура або рахунок-проформа;

• банківські платіжні документи (якщо рахунок за оцінюваний товар сплачено);

• інші платіжні та/або бухгалтерські документи;

• копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

• страхові документи, документи, що містять відомості про вартість страхування (якщо здійснювалося страхування),

• інші

Методи визначення митної вартості товарів

Основний

1) за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються

Другорядні

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів

4) на основі віднімання вартості

5) на основі додавання вартості

6) резервний метод

Митна вартість товарів, що експортуються

На підставі договору купівлі-продажу

На підставі договору, відмінного від договорів купівлі-продажу, міни

При вста­новленні цінових обмежень на товари враховуються положень, що визначають порядок застосування таких обмежень

5. Система ставок мита

6. Порядок нарахування та сплати мита до Державного бюджету України

Етапи нарахування та сплати мита:

Перший етап: визначення митної вартості товару

Другий етап: визначення класифікаційного коду товару

Третій етап: визначення країни погодження товару

Четвертий етап: нарахування мита

П’ятий етап: сплата мита

Питання для самоконтролю

1. Що таке мито?

2. Які функції виконує мито? Які наслідки запровадження мита?

3. За якими критеріями виділяють види мита? Охарактеризуйте види мита?

4. Які методи визначення митної вартості?

5. Хто є платниками мита?

6. Як здійснюється вибір ставки мита?

7. Як сплачується мито?