Прогнозування врожайностi за ресурсами вологи

Тепер визначаємо дiйсно можливу врожайнiсть (ДМУ) за ре­сурсами вологи, для цього використовують такi формули:

або

де в першiй формулi ДМУ - врожайнiсть абсолютно сухої бiомаси, а в другiй – врожайнiсть господарсько-цiнної частини врожаю або загальної бiомаси стандартної вологостi, т/га;

W – ресурси доступної рослинам вологи, мм;

КВ – коефiцiєнт водоспоживання, мм/ц або м³/ц;

ТК – транспiрацiйний коефiцiєнт.

За спiввiдношенням основної й побiчної продукцiї в бiомасi визначається рiвень урожайностi кожної з них.

Ресурси доступної вологи (W) можна визначити за рiзними ме­тодами, але частiше використовують метод визначення за середньою рiчною кiлькiстю опа­дiв. При розрахунках даним методом вiд загальної суми виключають непродуктивнi витрати, якi, залежно вiд зони, рельєфу, кiлькостi опадiв та їх iнтенсивностi, коливаються в межах 20-50% (в середньому 30%). Отже, середнiй ко­ефiцiєнт використання рiчної кiлькостi опадiв (К_Р) становить 0,7.

Розрахунки:

мм

ц/га

Тодi частка основної (зерна) i побiчної (солома) продукцiї буде вiдповiдно становити : 52 i 72 ц/га.

Визначення запланованої можливої врожайностi у господарствi

Розрахунки запланованої врожайностi проводять за такою формулою:

де Р – кiлькiсть рослин на 1 га (для зернових, млн.);

К – продуктивна кущистiсть;

З – кiлькiсть зерен у суцвiттi, шт.;

А – маса 1000 зерен, г;

Розрахунок: ц/га

4.2. Розрахунок фiометричних показникiв листкового апарату, що забезпечує планову врожайнiсть

Одним з найважливiших факторiв забезпечення запланованої врожайностi є площа листкової поверхнi, з якою тiсно пов'язаний фотосинтетичний потенцiал. Величину його визначають за середньою i максимальною площею листкової поверхнi посiву, якi розраховуються за формулами:

де ФП – фотосинтетичний потенцiал, м² днiв/га;

Т_v – тривалiсть вегетацiйного перiоду, днiв;

У – програмована врожайнiсть, кг/га;

М_фп – продуктивнiсть 1000 м²/га фотосинтетичного потенцiалу, кг або г/м² ФП;

L_ср – середня за вегетацiю площа листкiв, м²/га;

L_max – максимальна листкова поверхня посiву, м²/га; ,

С - коефiцiєнт оптимiзацiї графiка наростання листкової поверхнi (в середньому 1,83).

Розрахунок:

м²днiв/га

м²/га

м²днiв/га

м²/га

4.3. Розрахунки доз добрив на заплановану врожайнiсть I фактичне їх застосування

При складаннi системи удобрення в першу чергу необхiдно розрахувати норми добрив для отримання запланованої врожайностi. Найбiльш поширеним є балансовий метод розрахунку норми (дози) добрив на плановану врожайнiсть. Для цього використовують формулу:

де Д – доза елемента живлення, кг/га;

У – планована врожайнiсть, т/га;

в – винос елемента живлення 1 ц урожаю, кг/ц;

П_ГЗ – запас доступної форми елемента живлення в розрахунко­вому шарi грунту, кг/га; вiн визначається за формулою:

К_ГЗ; К_О; К_М; К_ПО; К_МП – коефiцiєнти використання елементiв живлення з ґрунту, органiчних i мiнеральних добрив у рiк внесення i в пiслядiї, в частках одиницi;

Д_О; С_О – вiдповiдно доза органiчних добрив, т/га та вмiст еле­мента живлення в 1 т органiчних добрив (у середньому 5 кг азоту; 2,5 кг фосфору; 6 кг калiю);

Д_ПО; С_ПО – вiдповiдно доза органiчних добрив, внесених пiд попередник, т/га; вмiст елемента живлення в 1 т, кг;

Д_МП – доза мiнеральних добрив, внесених пiд попередник, кг/га;

n – вмiст елемента живлення в ґрунтi, мг/100г грунту;

М_ОБ – щiльнiсть ґрунту (об'ємна маса), г/см³;

h – глибина розрахункового шару ґрунту, см (звичайно 20 см).

Якщо попередниками культури були багаторiчнi та однорiчнi бобовi або бобово-злаковi трави, зернобобовi культури, то враховується азот пiсляжнивних кореневих решток. Наприклад, на кожну тонну врожаю сiна в ґрунтi залишається 10-15 кг азоту; пiсля зернобобових вмiст азоту становить до 1/2 його вмiсту в масi врожаю. До 25% кiлькостi утвореного в горосi азоту становить фiксований з повiтря. Так, при врожайностi гороху 30 т/га i виносi азоту 6 кг/ц зерна в ґрунтi залишається 30 * 6 * 0,25 = 45 кг/га фiксованого з повiтря азоту. Коефiцiєнт ви­користання його рослинами такий же, як i з органiчних добрив.

Розрахунки:

кг/га

кг/га

кг/га

Як видно з розрахункiв, на заплановану врожайнiсть (4,5 т/га) потрiбно внести: азоту 121, фосфору 86,5, калiю 70,4 кг/га. Проте в господарствi пiд пшеницю озиму внесено менше добрив, (азоту 90, фосфору 60, калiю 60 кг/га). Це i стало однiєю з причин зменшення врожайностi до 3,2 т/га.