
Лекція 16. Міжнародне економічне право
Поняття та принципи міжнародного економічного права.
Джерела в галузі МЕП. Класифікація економічних договорів.
Діяльність міжнародних економічних організацій.
Система міжнародного економічного права.
1. Поняття та джерела міжнародного економічного права
Міжнародне економічне право — це система норм і принципів, що регулюють відносини між суб‘єктами МПП у зв‘язку з їх діяльністю у сфері міжнародних економічних відносин.
Усі відносини сфери міжнародного публічного права, де присутній комерційний елемент, належать до сфери дії МЕП. Такими елементами є купівля-продаж, оренда, підряд, найм, позика, лізинг, франчиза та перевезення.
Серед фахівців існують дві основні концепції МЕП.
Згідно з першою концепцією МЕП є галуззю МПП, а економічні відносини суб'єктів міжнародного права – її предметом (володіння природними ресурсами та їх використання; виробництво та розподіл товарів; "невидимі" міжнародні угоди господарського або фінансового характеру; кредити та фінанси; відповідні послуги; статус і організація суб'єктів, що здійснюють таку діяльність). МЕП охоплює лише ті економічні аспекти, які є об'єктом впливу міжнародного публічного права. Виключається внутрішнє регулювання з огляду на те, що воно не створює єдині для всіх держав норми і принципи.
Згідно з другою концепцією МЕП розглядається як галузь не лише публічного, а й міжнародного приватного права, як частина національного права. Прихильники цієї концепції вважають, що МЕП поширюється на суб'єктів не лише публічного права, а й приватного, які беруть участь у відносинах комерційного характеру, що виходять за межі однієї держави (юридичні і фізичні особи, транснаціональні корпорації).
Лекція виходить з першої концепції.
Принципи МЕП за своєю юридичною природою засновуються і випливають зі змісту основних принципів сучасного міжнародного права. Найбільш наочно це виявляється при аналізі таких принципів, як принцип суверенної рівності держав, принцип співробітництва держав, принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань, принцип невтручання у внутрішні справи держав та ін.
Поряд із цими загальними принципами, з огляду на специфіку галузі, в міжнародному економічному праві сформульовані і спеціальні принципи, що сприяють розвитку світового економічного співробітництва.
До них належать принципи:
- невід'ємного суверенітету держав над усіма своїми багатствами, природними ресурсами та економічною діяльністю, включаючи право на володіння, використання та експлуатацію. Кожна держава має право:
а) регулювати і контролювати іноземні інвестиції... Жодна держава не повинна змушуватися до надання пільгового режиму іноземним інвестиціям;
б) регулювати і контролювати діяльність транснаціональних корпорацій
в) націоналізувати, експропріювати або передавати іноземну власність.
- свободи вибору форм і способів організації зовнішньоекономічних зв'язків;
- юридичної рівності і взаємної вигоди держав;
- неприпустимості будь-яких форм економічної дискримінації;
- розвитку взаємовигідного співробітництва в економічній, соціальній, культурній та технічній галузях з метою сприяння економічному і соціальному прогресу всіх країн світу, зокрема тих, що розвиваються;
- найбільшого сприяння (на відміну від принципу недискримінації, який у договірному порядку не фіксується, означає письмове зобов'язання держави надавати державі-партнеру (як правило, на основі взаємності) пільгові умови, які діють чи можуть бути запроваджені до будь-якої країни. Сфера застосування цього принципу визначається в конкретному застереженні (що називається "клаузула") до відповідної міжнародної угоди);
- національного режиму (передбачає, що на основі взаємності фізичні та юридичні особи іноземної держави повністю або частково прирівнюються у правах до фізичних та юридичних осіб певної держави);
- взаємності (полягає в наданні іноземній державі, її юридичним і фізичним особам певних прав, привілеїв, пільг за умови, що держава, яка їх надає, а також її особи користуються аналогічними правами у відповідній іноземній державі. Може встановлюватися в односторонньому порядку у внутрішньому законодавстві або на підставі міжнародного договору).
На принципах міжнародного економічного права створюються принципи зовнішньоекономічної діяльності держав світу. Зокрема, України зафіксовані у ст. 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", який було прийнято 16 квітня 1991 р. (зміни 17.11.2012 р.).