4. Організація управління інноваційною діяльністю.

Оперативний менеджмент інновацій.

Проблеми та завдання оперативного менеджменту

Управління інноваційною діяльністю – це сукупність взаємопов’язаних процесів планування, організації, мотивації та контролю, які забезпечують формування й досягання цілей інноваційної діяльності підприємства. Це складова системи управління підприємством і фактором котрий забезпечує зростання ефективності роботи підприємства, поліпшення якості продукції тощо.

Метою управління інноваційними процесами є забезпечення підвищення ефективності виробництва за рахунок розробки і впровадження у виробничу діяльність, технологію, управління інновацій (нововведень) у технологію, управління тощо.

Інноваційні проекти – це складні програми, що здійснюються науковими та проектними закладами у певний проміжок часу з метою забезпечення зростання ефективності підприємства і досягнення основної цілі, яка стоїть перед економікою на сучасному етапі.

Інноваційний розвиток - це процес розвитку науки, техніки, досвіду, знань, у перебігу якого наукова ідея доводиться до практичного використання.

Перспективне управління (менеджмент) забезпечує відбір і розробку інновацій на перспективу. Оперативний менеджмент інновацій забезпечує впровадження інновацій у практику.

На сьогоднішньому етапі розвитку пріоритетність передбачають в управлінні інноваційними процесами на регіональному рівні, коли розробка і впровадження інновацій безпосередньо стосується регіону. Позитивні ефекти від них збагачують регіон

Визначення регіональних пріоритетів інноваційної діяльності проводиться з урахуванням стану економічного розвитку, науково-інноваційного потенціалу, геополітичного становища і необхідних завдань стосовно структурної перебудови економіки регіону, вирішення економічних питань тощо. Під науково-інноваційним потенціалом регіону розуміють його спроможність здійснювати науково-інноваційну діяльність в академічному, прикладному (галузевому), вузівському, заводському секторах науки та інноваційній сфері, що функціонують на даній території. Він характеризується забезпеченістю ресурсами науково-інноваційної діяльності: вченими кадрами, матеріально-технічною базою, джерелами фінансування, інформаційним ресурсами (науковою літературою, доступом до Інтернету та інших інформаційних мереж тощо), науковими школами, інтелектуальною власністю ( патенти, всесвітнє визнання), наявністю науково-інноваційних організаційних структур(технопарків, бізнес інкубаторів) та результативністю їх функціонування.

Науково-інноваційна діяльність у світі завжди була і є пріоритетною сферою державного регулювання. Всі державні преференції зосереджені на збереженні науково-інноваційного потенціалу держави, регіону, вищих навчальних закладів, підприємств. Особливо це стосується кадрового потенціалу, який необхідно використовувати на користь свого народу, а не спонукати його виїжджати за межі своєї держави.

Висновки

Інноваційна стратегія фірми випливає із загальної стратегії підприємницької діяльності і сприяє виконанню її цілей – містить у собі прийняття рішень щодо спрямованості наукових досліджень та конструкторських розробок, використання здобутих результатів і фінансування з метою досягнення поставлених стратегічних економічних цілей на перспективу.

Здійсненню інноваційної стратегії сприяє управління інноваційною діяльністю, в тому числі оперативний менеджмент інновацій, що здійснюється на всіх етапах інноваційної діяльності від управління розробкою ідей до впровадження інноваційного проекту і забезпечення його ефективного функціонування.