2 Мета та завдання системи прогнозування пур
Найбільш суттєвою ознакою прогнозування є його ймовірнісний характер, що зумовлено наявністю невизначеності у відображенні майбутнього стану. Не визначаючи параметри розвитку з достатньою точністю, прогноз розкриває альтернативи, позитивні і негативні тенденції, цикли і окреслює умови, за яких забезпечується вирішення поставлених задач.
Рис. 3. Завдання системи прогнозування ПУР
Водночас планування скероване на ухвалення і практичну реалізацію управлінських рішень. Мета прогнозування - створити наукові передумови для їх ухвалення. Ці передумови включають:
науковий аналіз тенденцій розвитку;
варіативне передбачення напрямів розвитку із врахуванням тенденцій; оцінку можливих наслідків прийнятих управлінських рішень;
обґрунтування напрямів розвитку.
Рис. 4. Класифікація прогнозів
Підходи до організації процесу прогнозування:
■ дослідницький прогноз - виражає передбачення як функцію прогнозу і відображає, яким може бути розвиток ситуації за умови, що характер управлінської дії на неї залишиться незмінним. В основі дослідницького прогнозування лежить орієнтація на передбачення можливостей, встановлення тенденцій розвитку ситуацій на підставі інформації, що наявна при розробці прогнозу. Тим самим, дослідницький прогноз вказує на сфери діяльності, що вимагають першочергового втручання, спрямованого на подолання негативних процесів. Дослідницьке прогнозування поділяється на:
- традиційне (екстраполятивне) - орієнтоване на стабільний і безперервний розвиток об'єкта, тобто на збереження виявлених у минулому тенденцій розвитку об'єкта прогнозування;
- новаторське (альтернативне) - виходить з того, що розвиток об'єкта відбувається стрибкоподібно і циклічно - припускає існування множини варіантів майбутнього розвитку об'єкта і ґрунтується на розробленні варіантів, що відрізняються за ступенем і характером впливу ОПР на параметри розвитку.
■ нормативний прогноз - визначає цілі рішення і можливі способи їх досягнення на підставі об'єктивної оцінки існуючих можливостей для забезпечення досягнення адекватних результатів. В основі нормативного прогнозування лежить орієнтація на місію, цілі, потреби, досягнення яких передбачає рішення. Нормативне прогнозування - це проекція в майбутнє початкової моделі рішення відповідно до заданих цілей, норм, критеріїв.
Рис.5. Методи та інструменти прогнозування
3. Методологічний апарат прогнозування
Методологічний апарат прогнозування - це сукупність методів і інструментів, вибір яких зумовлює:
первинні уявлення щодо можливостей появи різних станів середовища;
набір варіантів оптимального рішення відповідно до ситуації без прогнозування.
Методи прогнозування прийнято поділяти на кількісні та якісні (табл. 1). Наявність чи відсутність одного з них в прийнятті управлінських рішень зумовлює дисбаланс в системі управління підприємством і значно знижує якість і точність прогнозів.
Рис. 6. Алгоритм процесу прогнозування
Відсутність методів прогнозування (поле 4) приводить до повної втрати контролю над матеріальними і фінансовими потоками на підприємстві.
Таблиця 1
Матриця початкових ситуацій ПУР
Наявність тільки кількісних методів прогнозування (поле 2) приводить до ситуації, коли керівництво володіє інформацією про поточний стан підприємства, що свідчить про спрощеність і недостатню опрацьованість управлінських рішень. Використання тільки якісних методів прогнозування (поле 3) зумовлює втрату чутливості прийнятих рішень, що пов'язане з частковим випаданням деяких функцій управління, тобто поточний стан може опинитися поза контролем. І, нарешті, поєднання кількісних і якісних методів прогнозування (поле 1) робить систему управління на підприємстві достатньо гнучкою.
Таким чином, механізм прогнозування, що включає кількісну модель прогнозування і якісні управлінські методики, є одним з інструментів управління на основі показників.