Тема 7. Планування та прогнозування управлінських рішень

Навчальна мета: сформувати систему знань про плпнування та прогнозування в прийнятті управлінських рішення, ознайомити студентів із завданням, методами та інструментами прогнозування, охарактеризувати алгоритм процесу прогнозування, вдосконалити вміння працювати з логістично-опорними схемами, розвивати комунікативні навички.

Актуальність. Прогнозування в прийнятті управлінських рішень обумовлена змінними процесами у світовій економіці, що призвели до погіршення її соціально-економічного розвитку, зменшення обсягів виробництва і споживання продукції, зниження ефективності діяльності підприємств. Ринок регулює економічні відносини на короткий період. Для здійснення функцій регулювання економічними процесами необхідно знати майбутнє багатьох економічних явищ з тим, щоб прийняти правильне рішення у теперішньому. Тому прогнозування та планування необхідне на всіх ієрархічних рівнях управління, особливо в прийнятті управлінських рішень.

Міжпредметна інтеграція:

1 Забезпечуючі дисципліни: менеджмент, маркетинг.

2 Забезпечувані дисципліни: економіка підприємства, планування та організація діяльності підприємства, управління витратами.

3 Внутрішньопредметна інтеграція: всі заплановані теми даної дисципліни.

План

1 Значення прогнозування в прийнятті управлінських рішень

2 Мета та завдання системи прогнозування ПУР

3 Методологічний апарат прогнозування

4 Методи та моделі прогнозування

Література

1 Приймак В.М. Прийняття управлінських рішень: Навчальний посібник / Приймак Василь Михайлович. – К: Атіка, 2008. – 240 с.

2 Прогнозування в прийнятті управлінських рішень [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://revolution.allbest.ru/management/00078000_0.html

1 Значення прогнозування в прийнятті управлінських рішень

Розвиток прогнозування в управлінні і формування його теоретико-методологічного апарату пов'язують з кількісною школою менеджменту (Дж.Фернанс, Е. Джилфіллан, Р. Акофф), яка набула значного поширення в 60-х роках XX ст. і згодом стала основою сучасної концепції превентивного управління.

Прогноз - науково-обґрунтоване (аргументоване, виражене в кількісній і якісній формах) достовірне судження (припущення) ймовірнісного характеру про можливий стан об'єкта в майбутньому або про альтернативні шляхи і терміни досягнення цього стану.

Іншими словами, прогноз - це якісна і кількісна оцінка перспектив виникнення і можливі напрями розвитку об'єкта, що ґрунтується на спостереженнях і науково обґрунтованих теоретичних припущеннях.

Іноді прогноз базується на добре відомих закономірностях і здійснюється напевно (наприклад, методи прогнозування руху космічних апаратів розроблені настільки, що можливим є автоматичне стикування кораблів). Однак більшість організаційних проблем, що постають перед ОПР, не дозволяє здійснити однозначний обґрунтований прогноз.

Серед підходів до прогнозування, що набули широкого застосування в більшості досліджень, можна відзначити методологічний і процесний:

• методологічний - визначає прогнозування як:

- систематичний метод отримання оцінок майбутнього стану, що ґрунтується на аналізі спостережень за їх минулою поведінкою;

- визначення майбутнього, в якому використовуються як накопичений у минулому досвід, так і поточні припущення.

• процесний підхід - визначає прогнозування як процес наукового дослідження ймовірнісних шляхів розвитку на основі причиново-наслідкових взаємозв'язків і закономірностей.

Часто разом з прогнозом у теорії менеджменту використовуються схожі за деякими ознаками (зокрема, у формі передбачення) поняття - гіпотеза і план. Втім, вони мають істотні функціональні відмінності, які важливо враховувати при прийнятті управлінських рішень.

Рис. 1. Форми поєднання плану, прогнозу і гіпотеги

Гіпотеза служить переважно науковим передбаченням, будучи результатом загальної теорії, закономірності, яка, у свою чергу, забезпечує прогноз. Проте, порівняно з гіпотезою, прогноз володіє більшою визначеністю і достовірністю, оскільки, разом з якісними, включає кількісні параметри. Тим самим, прогноз виражає передбачення на рівні конкретно-прикладної теорії.

Більш складні взаємозв'язки існують між прогнозом і планом, що приводить до проблеми пропорційності вибору кожного з них. Форми поєднання прогнозу і плану не можуть бути однозначними.

Незважаючи на те, що прогнозування дуже часто застосовується на попередній (передплановій) стадії прийняття рішень і сприяє виробленню концепції розвитку (стратегії) на перспективу, помітну роль воно відіграє на етапі реалізації планів і під час оцінки фінансово-економічного стану підприємства. Чільне місце прогнозування займає також у пошуку можливостей і напрямів додаткових управлінських дій, призначених для нівелювання чи усунення відхилень від окресленої траєкторії розвитку об'єкта (системи).

Рис. 2. Орієнтири управлінського планування