
- •Конспект лекцій з курсу «Релігієзнавство»
- •Тема і Предмет, структура і завдання курсу «Релігієзнавство» План
- •1. Предмет і структура релігієзнавства
- •2. Основні підходи до вивчення релігії
- •3. Релігійність та її вияви в сучасному світі. Типи релігійних і нерелігійних людей
- •Тема іі релігія як соціальне явище і складова частина духовної культури План
- •1. Класифікація релігій
- •2. Структура сучасних релігій
- •3. Особливості сучасної релігійної ситуації в Україні
- •Тема ііі сучасні релігії, їх характеристика, місце і роль у житті людини і суспільства План
- •1. Релігія єврейського народу (іудаїзм)
- •2. Виникнення та еволюція християнства
- •3. Православне віровчення і культ
- •4. Католицизм
- •5. Особливості віровчення і культової практики протестантизму
- •6. Еволюція ісламу. Основні течії в ісламі
- •7. Віровчення і культ ісламу
- •8. Становлення й основні напрями буддизму
- •9. Віровчення та культ буддизму
- •Тема іv релігія та її місце у культурі План
- •1. Первісні форми релігії
- •2. Олімпійська релігія стародавніх греків і римлян
- •3. Релігія стародавнього Єгипту
- •4. Релігії Китаю
- •6. Язичництво стародавніх слов’ян
- •7. Держава і церква в сучасній Україні
- •8. Класифікація нових релігійних рухів
- •Тема V історичні форми критичного аналізу релігій План
- •1. Вільнодумство і атеїзм як вихідні категорії антирелігійного світогляду
- •2. Виникнення і суть наукового атеїзму
- •Теми рефератів
- •ЛіТература
- •I. Предмет, структура і завдання курсу
- •1. Предмет і структура релігієзнавства 3
- •2. Основні підходи до вивчення релігії 4
- •II. Релігія як соціальне явище і складова
- •III. Сучасні релігії, їх характеристика, місце і
- •IV. Релігія та її місце у культурі 27
- •V. Історичні форми критичного аналізу релігій 40
4. Католицизм
Католицизм нині являє собою наймасштабнішу течію християнства. Прихильниками католицизму є понад 1 млрд. людей. Населення, хрещене за католицьким обрядом, становить більшість у 50 країнах світу. Географічно католицизм найбільш розповсюджений в Америці та країнах Західної Європи.
Католицьку та Православну Церкви дотепер розділяють такі догматичні розбіжності:
– догмат «філіокве» (латин. filioque – «і від Сина»), йдеться про джерело Святого Духа. Західні християни вважають, що Святий Дух іде і від Бога-Отця, і від Бога-Сина, тоді як православні переконані, що тільки від Бога-Отця;
– учення про чистилище як проміжне місце між раєм і пеклом, де перебувають душі грішників, але таких, чиї гріхи не є смертними. Католицька церква визнає чистилище, православна визнає тільки пекло і рай;
– учення про «наднеобхідні заслуги», тобто добрі справи, що перевищують звичайний релігійний обов’язок. Завдяки їм католицька Церква може допомогти у спасінні душі навіть запеклому грішникові;
– теорія та практика індульгенцій. Індульгенціями називали грамоти про відпущення гріхів, що їх видавала католицька церква за особливі заслуги, а частіше за гроші;
– особливе шанування Діви Марії (Мадонни) – матері Ісуса Христа. У православ’ї ставлення до Богородиці шанобливе, але не таке підкреслене, як у католицизмі;
– учення про верховенство (примат) Папи Римського над усіма християнами та його непомильність у справах віри.
Канонічні відмінності католицького та православного культів:
1) для всього католицького духівництва діє принцип целібату (латин. caelebs – «неодружений»), себто обітниця безшлюбності;
2) для католиків таїнство шлюбу вважається непорушним, православ’я ж допускає можливість розлучення й повторного одруження;
3) у православ’ї й миряни, і духівництво причащаються хлібом та вином; у католицизмі ж миряни причащаються тільки хлібом;
4) католики хрестяться п’ятьма пальцями, вчиняють хресне знамення зверху вниз і зліва направо. Православні ж хрестяться трьома пальцями, хресне знамення вчиняють зверху вниз і справа наліво;
5) католицьке чернецтво має власні організації – ордени та конгрегації, яких на сьогодні налічується більш як 140. Православне чернецтво орденів не має.
Католицизм і православ’я відрізняються і процесом богослужіння. У православному храмі під час богослужіння треба стояти. У католицькому храмі віряни сидять, а встають тільки під час співання певних молитов. У православному богослужінні не використовується музика, тільки читання і спів; у католицькій службі до цього додається ще і музичний супровід (орган, фісгармонія). У православному храмі святе місце – вівтар – відгороджений від власне храму іконостасом; у католицьких храмах іконостасів немає. В інтер’єрі православного храму переважають ікони, у католицьких храмах – скульптурні композиції.
Якщо православ’я в організаційному плані являє собою сукупність автокефальних Церков, що об’єднані спільною догматикою, культом, але дещо розрізняються в обрядах і визнають тільки духовний авторитет константинопольського патріарха, то Католицька Церква являє собою єдину організацію на чолі з Папою Римським.
Для керування Церквою Папа має власну систему органів влади – Святий Престол. Вона включає у себе:
– єпископський синод – дорадчий орган при Папі;
– Святу Колегію з вищих посадових осіб Церкви – кардиналів;
– Римську Курію.
Крім верховного керівництва Церквою, Папі Римському належить вища законодавча, судова і виконавча влада у межах його резиденції – Ватикану. 3 березня 2006 р. папський престол посідає Бенедикт XVI.
Уперше римсько-католицькі єпископи відвідали Київ уже у X ст. З кінця XVI ст. в Україні діє Українська Греко-Католицька Церква. Загалом католицькі та уніатські громади становлять приблизно шосту частину всіх релігійних організацій в Україні.