11. Розкрийте зміст поняття «ухилення» в складі злочину «Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів».

Ухилення – несплата податків, зборів (загальнообов’язкових платежів), коли особа навмисно не сплачує належні до сплати податки, збори, інші обов'язкові платежі в повному обсязі чи певну їх частину і не має наміру їх сплатити.

Відповідно до ППВСУ: ухилення може бути вчинене шляхом:

- неподання документів пов’язаних з обчисленням та сплатою загальнообов’язкових платежів;

- приховування об’єктів оподаткування;

- заниженням цих об’єктів;

- заниженням сум податків, зборів (загальнообов’язкових платежів)

- приховування факту втрати підстав для одержання пільг з оподаткування;

- подання неправдивих відомостей чи документів, що засвідчують право фізичної особи на податковий кредит або на податкову соціальну пільгу

12. Розкрийте зміст заохочувальної норми щодо ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.

ч. 4 ст. 212 ККУ:

Особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

13. Охарактеризуйте суб’єкта та суб’єктивну сторону злочину «Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів».

Суб’єкт – спеціальний. Це:

- службова особа підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності;

- особа, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;

- будь-яка інша особа, яка зобов'язана сплачувати податки, збори (загальнообов’язкові платежі).

Суб’єктивна сторона – умисна форма вини. Мотив і мета значення не мають. Про наявність умислу свідчать:

• відсутність податкового обліку або ведення його з порушенням установленого порядку;

• перекручування в податковій або звітній документації;

• неоприбуткування готівкових коштів, одержаних за виконання рбіт чи надання послуг;

• ведення подвійного обліку;

• використання банківських рахунків про які не повідомлено органи ДПС;

• завищення фактичних затрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції;

14. Вкажіть в чому полягає суперечність між положеннями викладеними в ст. 209 «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» КК України та положеннями Загальної частини КК України.

Суперечність між ст. 27 КК і ст. 209 КК. Легалізація фактично є причетністю, а ст. 27 встановлює що відповідальність за причетність настає лише за ст. 198 КК і ст. 396 КК.

Ч. 6 ст 27 КК: Не є співучастю не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів. Особи, які вчинили ці діяння, підлягають кримінальній

відповідальності лише у випадках, передбачених статтями 198 та 396 цього Кодексу.