Злочини у сфері господарської діяльності

1. Дайте визначення родового об’єкта злочинів у сфері господарської діяльності.

Родовим об’єктом цих злочинів є – суспільні відносини, що складаються з приводу виробництва, розпо­ділу, обміну та споживання товарів, робіт і послуг (у сфері господарської діяльності) – визначення Бажанова

2. Охарактеризуйте предмет складу злочину „Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом” (ст.209 кк України).

Предмет цього злочину - кошти та інше майно, одержане внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також права на кошти та майно.

Грошові кошти у даному разі можуть виступати як у готівковій, так і в безготівко­вій формі (перебувають на банківському рахунку і їх обіг регулюється зобов’язальним правом), бути як національною, так і іноземною валютою.

Цивільне законодавство під майном як особливим об’єктом розуміє річ або сукуп­ність речей. Речами визнаються різноманітні предмети матеріального світу, які задоволь­няють потреби людей і щодо яких можуть виникати цивільні права та обов’язки (це, наприклад, нерухомість, транспортні засоби, твори мистецтва).

3. Охарактеризуйте діяння в складі злочину „Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом” (ст.209 КК України).

Об’єктивна сторона – одне з альтернативних діянь:

- Вчинення фінансової операції з коштами або іншим майном, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів;

- вчинення правочину з такими коштами;

- вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення

(!слід розуміти будь-які дії особи, за допомогою яких маскується чи приховується факт одержання таких коштів або іншого майна, що передував легалізації (відмиванню) цих доходів, вчинені як особою, котра одержала ці кошти або майно таким шляхом, так і будь-якою іншою особою)

- набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів.

4. Охарактеризуйте суб’єкта складу злочину „Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом ” (ст.209 КК України).

Суб’єкт – загальний.

Відповідно до ППВСУ «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом»: «Суб’єктом злочину ст. 209 КК, може бути фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а стосовно вчинення тих чи інших правочинів, ще й набула повної дієздатності у випадках та порядку, передбачених законом, і не була обмежена у дієздатності або позбавлена її судом».

За цією статтею може нести відповідальність як особа, що вчинила предикатне діяння, так в особа, яка його не вчиняла.

5. Які кошти чи майно не можуть бути визнані предметом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом?

З ППВСУ:

Не можуть вважатись одержаними внаслідок вчинення предикатного діяння кошти або інше майно, якими особа не заволоділа (які не отримала) шляхом вчинення злочину, а які вона незаконно утримала, приховала, не передала державі за наявності обов'язку це зробити, а саме:

• кошти, не сплачені як податки, збори, інші обов'язкові платежі;

• не повернена чи прихована виручка в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або приховані товари чи інші матеріальні цінності, отримані від такої виручки, оскільки в подібних випадках має місце не одержання коштів та іншого майна злочинним шляхом, а незаконне (злочинне) розпорядження ними (якщо право власності на них особа набула законно).

Не повинні визнаватися предметом легалізації також контрабандно ввезені в Україну товари та інші предмети, зазначені у диспозиції ч. 1 ст. 201 КК, якщо вони були одержані (здобуті) за межами України не злочинним шляхом, а придбані законно, а також кошти, одержані не внаслідок вчинення предикатного діяння, а в результаті проведення фінансових операцій з використанням банківських рахунків підприємств, які мають ознаки фіктивності.

Не є предметом легалізації кошти (незалежно від їх розміру), одержані як субсидії, субвенції, дотації чи кредити внаслідок надання неправдивої інформації суб'єктами, зазначеними в диспозиції ч. 1 ст. 222 КК, вказаним у цій нормі Закону кредиторам, хоча з такими коштами надалі і вчинюються діяння, перелічені у ст. 209 КК, оскільки ці кошти одержуються офіційно (легально) і злочин, склад якого передбачений ч. 1 ст. 222 КК, не містить усіх ознак предикатного діяння, визначеного у п. 1 примітки до ст. 209 КК.