
- •Змістовий модуль і Загально-дидактичні засади викладання образотворчого мистецтва у початковій школі.
- •Тема 1. Образотворче мистецтво з методикою викладання - педагогічна наука
- •План викладу матеріалу
- •Література до теми
- •1.1. Мета, завдання та предмет курсу «Образотворче мистецтво з методикою викладання»
- •1.2. Історія розвитку сучасної методики образотворчого мистецтва
- •1.3. Роль принципів дидактики у навчально-виховному процесі з образотворчого мистецтва
- •1.4. Педагогічні умови навчання образотворчого мистецтва.
- •1.5. Методологічні засади викладання образотворчого мистецтва у початковій школі.
- •Змістовий модуль і: Загально-дидактичні засади викладання образотворчого мистецтва у початковій школі
- •Тема 2. Методи навчання образотворчого мистецтва у початкових класах План викладу матеріалу
- •Література до теми
- •2.1. Поняття про методи навчання образотворчого мистецтва та їх класифікація
- •2.2. Зміст методів навчання образотворчого мистецтва за джерелом передачі та характером сприйняття інформації
- •2.3. Зміст методів навчання образотворчого мистецтва за характером керівництва розумовою діяльністю учнів
- •2.4. Інтерактивні методи навчання образотворчого мистецтва
- •2.5. Методи наукового дослідження в педагогіці мистецтва
- •Змістовий модуль і: Загально дидактичні засади викладання образотворчого мистецтва у початковій школі
- •Тема 3. Дидактичні засоби навчання на уроках образотворчого мистецтва в початковій школі План викладу матеріалу
- •Література до теми
- •3.1. Слово вчителя у системі дидактичних засобів навчання образотворчого мистецтва
- •3.2. Навчально-методичний комплект до уроків образотворчого мистецтва
- •3.3. Демонстраційний матеріал до уроків образотворчого мистецтва
- •3.4. Тзн та сучасні технології навчання образотворчого мистецтва
- •3.5. Оснащення кабінету образотворчого мистецтва у школі
- •Змістовий модуль і: Загально-дидактичні засади викладання образотворчого мистецтва у початковій школі
- •Тема 4. Урок образотворчого мистецтва у початкових класах. Контроль та оцінка навчальної діяльності учнів на уроці образотворчого мистецтва План викладу матеріалу
- •Література до теми
- •4.1. Урок - основна форма організації навчально-виховного процесу з образотворчого мистецтва в 1-4 класах
- •4.2. Типи уроків образотворчого мистецтва у початкових класах
- •4.3. Дидактична структура уроку образотворчого мистецтва. Етапи уроку образотворчого мистецтва та їх зміст
- •4.4. Зміст і дидактична структура нетрадиційних уроків образотворчого мистецтва
- •Урок-роздум
- •Урок-дослід
- •Урок - школа дизайну
- •Урок - школа народної творчості
- •Урок-конкурс
- •Урок-гра
- •Урок колективної творчої діяльності
- •Урок-споглядання
- •Урок-подорож
- •Інтегрований урок-пошук
- •Інтегрований урок
- •4.5. Форми організації навчально-пізнавальної діяльності на уроці образотворчого мистецтва
- •4.6. Контроль та оцінка навчальних досягнень учнів початкових класів з образотворчого мистецтва
- •Змістовий модуль і: Загально-дидактичні засади викладання образотворчого мистецтва у початковій школі
- •Тема 5. Зміст і методика позакласної, позаурочноїта позашкільної роботи з образотворчого мистецтва з молодшимишколярами План викладу матеріалу
- •Література до теми
- •5.1. Основні напрямки та зміст естетичного виховання у позаурочній, позакласній роботі та позашкільних навчальних закладах
- •5.2. Принципи організації позаурочної, позакласної та позашкільної освіти з образотворчого мистецтва
- •5.3. Позаурочна робота з образотворчого мистецтва у початкових класах
- •5.4. Позакласна робота з образотворчого мистецтва з учнями молодшого шкільного віку
- •5.5. Позашкільна освіта з художньо-естетичного спрямування учнів початкової школи
- •Змістовий модуль II: Зміст і методика викладання основ образотворчої грамоти у початковій школі
- •Тема 6. Зміст і методика формування знань, умінь та уявлень учнів 1-4 класів у галузі образотворчого мистецтва з навчальних проблем «композиція», «форма». План викладу матеріалу
- •Література до теми
- •6.1. Головні напрями і завдання художньої діяльності з питання «композиції» у початковій школі
- •6.2. Систематизований обсяг знань, умінь та уявлень учнів 1-4 класів у галузі образотворчого мистецтва стосовно навчальної проблеми «композиція»
- •6.3. Формування поняття про композицію та основні її закономірності і засоби
- •6.4. Зміст і методика уроків тематичного малювання у початкових класах
- •6.5. Ознайомлення молодших школярів з мистецтвом оформлення книги. Методика виконання ескізу сюжетної композиції натеми дитячих казок
- •6.6. Систематизований обсяг знань, умінь та уявлень учнів 1-4 класів у галузі образотворчого мистецтва стосовно навчальної проблеми «форма»
- •6.7. Методика відтворення форми предметів, конструкції, пропорцій
- •Змістовий модуль II: Зміст і методика викладання основ образотворчої грамоти у початковій школі
- •Тема 7. Зміст і методика формування знань, умінь та уявлень учнів 1-4 класів у галузі образотворчого мистецтва з навчальної проблеми «колір» План викладу матеріалу
- •Література до теми
- •7.1. Головні напрямки роботи за навчальною проблемою «колір» в програмі «Образотворче мистецтво» для 1-4 класів
- •7.2. Систематизований обсяг знань, умінь та уявлень учнів 1-4 класів у галузі образотворчого мистецтва стосовно навчальної проблеми «колір»
- •7.3. Формування поняття про колір та його властивості у молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва
- •7.4. Формування практичних навичок роботи з різними художніми матеріалами під час виконання вправ на розвиток відчуття кольору молодших школярів
- •7.5. Методика кольорового вирішення предметів умовно-плоскої та об'ємної форми у початкових класах
- •7.6. Формування навички емоційно-естетичної оцінки колориту художніх творів на уроках - бесідах про мистецтво
- •7.7. Усвідомлення молодшими школярами ролі кольорових сполучень у декоративних роботах
- •Змістовий модуль II: Зміст і методика викладання основ образотворчої грамоти упочатковій школі
- •Тема 8. Зміст і методика формування знань, умінь та уявлень учнів 1-4 класів у галузі образотворчого мистецтва з навчальних проблем «об'єм» і «простір» План викладу матеріалу
- •Література до теми
- •8.1. Навчально-творчі завдання з ліплення у початкових класах
- •8.2. Систематизований обсяг знань, умінь та уявлень учнів 1-4 класів у галузі образотворчого мистецтва стосовно проблеми «об'єм»
- •8.3. Формування поняття про скульптуру і ліплення у молодших школярів
- •8.4. Матеріали та приладдя для роботи з ліплення у початкових класах
- •8.5. Способи і прийоми ліплення об'ємних виробів з глини і пластиліну
- •8.6. Методика навчання ліплення у початкових класах
- •8.7. Систематизований обсяг знань, умінь та уявлень учнів 1-4 класів у галузі образотворчого мистецтва стосовно проблеми «простір»
- •8.8. Методика навчання передачі простору в дитячих роботах
- •Змістовий модуль іі: Зміст і методика викладання основ образотворчої грамоти у початковій школі
- •Тема 9. Зміст і методика сприймання естетичних явищ дійсності і творів образотворчого мистецтва в 1-4 класах План викладу матеріалу
- •Література до теми
- •9.1. Роль художнього сприймання в естетичному вихованні молодших школярів
- •9.2. Зміст і завдання розділу «Сприймання» програми «Образотворче мистецтво» для 1-4 класів
- •9.3. Систематизований обсяг знань, умінь та уявлень учнів 1-4 класів у галузі образотворчого мистецтва стосовно проблеми «сприймання»
- •9.4. Аналіз художніх творів різних жанрів на уроці образотворчого мистецтва в початкових класах
- •Структура мистецтвознавчої розповіді
- •9.5. Методика проведення уроків сприймання мистецтва у початкових класах
- •9.6. Ведення мистецтвознавчих словників на уроці сприймання мистецтва
- •Словник
- •Завдання для самостійної роботи студентів Завдання для самостійного опрацювання студентами до теми 1 «Образотворче мистецтво з методикою викладання - педагогічна наука»
- •Література
- •Завдання для самостійного опрацювання студентами до теми 2 «Методи навчання образотворчого мистецтва у початкових класах»
- •Література
- •3 «Дидактичні засоби навчання на уроках образотворчого мистецтва у початковій школі»
- •Література
- •Завдання для самостійного опрацювання студентами до теми 4 «Урок образотворчого мистецтва у початкових класах. Контроль і оцінка навчальної діяльності учнів на уроці образотворчогомистецтва»
- •Література
- •Завдання для самостійного опрацювання студентами до теми
- •5 «Зміст і методика позакласної, позаурочної та позашкільної роботи з образотворчого мистецтва з молодшими школярами»
- •Література
- •Завдання для самостійного опрацювання студентами до теми
- •6 «Зміст і методика формування знань, умінь та уявлень учнів 1-4 класів у галузі образотворчого мистецтва з навчальних проблем «композиція», «форма»
- •Література
- •Література
- •Завдання для самостійного опрацювання студентами до теми лекції9 «Зміст і методика сприймання естетичних явищ дійсності і творів образотворчого мистецтва в 1-4 класах»
- •Література
- •Практичні заняття практичне заняття №1
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Література
- •Практичне заняття №2
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Література
- •Практичне заняття №3
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Література
- •Практичне заняття №4
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Література
- •Практичне заняття № 5
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Література
- •Лабораторні заняття лабораторне заняття №1
- •План лабораторного заняття
- •Інструктивна картка до лабораторного заняття №1
- •Література
- •Лабораторне заняття №2
- •План лабораторного заняття
- •Література
- •Лабораторне заняття №3
- •План лабораторного заняття
- •Інструктивна картка до лабораторного заняття №3
- •Література
- •Лабораторне заняття №4
- •План лабораторного заняття
- •Мистецтва
- •Література
- •Лабораторне заняття №5
- •План лабораторного заняття
- •Література
- •Лабораторне заняття №6
- •План лабораторного заняття
- •Література
- •Лабораторне заняття №7
- •План лабораторного заняття
- •Виконайте вправи:
- •Література
- •Лабораторне заняття № 8
- •План лабораторного заняття
- •Література
- •Модульні контрольні роботи (підсумковий контроль) модульна контрольна робота №1
- •Модульна контрольна робота №2
- •Словник образотворчих термінів
- •Тематика курсових робіт
- •Програмові питання до іспиту
- •Список джерел літератури
9.4. Аналіз художніх творів різних жанрів на уроці образотворчого мистецтва в початкових класах
Сприйняття художньої картини глядачем є складним процесом. Тільки в наслідок тривалого виховання естетичних почуттів у особистості формується цілісне сприймання художніх творів. Якщо учня під час розглядання художнього полотна хвилює сила образу героїні, виразність облич персонажів, події, атмосфера життя, розмах творчого задуму автора, майстерність художника якщо в нього викликає захоплення колорит картини, то такий чуттєвий акт перетворюється в усвідомлення ролі окремих елементів компонентів композиції твору, тобто стає зрозумілою специфіка художнього образу . Цього можна досягти лише за умови постійного спілкування з мистецтвом.
В практиці навчального процесу з образотворчого мистецтва сприйманню і аналізу художніх творів відводиться небагато часу. Але вдало підібрана методика аналізу художніх творів різних жанрів, цілеспрямована система бесід можуть значно наблизити шкільну аудиторію до повноцінного розуміння їх змісту. Методичні поради щодо побудови процесу аналізу художніх картин різних жанрів містяться у навчальному посібнику Л.І. Кашуби [421]. Автор дає пораду, щоб уникнути невдалих, малоефективних методичних підходів аналізу вчитель, може використати універсальний алгоритм, до якого входять:
короткий вступ (якщо мова йде про сюжетні полотна, слід відзначити час і місце зображених подій);
аналіз змісту твору (варто зосередити увагу на головних персонажах, встановити особливості їх характеру і зв'язків між ними, з'ясувати роль другорядних дійових осіб у картині та характерні риси обставин, за яких відбувається подія);
аналіз закономірностей композиції.
Проте, щоб навчити дитину розуміти особливості образної мови різножанрових картин, сприймати їх в єдності форми і змісту варто використовувати схеми мистецтвознавчого аналізу художньої картини, які дають змогу осягнути специфіку жанрового твору мистецтва. Наведемо приклади таких схем аналізу.
Структура мистецтвознавчої розповіді
Про живописний твір побутового, історичного, батального, казкового, релігійного жанру.
Повідомлення назви картини і прізвища художника;
Що найголовніше в картині (виділити смисловий композиційний центр)? Як воно зображено (колір, тон, будова розміщення)?
Що зображено навколо головного героя (другорядні елементи композиції твору), як із ним з'єднано деталі?
Що красивого показав своїм твором художник? Про що думається, що згадується, коли дивишся на картину?
Про живописний твір портретного жанру
Повідомлення назви картини і прізвища художника:
Кого зображено на картині?
Що можемо розповісти про цю людину (про що «розповідає» обличчя людини, очі. вуста, руки, одяг)?
Як підсилюють виразність образу інтер'єр, пейзаж, побутові предмети, атрибути?
Який колорит картини, її тональність (як вони підсилюють виразність образу)?
Ваше враження від цього художнього твору.
Про живописний твір пейзажного жанру
Повідомлення назви картини і прізвища художника;
Що намальовано на картині? Яка пора року зображена, час доби?
Як передано плановість: передній, середній та задній план?
Як показав на картині художник природу (небо, дерева, воду, поле, річку)?
Який загальний колорит картини (які кольори переважають: теплі, холодні, контрастні, пастельні)?
Який настрій цього твору ? Чи подобається Вам картина? Як би Ви її назвали?
В практиці роботи з навчання сприймання змісту мистецьких творіврізних жанрів варто використову вати різноманітні методичні прийоми.Цікавий досвід застосування прийомів контролю за рівнем розумінняучнем задуму художника і значення виразних засобів картини описаноМ.І.Пічкурем [102]. Наведемо ці методичні прийоми:
Словесне малювання картини (учень розповідає про одну з двох запропонованих картин, інші учні мають відгадати, про який твір іде мова).
Озвучування картини (придумування діалогу (монологу) героїв).
Добір слів-синонімів, які визначають настрій героїв (наприклад, сумний-невеселий, безрадісний; злий-сердитий, жорстокий, лютий: добрий-гарний, щиросердечний та інші).
Створення узагальненої назви до картини (цей прийом доцільний тільки у тому випадку, коли учні осмислили сюжетно-композиційну структуру картини).
Домисел ситуації: «Що відбувається (відбувалось) з героями?» та інше, (цей прийом слід використовувати в роботі з сюжетними картинами побутового, казкового та історичного жанрів).
Установлення наслідків із заданої причини і встановлення причини за заданим наслідком. Наприклад: «Який був пейзаж у картині перед дощем?» за пейзажем А. Герасимова «Після дощу». «Як зміниться небо після того, як дощ пройде?» за пейзажем Ф. Васильєва «Перед дощем». «Чому хлопчик, що стоїть, має винуватий вигляд?» - за картиною Ф. Решетнікова «Знову двійка». «Який буде пейзаж, якщо художник напише його не ранньою весною, а влітку (восени)?» - за пейзажами О. Левітана і І. Саврасова «Граки прилетіли».
Прийом «уявної присутності». Наприклад: «Увійдемо до цієї картини, станьмо біля цієї берези, піднімімо голову і подивімося... Яке небо ви побачити над головою? Прислухаймося, які звуки ми чуємо навколо? Як ви будете поводитися в цьому лісі? Ви будете бігати, кричати чи тихо, спокійно прогулюватись лісом?» - за пейзажем І. Левітана «Березовий гай» і А. Куїнджі «Березовий гай» та інші.
З метою розвитку уяви та асоціативно-образного мислення роботу з картинами-пейзажами доцільно супроводжувати музично-поетичними аналогами, наприклад: Е.Зверков «Золота осінь», П. Чайковський «Осіння пісня» з фортепіанного циклу «Пора року»; І Бунін «Листопад» (уривок); І. Шмигін «Зима» - уривок з оповідань М. Пришвіна «Мереживні арки», Ю. Щуровського «Зима».
Комплексний вплив на свідомість школярів зорового, словесного і звукового ряду припускає співзвуччя і взаємодію зорових, літературних і музичних образів. Головний критерій у доборі таких творів - не точна відповідність змісту картини і музики, а їх образний, емоційний збіг. Учням можна також запропонувати кілька віршів, пісень чи музичних фрагментів із різним настроєм із метою вибору тих, які, на їхню думку, найбільше підходять до картини, наприклад, зіставити два контрастні музичні твори: «Ранок» Ф. Глієра та «Увечері» Н. Сильванського і визначити який з них найбільше відповідає картині А. Куїнджі «Вечір на Україні». Зіставлення даних зразків різних видів мистецтва допоможе учням перейнятися настроєм цих творів, тому що різні образні компоненти (зорові, словесні, слухові) взаємно доповнюють і збагачують одні одних.
Для того, щоб емоції та почуття, породжені в спілкуванні з образотворчим мистецтвом, націлювати школярів на аналіз власних перебивань, на формування вміння знаходити найбільш значні моменти в змісті художнього образу, що збігається за своєю оцінкою із задумом автора твору, питання вчителя потрібно спрямовувати як на аналіз його змісту і форми, так і на якість переживань учнів. («Поясни, чому художник узяв саме такі фарби?»; «Про що ти думав, коли дивишся на цю картину?»; «Чому ця картина тобі сподобалася?»; «Чи зміг би ти написати таку картину?»).