8.5. Способи і прийоми ліплення об'ємних виробів з глини і пластиліну

В практиці ліплення вирізняють прийоми і способи виконання робіт. Так під час ліплення з дітьми використовують такі прийоми: скачування. розкачування, сплющування, прищипування, згладжування, відтягування. Цими прийомами користуються для виконання таких найпростіших форм як куля, циліндр, диск. Для утворення кулеподібної потрібно кругоподібними рухами скачати глину між долонями. Диск отримують притисканням кулеподібної форми між долонями рук. Для отримання циліндричної форми розкачування слід здійснювати прямими рухами долонь.

При необхідності зобразити складну форму наприклад фігуру людини. тварини, можна використати такі способи ліплення: конструктивний. пластичний, комбінований. Коли скульптура створюється з окремих частин, користуються конструктивним способом ліплення. Пластичним, коли скульптура виконується з цілого шматка пластиліну. В комбінованому способі об'єднані ліплення з цілого шматка і окремихчастин.

Конструктивний спосіб є найпростішим. Його методика полягає у використанні заздалегідь виготовлених частин виробу. Робота починається з виготовлення найбільшої частини. Виготовляючи фігуру тварини. починають роботу з тулуба, пізніше виконують голову , кінцівки. При цьому усі частини постійно порівнюються і уточнюються за пропорціями. Дрібні деталі додаються в кінці роботи.

Ліплення предметів пластичним способом - складніший прийом. Він потребує точних рухів, доброго знання форми, пропорцій, будови, розвинутого окоміру. Доцільно попередньо намалювати предмет з урахуванням загального розміру шматка. Це дозволить учням чітко уявити результат ліплення, пропорції деталей, частин, краще відчути пластику форми Шматку глини слід надати початкову форму. Для ліплення собаки це буде - циліндр, для курки - овал, для білки - кота - валик зігнутий посередині. Намітивши основну форму слід витягнути основні частини - шию, голову, хвіст. Після їх уточнення виконують дрібні деталі.

Комбінований спосіб ліплення застосовується тоді, коли доцільно із цілого шматка виліпити основні частини зображуваного об'єкта і з'єднати їх для продовження подальшої роботи. Наприклад, виконується ліплення тулуба і кінцівки ведмедя, а окремо - голова; тулуб і хвіст лисиці і окремо лапки і голова.

8.6. Методика навчання ліплення у початкових класах

Процес навчання ліплення починається з виконання у 1 класі починається з виготовлення спіралеподібної форми в об'ємі «Ліплення равлика» та виконання композиції «Серед урочища грибного», «Веселий урожай». Ліплення розпочинається з уважного вивчення і аналізу зображуваного предмета його конструкції, пропорцій, силуету, особливостей з'єднання окремих частин. Так, овочі, фрукти, гриби можна ліпити пластичним способом із заготовки необхідної форми. Потім стеками створюються характерні особливості форми і об'єму. В 2 класі діти вчаться виконувати рельєфи на картонній основі з наступним покриттям пластиліном і нанесенням випуклих зображень на теми: «Веселі восьминоги», «Рибки в акваріумі». Діти вчаться на практиці повною мірою використовувати зображувальну поверхню, узгоджувати з нею розмір зображення, заповнювати напівоб'ємну силуетну форму елементарним рельєфним оздобленням.

Ліплення об'ємних зображень птахів, тварин і людей - складніше заняття для школярів. Труднощі полягають у різноманітності форм, співвідношень, характерів. У 3 класі діти вчаться передавати елементарну будову тварин і людей: характер поз та рухів у процесі ліплення та цілісність форми. Програмою передбачено виконання завдань на теми: «Хто у лісі живе», «Помандруємо до лісу», «Запишався наш павич», «Золота рибка», «Зимові розваги дітей». Для успішного виконання роботи необхідно попередньо ознайомити дітей з особливостями форми, пропорціями, рухами, будовою тварин і птахів. Необхідно визначити з якою геометричною формою схожі тулуб, голова, лапи Так, у кота тулуб - овальної форми, голова - округлої, шия - коротка, лінія спини плавно переходить у лінію тазу; вуха короткі і гострі, лапки тоненькі, маленькі. Будова собаки і лисиці нагадує анатомічну будову кота, але у собаки шия довша і лапи, більш виражена мордочка і вуха; у лисиці пухнастий хвіст, гострий ніс і вуха. Глибоке вивчення натури допомагає створити більш повний образ, скласти план роботи, розви­ває вміння бачити узагальнено форму. Потрібно також вирішити, чи доцільно використовувати у роботі каркас.

Ліплення фігури людини вимагає знань основних пропорцій. Потрібно попередньо вивчити модель: проаналізувати співвідношення частин, характер форми. Спочатку діти тренуються ліпленням ляльки конструктивним способом. Після цього приступають до ліплення фігури людини. Важливо продумати, в якій послідовності виконувати роботу . Починають із загального, намагаючись передати будову, пропорції, рух. На цьому етапі скульптура виходить узагальненою, грубою Подальший етап - детальна розробка фігури, передача характерного і виразного у скульптурі. Вчителю корисно пояснити дітям яким способом виконується робота які прийоми використовуються, показати схематично послідовність роботи на дошці.

Виконуючи ліплення по пам'яті, за уявою важливо пригадати мінні ознаки одягу, атрибутів, руху об'єктів ліплення. Так доцільно виконати скульптуру лижника в русі чи ковзаняра художника з палітрою і пензликом у руці. Для пошуку характерних ознак рухів, одягу необхідно виконати олівцем нариси і зарисовки з натури, по пам'яті, за уявою, для того, щоб бачити кінцеву мету виконання завдання.

Під час ліплення композицій на теми з життя, літературних творів потрібно прагнути красивого поєднання форм предметів, пластичності об'ємів, гнучкості, витонченості ліній і зрозумілого змістовного зв'язку зображуваних об'єктів.