4. Призначення та види митних платежів

Митні платежі - платежі, що стягуються у встановленому порядку митними органами при митному оформленні товарів і в інших випадках передбачених законодавством України.Платниками митних платежів є фізичні та юридичні особи, що здійснюють митне оформлення.

Митні платежі є тією основою, за рахунок якої формуються митні доходи країни. Використання митних платежів дає можливість державі ефективно регулювати зовнішньоекономічну діяльність з метою реалізації економічних інтересів держави.

М платежі являють собою систему, яку можна поділити на::

— мито;- митні збори,; податки:ПДВ, акцизний податок.

Особливості їх нарахування регул. Митним та Податковим кодексом.

Відповідно до чинного закон-ва підставою для переміщення через митний кордон України товарів є сплата м. платежів, якщо вони стосуються даного товару відповідно до чинного зак-ва України. В Україні застосовуються такі види мита: 1)ввізне (імпортне);2) вивізне (експортне);3) сезонне;4) особливі види: спеціальне; антидемп; компенсац.

5. Призначення правил інкотермс. Вплив умов поставки на визначення митної вартості.

Інкотермс (Incoterms) – Міжнародні (інтернаціональні) правила тлумачення з торговельних (комерційних) термінів, прийняті Міжнародною торговельною палатою.

Протедані правила необхідні не лише для всезагальногопорозуміннясуб’єктівбізнесу в торгівельнійсфері, а й для можливостікоректноговизначення і контролю митноївартості з боку державнихмитнихорганів. Аджекожентерміншифруєумови поставки, показуєспіввідношеннязобов’язаньпродавця і покупця, в залежностівідчогомитникмаєзмогучіткішепобачити як сформованамитнавартість, тобтоякідодатковіокреміскладові (зобов'язання) додаються дофактурноївартості в тому чиіншомувипадку.

Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі. Таким чином можна уникнути або, щонайменше, значною мірою скоротити невизначеності, пов'язані з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах.

При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі (рахунку-проформі), й фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунка-фактури (рахунка-проформи) - залежно від умов поставки цих товарів згідно з Правилами ІНКОТЕРМС.

Окремі особливості визначення митної вартості товарів залежно від базисних умов поставки наведені в Інструкції №307.

Для випадків, коли умовами поставки передбачено пункт призначення, який міститься на митній території України, з фактурної вартості відраховуються витрати, які мали місце після моменту перетину митного кордону України.

При вивезенні товарів з митної території України їх митна вартість наводиться за фактурною вартістю до бази цін FOB-український порт, DAF-кордон України (пункт призначення на митному кордоні України) або CIP-пункт призначення на митному кордоні України. При цьому якщо товари продані на умовах, відповідно до яких пункт поставки (відвантаження) розміщений на митній території України, то до фактурної вартості додаються витрати з доставки вантажу до моменту перетину митного кордону України.

Для випадків, коли умовами поставки передбачено пункт поставки (призначення), розміщений за межами митної території України з фактурної вартості відраховуються витрати, здійснені після моменту перетину митного кордону України.