
- •1.Предмет та завдання іст.Геології.Обєкт вивчення та методи досліджень
- •2.Документи історичної геології
- •3.Ознаки підошви і покрівлі пласта
- •4.Стратиграфічна незгідність
- •5.Тектонічна незгідність та її ознаки
- •6.Поняття про структурний поверх
- •7.Конденсовані верстви
- •8.Стратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •9. Петрографічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •10.Тектонічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •11.Палеонтологічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •12.Геохімічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •13.Екостратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •14.Палеомагнітний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •15.Геофізичний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •16.Визначення відносного віку «німих»товщ та інтрузій
- •17.Поняття про абсолютний вік гірс.Порід
- •17.Самарій неодимовий метод.
- •17.Реній осмієвий метод.
- •17.Лютецій-гафнієвий метод
- •17.Колагеновий метод
- •17.Метод рацемізації амінокислот.
- •17.Трековий метод.
- •18.Стратиграфічна шкала
- •19.Міжнародна стратиграфічна шкала та її підрозділи
- •30.Незгідності : див.№ 4 і 5
- •31.Трансгресивні і регресивні серії.
- •32.Основні положення вчення про геосинкліналі та платформи.
- •33.Поняття про міо- та евгеосинкліналь,особливості розвитку
- •34.Платформа,будова,розвиток і вік.
- •35.Геосинкліналь,її характеристика та стадії розвитку
- •36.Перша стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •37.Друга стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •38.Третя стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •39. Четвертий етап розвитку геосинк.
- •40.Древні та молоді платформи.
- •41.Характерні ознаки ділянок з.Кори, які пережили геосинклінальний етап розвитку.
- •42.Поняття про формації.Типи формацій.
- •43.Геосинклінальні формації: їх склад…
- •43.Будова та походж. Океан.Западин.
- •44.Цикли тектогенезів(епох складчатостей) та їх фази, час проходження.
- •45. Основні стриктурні елементи платформ і плит.
- •46. Характеристика еволюційних та революційних етапів в історії розвитку Землі.
- •50.Стратиграфічний поділ та органічний світ Венду.
- •51.Стратиграфічний поділ та органічний світ Кембрію
- •52. Стратиграфічний поділ та органічний світ Ордовіку
- •53. Стратиграфічний поділ та органічний світ Силуру
- •54. Стратиграфічний поділ та органічний світ Девону
- •55. Стратиграфічний поділ та органічний світ Карбону
- •56. Стратиграфічний поділ та органічний світ Пермі.
- •57. Стратиграфічний поділ та органічний світ Тріасу.
- •58. Стратиграфічний поділ та органічний світу Юри.
- •59. Стратиграфічний поділ та органічний світу Крейда.
- •60. Стратиграфічний поділ та органічний світу Палеогену.
- •61. Стратиграфічний поділ та органічний світу Неогену.
- •66. Організми, які вимерли до кінця палеозою.
- •67. Організми, які вимерли до кінця мезозою.
- •70. Основні етапи розвитку флори
- •71.Історія геолог. Розвитку сєп платформи у ранньому палеозої
- •72.Історія геолог. Розвитку сєп у пізньому палеозої
- •73.Історія геол. Розвитку сєп у мезозої
- •74.Історія геол. Розвитку сєп у кайнозої
- •75.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у ранньому палеозої.
- •76.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у пізньому палеозої.
- •77.Історія геолог.Розвитку Сибірської платформи у мезокайнозої.
- •78.Історія геол розвитку Канадської платформи у ранньому палеозої
- •79.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у пізньому палеозої
- •80.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у мезокайнозої
- •81.Історія геол..Розвитку Китайської платформи у палеозої.
- •82.Історія геол..Розвитку Китайської платформи у мезокайнозої.
- •83.Історія геологічного розвитку Гондвани у Палеозої.
- •84.Істор.Геол.Розв.Гондвани в мезокайнозої.
- •85. Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшанську області у ранньому палеозої
- •86.Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшаньської області у пізньому палеозої
- •87.Історія геол. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у палеозої
- •88.Історія геол.. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у мезокайнозої
- •89.Історія геол. Розвитку Східно-Азіатської області у мезозої
- •90.Історія геол розвитку Східно-Азіатської області у кайнозої
- •91.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотьської обл. У палеозої.
- •92.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотської зони в мезокайнозої.
- •93. Історія геологічного розвитку каледонської зах.Європи у палеозої.
- •96. Історія геол. Розвитку Альпійсько-Гімалайської області у мезозої
- •97.Історія геол. Розвитку Альпійсько-Гімалайської області у кайнозої
- •101. Докембрійські масиви світу
- •102.Каледоніди світу
- •103.Герциніди світу
- •104.Тихоокеаніди світу
- •105.Альпіди світу
- •106.Негативні структури світу
- •107.Каледоніди Євразії
- •108.Герциніди Євразії
- •109.Тихоокеаніди Євразії
- •110.Альпіди Євразії
- •111.Геологічне район. Європи.
- •120.Результ.Каледон.Тектогенезу.
- •121.Результати герцин.Тектогенезу.
- •123.Результати альпійського тектоген.
11.Палеонтологічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
Базується на понятті про еволюц.розвиток орг.світу і про послідовну зміну в часі комплексів фауни і флори,які в своєму розвитку не повторюються.Кожному пласту гірс.порід характерний свій комплекс викопних організмів,які жили під час нагромадження відкладів цього пласта.Для визн.відн.віку гірс.порід заст..викопні організми,що дуже чутливі до змін у зовн.середовищі,і широко поширені на великих площах,мають добру збереженість,але обмежені у верт.розрізі пластів гірс.порід(керівні форми).Аналіз керівних форм:одновіковими вважаються ті відклади,де зустр.однакові керівні форми.
має недоліки:багато видів або родів,які керівн.формами в певному районі,не мають знач.за його межами,або взагалі відсутні.Вивченням послідовностей близьких видів займається філогенез.аналіз, найкраще при паралельному вивченні декількох груп близьких організмів. Аналіз комплексів флори і фауни в розрізах порід допомагає встановити зміну цих комплексів у часі і простежити мінливість цих комплексів між сусідніми розрізами. Споропилковий аналіз застосов. для надійного розчленування,простежування і порівн. одновікових пластів.Мікропалеонтол. аналіз: об’єктом вивч. є мікроорганізми,мікроскопічні водорості;цінність аналізу в тому,що можна визнач.вік порід в невеликих уламках порід з керну або шламу свердловин,а потім простежити одновікові верстви по площі на великі відстані.
12.Геохімічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
Найчастіше застос. при вивч. та розчленув.літолог.однорідних товщ без орган.решток і базується на вивч. процесів розподілу та міграції хім.елементів у відкладах,що формуються.У процесі вивч. в розрізах виділ. інтервали з підвищеним(пониженим)вмістом окремих хім.елементів та їх асоціацій і визнач. межі між ними.Зісталення інтервалів однорідних товщ у різних розрізах проводиться за аналогічними або близькими вмістами хім..елементів.
13.Екостратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
Екостратиграфія базується на принципах взаємодії орг.світу та середовища.Екостратигр.підхід до розчленування та кореляції осад.відкладів змінює уявлення про комплексне використання методів у стратиграфії.;усі існуючі ознаки і весь арсенал методів направляється для обґрунтування єдиної стратигр.гіпотези,яка зможе правдоподібно пояснити всі існуючі розбіжності.З екострат. Межує родієва стратигр.,яка базується на виділенні та прослідкуванні турбідитів(відклади придонних каламутних потоків,що повяз з землетрусами)темпеститів(відклади штормів)інундитів(відклади повеней),і ґрунтується на відновленні ерозійних і седиментаційних подій.
14.Палеомагнітний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
Заснований на вивч. залишкової намагніченості порід,що формувались протягом тривалого розвитку з.к. під час багатьох інверсій магн.поля,коли вектор намагнічуваності змінювався на 180̊.Феромагнтні мінер. у складі багатьох гірс.порід при кристалізації із розплавленої магми(або в процесі випад. в осадок на дно водойм) набували орієнтації за напрямом силових ліній магн.поля Землі на момент їх формування.Ця намагніченість стійка і зберіг. у породах постійно.Вектор залишкової намагн.порід дає напрям на колишній магн.полюс і вказує за магн.нахиленням на палеошироту місця формув.гірс.породи. Цінність методу полягає в тому,що інверсії магн.поля були одночасними для всієї Землі і палеомагн.горизонти будуть чітко однакового віку,а враховуючи результати напряму векторів залишк.намагніч. та дрейф матер.плит визнач. положення платформ на поверхні Землі в минулі геол.епохи.Метод необх. застос. із біостратигр. і радіохронол. методами,оскільки в розрізах можуть бути приховані перерви в осадконакопич.,які можна встановити тільки палеонтол.методами.