- •1.Предмет та завдання іст.Геології.Обєкт вивчення та методи досліджень
- •2.Документи історичної геології
- •3.Ознаки підошви і покрівлі пласта
- •4.Стратиграфічна незгідність
- •5.Тектонічна незгідність та її ознаки
- •10.Тектонічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •6.Поняття про структурний поверх
- •7.Конденсовані верстви
- •8.Стратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •9. Петрографічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •11.Палеонтологічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •12.Геохімічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •13.Екостратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •14.Палеомагнітний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •15.Геофізичний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •16.Визначення відносного віку «німих»товщ та інтрузій
- •17.Поняття про абсолютний вік гірс.Порід
- •17.Самарій неодимовий метод.
- •17.Реній осмієвий метод.
- •17.Лютецій-гафнієвий метод
- •17.Колагеновий метод
- •17.Метод рацемізації амінокислот.
- •17.Трековий метод.
- •18.Стратиграфічна шкала
- •19.Міжнародна стратиграфічна шкала та її підрозділи
- •30.Незгідності : див.№ 4 і 5
- •31.Трансгресивні і регресивні серії.
- •32.Основні положення вчення про геосинкліналі та платформи.
- •33.Поняття про міо- та евгеосинкліналь,особливості розвитку
- •34.Платформа,будова,розвиток і вік.
- •35.Геосинкліналь,її характеристика та стадії розвитку
- •36.Перша стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •37.Друга стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •38.Третя стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •39. Четвертий етап розвитку геосинк.
- •40.Древні та молоді платформи.
- •41.Характерні ознаки ділянок з.Кори, які пережили геосинклінальний етап розвитку.
- •42.Поняття про формації.Типи формацій.
- •43.Геосинклінальні формації: їх склад…
- •43.Будова та походж. Океан.Западин.
- •44.Цикли тектогенезів(епох складчатостей) та їх фази, час проходження.
- •45. Основні стриктурні елементи платформ і плит.
- •46. Характеристика еволюційних та революційних етапів в історії розвитку Землі.
- •50.Стратиграфічний поділ та органічний світ Венду.
- •51.Стратиграфічний поділ та органічний світ Кембрію
- •52. Стратиграфічний поділ та органічний світ Ордовіку
- •53. Стратиграфічний поділ та органічний світ Силуру
- •54. Стратиграфічний поділ та органічний світ Девону
- •55. Стратиграфічний поділ та органічний світ Карбону
- •56. Стратиграфічний поділ та органічний світ Пермі.
- •57. Стратиграфічний поділ та органічний світ Тріасу.
- •58. Стратиграфічний поділ та органічний світу Юри.
- •59. Стратиграфічний поділ та органічний світу Крейда.
- •60. Стратиграфічний поділ та органічний світу Палеогену.
- •61. Стратиграфічний поділ та органічний світу Неогену.
- •66. Організми, які вимерли до кінця палеозою.
- •67. Організми, які вимерли до кінця мезозою.
- •70. Основні етапи розвитку флори
- •71.Історія геолог. Розвитку сєп платформи у ранньому палеозої
- •72.Історія геолог. Розвитку сєп у пізньому палеозої
- •73.Історія геол. Розвитку сєп у мезозої
- •74.Історія геол. Розвитку сєп у кайнозої
- •75.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у ранньому палеозої.
- •76.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у пізньому палеозої.
- •77.Історія геолог.Розвитку Сибірської платформи у мезокайнозої.
- •78.Історія геол розвитку Канадської платформи у ранньому палеозої
- •79.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у пізньому палеозої
- •80.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у мезокайнозої
- •81.Історія геол..Розвитку Китайської платформи у палеозої.
- •82.Історія геол..Розвитку Китайської платформи у мезокайнозої.
- •83.Історія геологічного розвитку Гондвани у Палеозої.
- •84.Істор.Геол.Розв.Гондвани в мезокайнозої.
- •85. Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшанську області у ранньому палеозої
- •86.Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшаньської області у пізньому палеозої
- •87.Історія геол. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у палеозої
- •88.Історія геол.. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у мезокайнозої
- •89.Історія геол. Розвитку Східно-Азіатської області у мезозої
- •90.Історія геол розвитку Східно-Азіатської області у кайнозої
- •91.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотьської обл. У палеозої.
- •92.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотської зони в мезокайнозої.
- •93. Історія геологічного розвитку каледонської зах.Європи у палеозої.
- •96. Історія геол. Розвитку Альпійсько-Гімалайської області у мезозої
- •97.Історія геол. Розвитку Альпійсько-Гімалайської області у кайнозої
- •101. Докембрійські масиви світу
- •102.Каледоніди світу
- •103.Герциніди світу
- •104.Тихоокеаніди світу
- •105.Альпіди світу
- •106.Негативні структури світу
- •107.Каледоніди Євразії
- •108.Герциніди Євразії
- •109.Тихоокеаніди Євразії
- •110.Альпіди Євразії
- •111.Геологічне район. Європи.
- •120.Результ.Каледон.Тектогенезу.
- •121.Результати герцин.Тектогенезу.
- •123.Результати альпійського тектоген.
73.Історія геол. Розвитку сєп у мезозої
Мезозойські відклади широко поширені на СЄП,що свідчить про її активне прогинання в МЗ. Осадконакопич. Проходило в умовах рівнинної суші(Т1-J1) і в умовах епіконт морс басейну ( J3-K)
Тріас протягом Т майже вся була сушею,і тільки Прикасп западина покривалась морем з Тетісу – розпоч. новий 3 етап розвитку СЄП(МЗ+КЗ)коли трансгресії приходили з боку Тетісу. На пл. форм конт піщано-глинисті відклади строкатого забарвлення,інколи прісноводні мергелі і вапняки(400м). В Прикаспії нижня частина Т представлена наземними чи естуарієвими уламками з фауною,а верхня морс. пісковиками – сланцями.
Юра переживає макс трансгресію з боку Тетіса,якщо в 1 пол J1 СЄП була сушею,то в J2 море покриває Прикасп синекл і ДДЗ – тут форм 100 м товща переважно глин,на решті суша, на якій форм конт піщаноглин породи(80-150м). В J2 транс збільш,море покриває всю ДДЗ і територію між Волгою і Уралом,а також з півночі затоплюється Печорська синекл. Скрізь форм переважно морс териг осадки. В J3 макс трансгресії,море покриває всю пл. крім УЩ,БЩ,Воронезької антеклізи і гір Уралу. Море на зх. зєдналось з морями зх. Європи – форм переважно глини. До кінця кімериджа море зникає і у титоні,волзькому віці морс басейн віднов вздовж Уралу. В цьому морі форм кварц глауконітові пісковики,глини,вапняки,мергелі, на суші – піщано глинисті осадки,місцями вуглевміщуючі.
Крейда історія в К ділиться на 2 етапи: 1)до К1al1 – морс басейн покриває всю платформу від Арктики до Тетісу. В цьому мілководному морі форм глауконітові піски,глини,фосфорити. В апті море поступово скорочується і на поч. К1al1 зберігає море в Урало-Емби. 2) з К1al2 відбув новий етап трансгресії,коли море покрило середнє Поволжжжя,ДДЗ, Моск синекл. В сеномані море покриває (вперше після докембр) Воронезьку синекл,і УЩ і з’єднує з морями зах Європи.
В цьому мілковод морі форм глауконітові піски з фосфоритами. Ф туроні,коньяці море поглиблюється і поч. форм мергелі,писальна крейда(200м). В сантоні з півночі море проривається в Печорську синекл , але в кінці сантону море зникає. Протягом кампану і майстриху море покидає Моск синекл,втрачається зв'язок з морями зах Європи, і в кінці К2 море залиш на Нижньому Поволжжі,Урало-Ембенській провінції.
74.Історія геол. Розвитку сєп у кайнозої
Палеогенові відклади поширені на півдні платформи Причорноморс, Укр і Прикасп синекл,а також по правому березі між Улляновськом і Саратовом. Найбільш поширені відклади еоцену.
В палеоценову епоху в центр част синекліз накопич карбонатно глинисті осадки характерні для глибоких басейнах. В крайових частинах поширені мілководні піски,пісковики, вапняки.
В еоценову епоху море трансгресувало на північ,захопило більшу територію,де накопич мілководні піщані і глибоководні глинисто карб осадки.Конт відклади відомі в півн.сх.част. УЩ,де з ними пов’язані родовища бурого вугілля.
В олігоцені морс басейн поступово скорочувався,морс піщано глин осадки форм на пд. і пн.сх, а в Укр синеклізі проходило накопич конт,озерних і алюв відкладів. Найб потужн палеогенових відкладів в зах част Прикасп синекл досягає 800м,в Українськії не перевищує 300м.
Протягом неогенового періоду на пл. панував конт режим. Море зрідка заливало невеликі частини пд. окраїн пл. і тільки в кінці неогену охопило майже всю Прикасп синеклізу.
Історія розвитку платформи в палеоген. і неоген. Періодах знаходилось в тісній залежності від тектонічних рухів, які проходили в Середземноморс. геосинкл поясі.
