
- •1.Предмет та завдання іст.Геології.Обєкт вивчення та методи досліджень
- •2.Документи історичної геології
- •3.Ознаки підошви і покрівлі пласта
- •4.Стратиграфічна незгідність
- •5.Тектонічна незгідність та її ознаки
- •6.Поняття про структурний поверх
- •7.Конденсовані верстви
- •8.Стратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •9. Петрографічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •10.Тектонічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •11.Палеонтологічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •12.Геохімічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •13.Екостратиграфічний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •14.Палеомагнітний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •15.Геофізичний метод встановлення відн.Віку гірс.Порід
- •16.Визначення відносного віку «німих»товщ та інтрузій
- •17.Поняття про абсолютний вік гірс.Порід
- •17.Самарій неодимовий метод.
- •17.Реній осмієвий метод.
- •17.Лютецій-гафнієвий метод
- •17.Колагеновий метод
- •17.Метод рацемізації амінокислот.
- •17.Трековий метод.
- •18.Стратиграфічна шкала
- •19.Міжнародна стратиграфічна шкала та її підрозділи
- •30.Незгідності : див.№ 4 і 5
- •31.Трансгресивні і регресивні серії.
- •32.Основні положення вчення про геосинкліналі та платформи.
- •33.Поняття про міо- та евгеосинкліналь,особливості розвитку
- •34.Платформа,будова,розвиток і вік.
- •35.Геосинкліналь,її характеристика та стадії розвитку
- •36.Перша стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •37.Друга стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •38.Третя стадія розвитку геосинкліналі, її характеристика.
- •39. Четвертий етап розвитку геосинк.
- •40.Древні та молоді платформи.
- •41.Характерні ознаки ділянок з.Кори, які пережили геосинклінальний етап розвитку.
- •42.Поняття про формації.Типи формацій.
- •43.Геосинклінальні формації: їх склад…
- •43.Будова та походж. Океан.Западин.
- •44.Цикли тектогенезів(епох складчатостей) та їх фази, час проходження.
- •45. Основні стриктурні елементи платформ і плит.
- •46. Характеристика еволюційних та революційних етапів в історії розвитку Землі.
- •50.Стратиграфічний поділ та органічний світ Венду.
- •51.Стратиграфічний поділ та органічний світ Кембрію
- •52. Стратиграфічний поділ та органічний світ Ордовіку
- •53. Стратиграфічний поділ та органічний світ Силуру
- •54. Стратиграфічний поділ та органічний світ Девону
- •55. Стратиграфічний поділ та органічний світ Карбону
- •56. Стратиграфічний поділ та органічний світ Пермі.
- •57. Стратиграфічний поділ та органічний світ Тріасу.
- •58. Стратиграфічний поділ та органічний світу Юри.
- •59. Стратиграфічний поділ та органічний світу Крейда.
- •60. Стратиграфічний поділ та органічний світу Палеогену.
- •61. Стратиграфічний поділ та органічний світу Неогену.
- •66. Організми, які вимерли до кінця палеозою.
- •67. Організми, які вимерли до кінця мезозою.
- •70. Основні етапи розвитку флори
- •71.Історія геолог. Розвитку сєп платформи у ранньому палеозої
- •72.Історія геолог. Розвитку сєп у пізньому палеозої
- •73.Історія геол. Розвитку сєп у мезозої
- •74.Історія геол. Розвитку сєп у кайнозої
- •75.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у ранньому палеозої.
- •76.Історія геологічного розвитку Сибірської платформи у пізньому палеозої.
- •77.Історія геолог.Розвитку Сибірської платформи у мезокайнозої.
- •78.Історія геол розвитку Канадської платформи у ранньому палеозої
- •79.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у пізньому палеозої
- •80.Історія геол. Розвитку Канадської платформи у мезокайнозої
- •81.Історія геол..Розвитку Китайської платформи у палеозої.
- •82.Історія геол..Розвитку Китайської платформи у мезокайнозої.
- •83.Історія геологічного розвитку Гондвани у Палеозої.
- •84.Істор.Геол.Розв.Гондвани в мезокайнозої.
- •85. Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшанську області у ранньому палеозої
- •86.Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшаньської області у пізньому палеозої
- •87.Історія геол. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у палеозої
- •88.Історія геол.. Розвитку Верхояно-Чукоцької області у мезокайнозої
- •89.Історія геол. Розвитку Східно-Азіатської області у мезозої
- •90.Історія геол розвитку Східно-Азіатської області у кайнозої
- •91.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотьської обл. У палеозої.
- •92.Історія геол..Розвитку Монголо-Охотської зони в мезокайнозої.
- •93. Історія геологічного розвитку каледонської зах.Європи у палеозої.
- •96. Історія геол. Розвитку Альпійсько-Гімалайської області у мезозої
- •97.Історія геол. Розвитку Альпійсько-Гімалайської області у кайнозої
- •101. Докембрійські масиви світу
- •102.Каледоніди світу
- •103.Герциніди світу
- •104.Тихоокеаніди світу
- •105.Альпіди світу
- •106.Негативні структури світу
- •107.Каледоніди Євразії
- •108.Герциніди Євразії
- •109.Тихоокеаніди Євразії
- •110.Альпіди Євразії
- •111.Геологічне район. Європи.
- •120.Результ.Каледон.Тектогенезу.
- •121.Результати герцин.Тектогенезу.
- •123.Результати альпійського тектоген.
84.Істор.Геол.Розв.Гондвани в мезокайнозої.
Вмезозої відбув її розпад.зявилися впадини Атлантичного і Індійського океанів.
Тріас.Відокрем.океаном Тетісом .Ларазія була сушею.Формуються конт.відклади.Контин.Т предст.:конгломер.,пісковиками,алеврол.,пластами вугілля.Макс.потужн.в Австр.-до 2.5км.Впд Афр.-до 100м.Про цілісність гондвани свідчать відклади гонд.серії,на всіх платформах:зустрічают.однотип.рештки флори і фауни.Але в Т спостер.порушення Гондвани.
На зх Афр.грабеноподібні западини,що затоплені морем з пн Тетісу і утв.Мозамбійськ рував.В пн Афр.форм 2км товща глин і мергелів.На Браз.плат.конт.червонок.піски,пісковики,аргіліти,глини.В Патагонії-вулканізм.
Юра.Бразил.плат-суша і тільки на пд. Патагонії періодично-море,в якому формув морськи теригенні карбонат відклади,чергуються з ефузивами і туфами.В к юри відбув розломи і виверження базальтів,покрив 1.2 км.кв.,потужн 1800м в зап Парана,Парнаїб,на сх. Амазан.зап.
Виверження пов’язані з розколом Афр-Америк.блоку Гондвани.Африканська-заверш.форм.конт.серії Карру.В J1- J2 діє потужний траповий магматизм-накопичення до 4 км лав ,туфів,брекчій(в зап.Калахарі,Окованого,Карру-кімберлітові трубки)Пн Афр.плат-море,тирегенно-карбонатні відклади,3км.
Крейда.В крейді Гондвана розпалась на окремі частини:Під.Америка-на Браз.пл.відбув опускання в Амаз зап.,Парнаїбськйї,де форм.озерні,лагунні,мілководні морс.осадки до2км.В К2вздовж сх. ужберіжжя відбув.розломи і опускання,море покриває западини.сх узбер. Від гирла амазонки до пд. Патагонії-форм.запад.пд Атлантики,в цій морі-протоці форм.карбон.осадки з потужними трапами.Африка:на Афр пл.протягом К1-суша,форм.конт пісковики і глини нубійської серії.Зальбу почин.дуже потужні трансгресії з зх-з боку пд. Атлантики,із сх.-з боку Інд.океану,з пд.По западинам море проникало на 1000км всередину платформи,затоплені пн,зх,сз част.платф.,форм до4 км теригенно-карбон.і карб.осадків.Контин.відклади в западині Карру,КонгоІндостан.До К1альбу-суша,з озерно-бол.і алювіальн відкл.Потім відбув.трансгресія з пн-зх(з Тенісу),але в центрі форм конт.відклади.У К2 потужна трапова діяльн.покриви лав до 3 км.
Австрал.платф. Зєднана з Антарктидою,В К1 обширна трансгресія з пн-форм 600м товща карбон.і вериг.відкладів,море покрив,майже всю центр.част. плат.В К2 море регресує з центр част платформ і форм.піщано-глин,озерно-болотні відклади з вел кіл-тю питних артез.вод.В Кордільєрах в К1-незначне заледеніння.
85. Історія геол. Розвитку Урало-Тяньшанську області у ранньому палеозої
КембрійВідокремлювала СЄП і Сибір докемб пл. і була пн. част Урало-Монгол геосинкл поясі, який у ПЗ був покритий палеоазіатським океаном. В Є на Уралі існують 2 прогини,які були затоплені морем,а Є відклади залягають незгідно на доЄ і представлені: 1) Пн прогин(о-в Нова Земля, о.Вайгач) відклади Є представлені переважно уламк породами з фауною трилобітів, брахіоподи Є2-Є3,заг потужн 1 км 2) Пд прогин (район пд. Уралу і Мугоджари) в Є1 форм теригенні морс осадки і вапняки з основними та середн ефузивами і їх туфами. Є2 не встановл. Є3 виділений за фауною брахіоподи на зах схилі пд. Уралу. Ордовик В О ці 2 прогини з’єднуються і утв єдиний геосинкл прогин, на доЄ фундаменті і тільки на пн. і пд. на Є. В О 2 зони геосинкл ЗАХ: О1 теригенні відклади 0,1-2,5 км. О2+О3 карб осадки до 2 км. У приплатф зоні формуються лагунно конт відклади О2 і О3. Зах част уральської геосинкл типова міогеосинкліналь. СХ: протягом всього О тут форм уламкові і вулканогенні породи 500-1200м евгеосинкліналь.
Силур Відклади S тут накопич в успадкованому в О морс геосинкл басейні і S залягає згідно на О і займає ті ж самі площі,що і відклади О.На зах Уралі(міогеосинкл зона) відбув повільні опускання і форм 1,5 км товща вапнисто-териг порід усіх ярусів S і тільки в пд част тут зустр уламково-вулканог утворення. На сх. Уралі в евгеосинкл умовах і умовах диференційованих тект рухів проявляється потужний вулканізм і форм товща 300-1200м уламково-вулкан порід з внутр. перервами. І тільки на Новій Землі і о.Вайгач протягом S сформ 3 км товща карбон порід всіх ярусів.