50.Стратиграфічний поділ та органічний світ Венду.

Ландшафти були представлені камянистими пустелями на суші без ознак життя, швидкими ріками, озерами, обстановка на суші не сприяла для розвитку життя. Флора в венді була представлена багатоклітинними водоростями – метафітами і різними одноклітинними водоростями (в тому числі і ціанофітами). Вендські етафіти, яких називають вендотенідами, мали слоєвища, які були позбавлені мінералізації. Це були шнуровидні форми чи стрічки довжиною до 150 мм і шириною від 0.5 до 4.5 мм.

Безжиттєві вендські суші протистояли морям і океанам, в межах яких, протягом венду і існувало життя, бо вода захищала клітки від жорсткого ультрафіолетового випромінювання. В океанах венду за сучасними данними існували вже маже всі групи багатоклітинних організмів, більшість з яких або не залишали, або залишали часткові відбтки своїх мяких тіл. Рівень кисню в атмосфері вендського повітря був дуже низьким, щоб організми могли існувати на суші. 67% вендської фауни – кишковопорожнинні, 25% - черви, 5% - членистоногі. Характерні риси вендської фауни – гігантизм. Відомі мезозоїди до 0.5 м в діаметрі, в цілому для фауни венда є характерними її різноманіття на рівні таксонів високого рангу, але вдове різноманіття було ще незначне. Своєрідною групою вендської фауни були мілкі сегментовані тварини, які поєднували в своїй будові ознаки примітивних членистоногих і червів-поліхет. Зовні вони схожі з личинками трилобітів. Серед вендських організмів зустрінуто значну кількість колоніальних форм і залишки перистовидних організмів, схожих на сучасне морське піря(charniodiscus). Колоніальні форми відрізнялись крупними розмірами і простою будовою. Вендська фауна за своїм складом мала мало спільного з скелетною фауною кембрію. Ніодно група організмів венду не дала потомків, крім сабеллідітід (скелети яких збереглись в природі у вигляді одиничних тонких і довгих трубок хітинового складу).

51.Стратиграфічний поділ та органічний світ Кембрію

Почато К характеризувався масовим поширенням скелетної фауни з карбонатним, хітиновим і фосфатно-карбонатними скелетами. Фауна нараховує зараз 1500 тисяч видів виключно морських організмів всіх типів. Ці організм мають тверді скелети. Серед усіх організмів найпоширенішими були трилобіти (60%), які відносяться до типу членистоногих. Представлені мілкими міомерами (агностут, трепанула) та великими полімерами (оленус, оленеллус, парадоксідес і т.д.). Трилобіти заривались, лежали на дні і плавали. Вони – перші відомі організми, що мали очі. Із інших членистоногих відомі рештки астрокод і ракоподібних. Типовими для раннього К були археоцеати (30%) – одинокі, або колоніальні організми у вигляді перекинутого конусу, пористі і жили тільки у мілководних морях, були поширеними тільки в ранньому К, а на початку середнього К вимирають. Археоцеати разом із карбонатними водоростями утворюють карбонатні рифи. На дургому мусці були брахіоподи –беззамкові форми із хітно-фосфатними черепашками (лінгула і обулус). В другій половині К зявляються замкові брахіоподи (оркіс, протооркіс, еооркіс). Саме за данними вивчення трилобітів, археоцеат і брахіопод відбувається стратиграфічний поділ відкладів кембрію.в значній кількості в морі були присутні черевоногі молюски (гастроподи), які представлені суенеллою, пелагітеллою і т.д. двостулкові молюски (бівальвії, пелициподи). Жили в морях перші примітивні наутілоідеї. Кишковоорожнинні представлені медузами і строматопорами. Із голкошкірих відомі голотурії, карпоідеї, текоідеї. Знайдені сліди повзання і відбитки червів. Знайдені перші граптоліти. З найпростіших поширені форамініфери і радіолярії. У пізньому К зявляються табуляти (перші корали). Флора була також тільки морською і представлена одно- і багатоклітинними водоростями (синьо-зеленими і червоними), які приймали участь у формуванні карбонатних і доломітових товщ. Великий розвиток отримав мікрофітопланктон. Органічний світ був представлений примітивними древніми організмами.