2. Американська економічна інтеграція

На американському континенті також активно розвиваються інтеграційні процеси. Один з них охоплює США, Канаду і Мексику, які в 1992 році утворили Північноамериканську асоціацію вільної торгівлі (НАФТА). Оскільки назване інтеграційне об'єднання є ще порівняно молодим, то ефективність його діяльності поки що важко оцінити. Однак те, що планується зробити щодо зміцнення взаємозв'язку економік країн-членів, дає підстави твердити, що НАФТА буде одним з найпотужніших інтеграційних об'єднань. Вона сьогодні об'єднує територію з населенням майже 380 млн. чоловік і забезпечує понад 20% обсягу світової торгівлі. При цьому майже 70% мексиканського експорту і понад 75% канадського експорту надходить в США. Такою ж вагомою є і частка експорту США у названі країни-партнери. З метою дальшого зміцнення інтеграційних зв'язків країни-члени передбачають здійснити такі заходи: лібералізувати рух товарів, послуг і капіталів між країнами шляхом зняття у найближчі 15 років майже всіх торгових та інвестиційних перешкод; захистити північноамериканський ринок від експансії азіатських та європейських компаній, які намагаються обійти американські митні перешкоди шляхом реекспорту своїх товарів в США через Мексику; усунути більшість митних тарифів на продукцію сільського господарства (за винятком обмежень в торгівлі кукурудзою, цукром і деякими овочами та фруктами); ліквідувати митні перешкоди в торгівлі автомобілями, продукцією текстильної промисловості; здійснити заходи щодо захисту інтелектуальної власності, гармонізації технічних стандартів і санітарних норм. В Латинській Америці помітних успіхів щодо розвитку інтеграційних процесів досягла Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛАІ). Вона була створена в 1981 році замість діючої з 1961 року Латиноамериканської асоціації вільної торгівлі (ЛАСТ). Членами ЛАІ є Аргентина, Болівія, Бразилія, Венесуела, Колумбія, Мексика, Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі, Еквадор. В межах ЛАІ зберігається поділ на три групи: група країн басейну Ла-Плати, група країн Андського пакту і група країн Амазонського пакту. Членство відкрите для будь-якої латиноамериканської країни за умови схвалення Радою міністрів - найвищим органом ЛАІ. В сучасних умовах 15 країн є спостерігачами. Причому серед них - країни різних континентів, в тому числі Росія, Китай, Італія, Іспанія, Швейцарія. Метою створення ЛАІ є: сприяння і регулювання взаємної торгівлі між країнами регіону; розвиток і активізація економічного співробітництва; створення латиноамериканського спільного ринку шляхом утворення зони економічних преференцій. Окремі країни-учасниці ЛАІ є водночас членами інших регіональних організацій. Так, Бразилія, Аргентина, Уругвай і Парагвай в 1995 році створили зону вільної торгівлі "Меркосур". В 1996 році до неї приєдналась Болівія. "Меркосур" об'єднує країни, на які припадає майже 69% території Латинської Америки, понад 50% населення і 60% ВВП регіону. По сукупному обсягу ВВП "Меркосур" посідає четверте місце в світі після ЄС, НАФТА, Асоціації Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС). Створення "Меркосур" передбачає вирішення таких завдань: уніфікувати національне, трудове, міграційне і податкове законодавство країн-членів; створити механізм регулювання обмінних курсів валют; запровадити пріоритетність рішень та правил "Меркосур" над національним законодавством; ліквідувати митні тарифи на рух товарі в межах об'єднання. В рамках "Меркосур" діє механізм регулярних консультацій на рівні глав країн та урядів, міністрів закордонних справ, економіки, фінансів, торгівлі, соцзабезпечення. Розвитку інтеграційних процесів на американському континенті сприяє Карибське співтовариство і Карибський спільний ринок (КАРІКОМ). Карибське співтовариство і Карибський спільний ринок були створені в 1973 році замість Карибської асоціації вільної торгівлі, яка діяла з 1965 року. До складу цього об'єднання входять 14 невеликих країн Карибського басейну. Найвищим керівним органом є Конференція глав урядів. Крім того діють Рада Карибського співтовариства і Рада спільного ринку, комітет керуючих центральних банків, бюджетний комітет, секретаріат. Діяльність КАРІКОМ спрямована на вирішення таких завдань: поглиблення економічної інтеграції шляхом розвитку співробітництва в галузі промисловості, комунікацій, освіти і культури; запровадження єдиної валюти, координування та уніфікація фінансового законодавства; сприяння розвитку підприємництва шляхом створення спільного інвестиційного фонду; сприяння інтеграції з іншими об'єднаннями американського континенту, передусім з об'єднаннями латиноамериканських країн. Крім КАРІКОМ, в Карибському басейні діє ще одне об'єднання, членами якого є 7 країн, які входять до складу КАРІКОМ. Таким об'єднанням є Організація східно карибських держав (ОСКД). Метою її діяльності є розвиток торгівлі і економічного співробітництва, сприяння розвитку природокористування, соціальний розвиток, авіаційні перевезення та надання послуг. При цьому країни-учасники прагнуть усунути всі перешкоди на шляху руху товарів, послуг і капіталів. В них діє спільна валюта, випуск якої для всіх країн-членів здійснює Східно карибський центральний банк. Тобто рівень інтеграції в ОСКД дещо вищий, ніж в рамках КАРІКОМ. Все більше уваги економічній інтеграції на американському континенті приділяє Організація американських держав (ОАД). Вона була утворена в 1948 році як правонаступник Міжнародного союзу американських республік, який діяв з 1890 року. Членами ОАД є 3 5 країн Найвищий керівний орган - Генеральна асамблея, яка складається з представників країн-членів. Причому кожна країна має один голос. Крім Генеральної асамблеї, діють Консультативна нарада міністрів закордонних справ, Ради, Міжамериканський правовий комітет, Генеральний секретаріат та спеціалізовані конференції і організації. Метою діяльності ОАД є вирішення, головним чином, політичних питань, зокрема таких, як зміцнення миру та безпеки на континенті зміцнення представницької демократії, відвернення та врегулювання можливих спорів між країнами-членами, здійснення спільних акцій у випадку агресії, сприяння співробітництву в економічній та соціально-культурній сферах. Однак останнім часом ОАД прийняла цілу низку рішень спрямованих на розвиток інтеграційних процесів. Так, на зустрічі глав держав та урядів в 1994 році було прийнято рішення створити зону вільної торгівлі Америки, в якій будуть ліквідовані всі перешкоди переміщенню товарів, послуг і капіталів. Крім того, на цій зустріч країни-члени прийняли План дій для Америки, який включав в себе такі аспекти: збереження та зміцнення американського співтовариства демократій; сприяння зростанню добробуту шляхом економічної інтеграції та вільної торгівлі; подолання злиднів та дискримінації у Західній півкулі; забезпечення стабільного розвитку і збереження природного навколишнього середовища для майбутніх поколінь. Як бачимо, американський агент активно шукає шляхи та методи активізації інтеграційних процесів. Причому окремі країни, як буде показано нижче, активно працюють в напрямі інтеграції з партнерами інших континентів.