Тема 1. Система міжнародних економічних відносин

Міжнародні економічні відносини охоплюють сукупність відносин в сфері виробництва, розподілу, обміну та споживання країн світової співдружності. Вони функціонують і розвиваються у певних формах і за певними принципами, на які роблять вплив такі фактори, як економічна криза, загострення екологічних проблем, посилення взаємозалежності національних країн тощо. З'ясування проблем даної теми доцільно здійснювати за таким планом: Предмет і метод міжнародної економіки. Міжнародна економіка як складова економіки в цілому. Суть, форми та принципи розвитку міжнародних економічних відносин. Особливості розвитку сучасних міжнародних економічних відносин.

1. Предмет і метод міжнародної економіки

Міжнародна економіка як наука є складовою частиною економічної теорії, що вивчає закономірності взаємодії господарюючих суб'єктів різних країн в галузі міжнародного обміну товарами, руху та використання факторів виробництва, валют та формування міжнародної економічної політики. Функціонально міжнародна економіка поділяється на міжнародну мікроекономіку, що вивчає закономірності розвитку конкретних ринків товарів, послуг і факторів виробництва, і міжнародну макроекономіку, що вивчає закономірності функціонування валютної системи, фінансові інструменти та механізми міждержавного нагляду і регулювання. Предмет дослідження та вивчення у теорії міжнародної економіки той же, що і в загальної теорії політичної економії: відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ. Специфіка названих відносин проявляється в тому, що вони здійснюються через державні кордони і постають в якості міжнародних економічних відносин. З огляду на сказане, правомірним буде твердження, що предметом теорії міжнародної економіки є: закономірності функціонування світового господарства, формування сукупного попиту на товари і фактори виробництва, що перебувають у міжнародному обороті; інструменти аналізу і регулювання національної економіки в умовах її взаємодії з економікою інших країн; тенденції розвитку міжнародних фінансових ринків та фінансових механізмів; інституціональна структура регулювання міжнародних економічних відносин. Методологічною основою міжнародної економіки є політична економія і матеріалістична діалектика. Політична економія забезпечує міжнародну економіку загальними методологічними принципами конкретно-економічного аналізу, сприяє піднесенню теоретичного рівня її. Зі свого боку, міжнародна економіка виступає своєрідним продовженням і конкретизацією положень політичної економії стосовно міжнародних економічних відносин. У сфері міжнародних економічних відносин, як і в людському суспільстві в цілому та в природі, суть і явище не співпадають. Проникнути в суть того чи іншого явища можна лише шляхом застосування наукових методів пізнання, тобто шляхом застосування сукупності загальнонаукових та спеціальних принципів, прийомів і засобів дослідження. Економічні дослідження можуть здійснюватися з позицій ідеалістичного раціоналізму, неопозитивістського емпіризму, раціоналізму, діалектичного матеріалізму тощо. Різні підходи обумовлюють і різні трактування тих чи інших економічних проблем. Як свідчить історичний досвід, універсальним методом пізнання соціально-економічних явищ і процесів є метод діалектичного матеріалізму. Він полягає в тому, щоб розглядати суть соціально-економічних явищ та процесів у постійних змінах та розвитку. Саме завдяки методу діалектичного матеріалізму можна встановити закономірності взаємодії господарюючих суб'єктів різної державної належності в галузі міжнародного обміну товарами, руху факторів виробництва і формування міжнародної економічної політики. Основоположним принципом діалектичного матеріалізму є пояснення соціально-економічних явищ і процесів через дію всезагальних законів діалектики: закону єдності і боротьби протилежностей, закону переходу кількісних змін у якісні та закону заперечення. Скажімо, на базі закону єдності та боротьби протилежностей можна встановити, що світове господарство виступає єдністю національних економік країн світу, а це означає існування протиріччя між світовим господарством як цілим і кожним національним господарством як частиною. Застосування закону переходу кількісних змін в якісні дає можливість зробити висновок, що розвиток товарного виробництва та обміну викликав зміну, яка проявилася у виникненні спочатку національного ринку, а пізніше - світового ринку товарів і факторів виробництва. Нарешті, на базі застосування закону заперечення можна зробити висновок про те, що виникнення національних ринків і національних господарств в умовах розвинутої форми товарного виробництва було запереченням найпростіших форм внутрішніх ринків і простого товарного виробництва, а самі національні ринки і національні господарства все більше заперечуються світовим ринком і світовим господарством. При дослідженні міжнародних економічних відносин враховується дія всієї системи економічних законів, і в першу чергу таких, як закон вартості, закон попиту та пропозиції, закон відповідності виробничих відносин характеру та рівню розвитку продуктивних сил, закон пропорційності розвитку світового господарства, закон підвищення продуктивності праці, закон нагромадження. Крім того, беруться до уваги економічні закономірності, які є наслідком дії системи економічних законів. Серед цих закономірностей передусім назвемо такі як підвищення рівня суспільного виробництва, втягнення національних економік у світові господарські зв'язки, зближення національних господарств, вирівнювання рівнів економічного розвитку національних господарств, поглиблення міжнародного поділу праці, розвиток світового ринку, розвиток інтеграційних процесів тощо. Кількісний та якісний аналіз міжнародних економічних відносин передбачає використання економіко-математичних методів. Ними міжнародна економіка користується з часів свого виникнення. Сучасний стан розвитку міжнародних економічних відносин, зростання масштабів обміну товарами і факторами їх виробництва, поглиблення інтеграційних процесів зумовлюють технологічно-економічні розрахунки, які часто виходять за межі елементарної математики і вимагають від практиків і теоретиків міжнародної економіки глибоких математичних знань. Наукове пізнання міжнародних економічних відносин передбачає використання таких чинників як аналіз і синтез. Аналіз являє собою розчленування досліджуваного явища на складові частини в процесі руху пізнання від абстрактного до конкретного, яке досліджує взаємозв'язки усіх сторін явища як єдиного цілого. Аналіз і синтез сприяють виявленню причинно-наслідкових зв'язків окремих процесів та явищ. При з'ясуванні міжнародних економічних відносин застосовується також логічний та історичний підхід Логічний взаємозв'язок усіх компонентів системи міжнародних економічних відносин як цілісного організму відбиває історичний процес виникнення і становлення світового ринку і світового господарства. Поєднання логічного та історичного в теорії міжнародної економіки дозволяє відкрити якісно нові форми дії економічних законів і відшукати новий зміст в економічних категоріях. Становлення і розвиток міжнародної економіки як науки пов'язані з практичною діяльністю людей. Зв'язок науки із суспільною практикою передбачає обмін діяльністю і результатами між науковцями і працівниками різних галузей, сфер і країн. В ході такого обміну суспільна практика виступає критерієм наукового пізнання. Суспільною практикою закінчується і перевіряється процес пізнання як рух від практики до абстракції і від абстракції - до практики життя. Тільки на практиці можна перевірити правильність теоретичних положень та їх відповідність реальній дійсності. Теорія повинна відкривати шлях практиці, бо теоретичне пізнання, не пов'язане з практичною діяльністю, безцільне. Але й практика, відірвана від теорії, має суто емпіричний застійний характер. З огляду на сказане, досить важливим спеціальним методом пізнання міжнародних економічних відносин є соціально-економічний експеримент. Він має бути виваженим і здійснюватися на базі врахування історичного досвіду. Судження про результативність того чи іншого експерименту має бути максимально об'єктивним, звільненим від впливу моральних, ідеологічних, політичних та інших чинників. Ігнорування цих вимог в однаковій мірі шкідливе як для теорії міжнародної економіки, так і для практики міжнародних економічних відносин.