3.2 Перевірка можливості утворення конденсату в кутках будинку

Умовою утворення конденсату в кутах є:

, (3.17)

де – температура поверхні кута будинку, ºС;

Для визначення температури поверхні кута використовуємо метод К.Ф.Фокіна:

1. Визначаємо термічний опір стіни, який беремо з формули (2.1.8):

. (318)

2. Визначаємо з формули (3.1.2) температуру внутрішньої поверхні стіни у звичайному місці:

. (3.19)

3. Визначаємо величину зниження температури поверхні кута по відношенню до температури гладі стіни при по додатку 1:

. (3.20)

4. Визначаємо температуру поверхні кута будинку за формулою:

. (3.21)

Отже, конденсація в кутах будинку не відбудеться, оскільки температура точки роси (3.1.17), що менше за температуру поверхні кута будинку .

Знайдемо точки роси для характерних приміщень:

1. туалет: Е=2197 Па; е=(2197*60%)/100=1318Па, що дорівнює 11°С

19>11+2 умова виконується, конденсування вологи не відбудеться.

2. Коридор Е=2064 Па; е=(2064*55%)/100=1135,2Па, що дорівнює 8,8°С

18>8,8+2 умова виконується, конденсування вологи не відбудеться.

3. Ванна кімната Е=2809 Па; е=(2809*60%)/100=1685,4 Па, що дорівнює 14,8°С

3.3 Аналіз вологісного стану огороджувальної конструкції та розробка конструктивних засобів щодо його нормалізації

Дана огороджувальна конструкція відповідає всім вимогам щодо вологісного стану. Вентильовані повітряні прошарки створюють для видалення вологи з товщі конструкцій та запобігання вологонакопиченню у товщі конструкцій, а також для підвищення теплостійкості конструкцій. Їх потрібно влаштовувати ближче до зовнішньої, холодної сторони огороджувальної конструкції. Оптимальна ширина вентильованого повітряного прошарку у стінах складає 60-100 мм. Вентильовані повітряні прошарки мають бути розташовані між зовнішнім захисно-опоряджувальним шаром та теплоізоляцією. Шари конструкції, що розташовані між повітряним прошарком та зовнішньою поверхнею конструкції огородження, при виконанні розрахунку теплопередачі не враховуються.

4. Розрахунок теплостійкості огороджувальної конструкції для літнього періоду року та конструктивні заходи щодо її підвищення

Необхідна розрахункова амплітуда коливань температури [1, дод. П] розраховується за формулою:

, (4.1)

де - середня температура зовнішнього повітря в липні в м. Євпаторія [2].

.

Повинна виконуватись умова:

, (4.2)

Розрахунок амплітуди коливань температури внутрішньої поверхні непрозорих конструкцій, , ⁰С, виконується за формулою:

, (4.3)

де – розрахункова амплітуда коливань температури зовнішнього повітря, ºС, що визначається за формулою:

, (4.4)

де – максимальна амплітуда добових коливань температури зовнішнього повітря в липні, ºС, [2], ;

ρ_зов– коефіцієнт поглинання сонячної радіації матеріалом зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції, [1, табл.П.1], ρ_зов=0,6;

• , , – відповідно максимальне і середнє значення сумарної сонячної радіації (прямої і розсіяної), Вт/м², прийняті згідно зі СНиП 2.01.01 для зовнішніх стін, для м. Маріуполь, , .

– коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні огороджувальної конструкції за літніми умовами, Вт/(м² К), визначається за формулою:

; (4.5)

де v_min – мінімальна з середніх швидкостей вітру по румбах за липень, м/с, повторюваність яких складає 16 % і більше, прийнята згідно зі СНиП 2.01.01, ;

.

.

ν – величина затухання розрахункової амплітуди коливань температури зовнішнього повітря в огороджувальній конструкції, що визначається за формулою:

. (4.6)

D – теплова інерція огороджувальної конструкції, що визначається за формулою:

, (4.7)

де R₁, R₂, R₃, R₄,– термічні опори шарів конструкції (параграф 1)

,

s₁, s₂,…,s_n,– розрахункові коефіцієнти теплозасвоєння матеріалу окремих шарів огороджувальної конструкції, Вт/(м² ·К) [1]:

Коефіцієнти теплозасвоєння матеріалів:

• цементно-піщаної штукатурки s₁=9,76 Вт/(м² ·К);

• цегла пустотіла s₂=7,91 Вт/(м² ·К);

• мінеральна вата s₃=0,42 Вт/(м² ·К);

• силікатної цегли s₄=9,77 Вт/(м² ·К);

Y₁, Y₂, … _, Y_n-1, Y_n, – коефіцієнти теплозасвоєння зовнішньою поверхнею окремих шарів огороджувальної конструкції, Вт/(м² ·К). Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні шару, Y, Вт/(м²·К), з тепловою інерцією D≥1 треба приймати рівним розрахунковому коефіцієнту теплозасвоєння s матеріалу цього шару конструкції, Коефіцієнт теплозасвоєння зовнішньої поверхні шару Y з тепловою інерцією D<1 визначають розрахунком, починаючи з першого шару (розраховуючи від внутрішньої поверхні огороджувальної конструкції):

а) для першого шару – за формулою:

. (4.8)

б) для i-го шару – за формулою

. (4.9)

; .

; .

; .

; .

.

- умова виконується.