6.4. Хмелева шротина

Хмелева шротина – осад, що утворився при фільтруванні прокип’яченого з хмелем сусла. Менш цiнний вiдхiд, оскiльки поки що не набула ефективно­го застосування. Безводної хмелевої дробини одержують 60 % вiд заданого в сусло хмелю. Таким чином, з 1 кг хмелю, який використовують для варки сусла, одержують приблизно 4 кг хмелевої дробини вологiстю 85 %. Вона мiстить 4,46 % сирого про­теїну, 26,15 - безазотистих екстрактивних речовин, 3,24 - екстракту ароматичних речовин i 5,36 % клiтковини.

За складом i засвоюванiстю хмелева дробина прирiвнюється до лучного ciнa, у нiй є близько 50 % засвоюваних речовин. Однак через дуже виражений гiркий хмелевий смак худоба не їсть корму з хмелевою дробиною, якщо й додати навіть у невеликiй кiлькостi. На рядi заводiв хмелеву дробину спалюють у топцi разом iз вугiллям, а в деяких мiсцевостях й використовують у сiльському господарствi як пiдстилку для худоби або при виготовленнi компосту. Кращий спосiб використання хмелевої дробини - це одержання з неї бiогазу. [1]

6.5. Бiлковий вiдстiй

Одержують при охолодженнi та освiтленнi сусла на холодильнiй тарiлцi, у вiдстiйному апаратi, гiдроциклонi або сусловому сепараторi. Він скла­дається переважно з бiлково-дубильних сполук, що видiлилися iз сусла пiд час йогокипятіння з хмелем або при охолодженні.

На 100 кг засипки солоду одержують у середньому 2-3 кг бiлкового вiдстою вологiстю 80 %. Склад сухої речовини бiлкiв вiдстою такий, %: водорозчинних екстрактивних речовин 38, хмелевих смол 16, бiлкових речовин 35, клiтковини 6 i мiнеральних речовин 4. 3а хiмiчним складом бiлковий вiдстiй можна було б використовувати на корм худобi, але цьому перешкоджж така ж сильна гipкoтa, як у хмелевої дробини. Бiлковий вiдстiй на вcix пiдприємствах будь-якої потужності доцiльно додавати до пивної дробини i реалiзувати разом iз нею у господарства або переробляти в бiогаз. [1]

6.6. Надлишковi пивнi дріжджі

Пивні дріжджі являють собою високоякiсний харчовий продукт, що складаеться з легкозасвоюваних бiлкiв, вуглеводiв, жирiв i багатий на вiтамiни. Вони є одним iз кращих природних джерел одержання вcix вітамінів комплексу В. Антиневротичного вітаміну В₁ у дрiжджах мiститься в 60 разiв бiльше, нiж у шпинатi та салатi, а вітаміну В₂ - у два рази бiльше, нiж у молоцi, та в 50 разiв бiльше, нiж у салатi й шпинатi.

Із вiдомих вітамінів комплексу В у пивоварних дрiжджах виявлено (на 1 г сухої речовини) 40-360 мкг вітаміну В₁ (Tiaміну), 15-50 мкг - В2 (рибофлавiну). 30-75 мкг - В6 (пiридоксину), 305-930 мкг Biтаміну рр (нікотинової кислоти), 32­119 мкг пантотенової кислоти, 19-30 мкг Вітаміну Вс (фолiєвої кислоти), 100 мкг параамiнобензойної кислоти, 0,2-1,0 мкг Biтаміну Н (бiотину), 500 мкг iнозиту До того Ж вiтамiни групи В у пивних дрiжджах знаходяться в такому Поєднаннi, що посилює їхню фiзiологiчну дiю. [10]

Kpiм того, в пивних дрiжджах мiститься вітамін Е (токоферол) i провiтамiн D (ер­гостерон), який при опромiненнi ультрафiолетовим промiнням перетворюється у бiологiчно активний вітамін D₂ (кальциферол). Останнiй регулюе метаболiзм кальцiю i фосфору в живому органiзмi й впливае на ріст тварин. Нестача його у мо­лодому органiзмi призводить до припинення росту i в подальшому - до виникнення paxiту, при якому погано розвивається скелет, пом'якшуються i стають крихкими кiстки, дегенеруються зуби.

Важливi й такі компоненти дрiжджiв, як лецитин, холiн i глютатiон. Лецитин та холiн необхiднi для нормального функцiонування нeрвової системи i впливають на жировий обмiн органiзму. Глютатiон мiстить органiчно зв'язану сірку i є каталiзато­ром окислювально-вiдновних процесiв в органiзмi. У поєднаннi з вiтамiнами комплек­су В він ефективний у лiкуваннi запальних процесiв, ревматизму, артритiв i склерозу. У дріжджах відсутні вітаміни А і С, а Е і К є у незначних кількостях.

Вiдмитi вiд гipких речовин пивнi дрiжджi мають високу поживну цiнність. Ступiнь використан­ня людським організмом поживних речовин дрiжджiв значно вищий, нiж продуктiв рослинного походження. Висушенi при оптимальних режимах, вони мiстять понад 50 % бiлкiв i є багатшим джерелом їx, нiж м'ясо. У дрiжджах виявлено п'ять iз шес­ти основних амiнокислот : apгінін, гicтидин, лiзин, триптофан i тирозин. Лише цистину в дріжджових білках мало.

Вiдмитi дрiжджi в пресованому виглядi вiдправляють на кондитерськi фабрики з метою виготовлення спецiальних copтів печива. Для медичних потреб їx сушать i ви­пускають у виглядi таблеток або в порошку.

Дрiжджi, призначенi на корм худобi, не пiдлягають попереднiй обробцi, їx лише сушать. Завдяки великому вмісту вітамінів i засвоюваних бiлкiв вони є концентрова­ним кормовим засобом iз високою засвоюванicтю. Засвоюванiсть бiлкових речовин дрiжджiв досягає 90, а безазазотистих екстрактивних речовин - 75 %. При додаваннi до корму дрiжджiв пiдвищується засвоюванicть й iнших речовин. Добрi результати одержують при пiдгодiвлi ними свиней.

На наших заводах дрiжджi для кормових цiлей не сушать, а збувають у сирому виглядi (якщо господарство, в якому вiдгодовують тварин, знаходиться на невеликiй вiдстанi). [1]