8. Риторика Давнього Сходу.
Стародавній світ — це, насамперед, шумеро-аккадська (месопотамська), давньоєгипетська, давньокитайська, греко-римська, давньоіндійська, давньоіранська цивілізації.
Риторична практика Давнього Сходу була яскравою й різноманітною, її досвід був частково використаний і Давньою Грецією.
У культурних системах стародавніх суспільств риторика посіла значне місце, хоча здебільшого вона формувалася в лоні більш широкого духовного пошуку. Винятком була греко-римська античність, що усвідомила самостійне значення риторики як окремої наукової дисципліни.
Єгипет: Єгипетська цивілізація проіснувала 4,5 тисяч років, майже не змінюючись, а усталеність тамтешнього буття багато в чому ґрунтувалася на усталеності мовно-літературних витоків. Фараон звертався до людей просто й "по-діловому", щедро обіцяючи всілякі блага, як і всякий популіст будь-якої епохи. (зокрема Рамзес ІІІ)
Індія: у Стародавній Індії сформувалася й одна з найзначущих у світовому масштабі науково-філологічних шкіл. Існували теоретичні посібники ("Поетичні прикраси" та ін.). Риторичне й художнє тут звичайно не розрізняли, фонетичні та стилістично-синтаксичні прийоми, що розглядалися як прикраса мови, ототожнювали з атрибутами художнього слова. Та давньоіндійська поетика містить елементи, які можна трактувати і як риторичні прийоми.
Політична риторика
Стародавньої
Індії, як і на всьому
Сході, реалізувалася передусім у царських
написах.
Глибока
філософічність і яскрава образність
характерні
для стилю священних книг. Слову надавалася
магічна роль.
Китай: Боротьба між царствами й князівствами в Стародавньому Китаї вимагали від правителів мудрих і довготривалих рішень, для цього вони тримали коло себе радників. Вони сперечалися між собою й ухвалювали оптимальне вирішення проблеми. Це відбувалося серед аристократів, тому й вимоги до промови були відповідні: лаконічність, розумова й емоційна насиченість, відповідальність за кожне слово. Також рішення монарха могли викликати бунт серед селян, що становили більшість населення. Щоб уникнути цього, монарх мав переконувати народ за допомогою своїх промов.
Питання до іспиту
Поняття риторики. Риторика як наука.
Мста, завдання навчального курсу риторики.
Зв’язок риторики з іншими науками.
Своєрідність риторичної науки.
Основні поняття класичної риторики (логос, стос, пагос, тонос).
Розділи класичної риторики (інвенція, диспозиція, елокуція, меморія, акція).
Основні етапи історії розвитку риторики.
Риторика Давнього Сходу.
Красномовство Стародавньої Греції.
Видатні давньогрецькі оратори.
Теорія риторики в працях Аристотеля.
Ораторське мистецтво Стародавнього Риму.
Цицерон один із наивидатніших ораторів і теоретик риторики.
Риторика в Біблії.
Середньовічне європейське красномовство.
Візантійська теорія риторики.
Нсориторика.
Давньоукраїнське ораторське мистецтво.
Київська школа риторики XVII - XVIII ст.
Риторика в Києво-Могилянській академії.
ІІайвідоміші українські ритори XVII - XVIII ст.
Феофан Прокопович і його „Риторика”.
Українська риторика в другій половині XIX - па початку XX ст.
Риторична формула. Закони риторики.
Концептуальний закон риторики.
Закон моделювання аудиторії.
Стратегічний закон риторики.
Тактичний закон риторики.
Мовленнєвий закон риторики.
Закон ефективної комунікації.
Системно-аналітичний закон риторики.
Види монологічної риторики.
Соціально-політична (політична) риторика та її жанри.
Промова. Типи промов.
Особливості академічної риторики.
Лекція як основний жанр академічної риторики. Соціально-побутова риторика.
Судова (юридична) риторика.
Лекційно-пропагандистська риторика.
Дипломатична риторика та її жанри.
Специфіка військової риторики.
Рекламна риторика та особливості її становлення в Україні. Церковно-богословська риторика (гомілетика).
Приватне і публічне ділове спілкування, їх жанри.
Види виступів залежно від мети.
Етапи підготовки до виступу.
Добір і упорядкування матеріалу для виступу.
Раціональні способи опрацювання матеріалу. Підготовка текс¬ту виступу.
Основне в змісті виступу. Формулювання тез та їх аргументація. Пожвавлення виступу.
Структурно-композиційна побудова виступу.
Виражальні засоби риторики.
Виголошення виступу перед аудиторією.
Культура мовлення оратора.
Рецензія виступу.
Український мовленнєвий етикет.
Невербальні засоби спілкування.
Діалогічна риторика. Поняття еристики.
Поняття суперечки. Моделі суперечок.
Види суперечок за формою.
Дискусія та полеміка: спільне і відмінне.
Класифікація суперечок залежно від мети.
Основні правила проведення суперечки.
Мистецтво аргументації. Коректні та некоректні прийоми в суперечці.
Логічні та психологічні основи риторичної діяльності під час суперечки.
Форми та тональності спілкування.
Дистанції спілкування.
Жанри приватного ділового спілкування.
Переговори: інтеграція науки і риторичної майстерності. Риторична компетенція ефективного учасника переговорного процесу.