5. Основні поняття класичної риторики (логос, етос, пагос, топос).

Класична риторика – мистецтво переконувати – реалізується через такі основні поняття : логос, етос, пафос, топос.

Логос. ( а) слово, мова, мовлення; і б) поняття, думка, розум, а точніше – єдність цих понять). У класичній риториці логос покликаний був воєдино представляти думку і слово, що означало: слово має зміст, думку, воно має йти від розуму й до розуму.У сучасній риториці логічність – основна ознака промови і тексту.

Етос, що в грецькій мові (ethos) означало звичай, звичка, характер, норов ( від нього походить і сучасне слово етика).Етос є основою формування риторичного ідеалу. В усі віки цінувалися високі помисли, чисте серце, щира душа оратора.

 Пафос (від гр. pathos - почуття, пристрасть) – це вольове, інтелектуальне, емоційне устремління мовця (автора), яке виявляється і в процесі мовної комунікації, і в його продукті – тексті. “Ми можемо позначити словом Pavos ті визначальні сили, які ... живуть у людських грудях і рухають людську душу в її найпотаємніших глибинах...

Критерії істинності (логос), критерій щирості (етос), критерій відповідності мовної поведінки (пафос) – це три основоположні категорії класичної риторики, успадковані й іншими філологічними (і не тільки) науками як три важливі наукові критерії.

Топос(гр. topos — місце) риторичне поняття: місце (в загальному розумінні) творчості мовця, письменника, в якому зароджуються задуми, теми і т. ін. Топоси є загальні і конкретні (думки, пам’ять, тексти, приклади, символи, знаки), внутрішні і зовнішні, причинові, порівняльні та ін.

6. Розділи класичної риторики (інвенція, диспозиція, елокуція, меморія, акція).

1. Інвенція (винахід, вигадка) — перший розділ риторики, на якому розробляється етап задуму, намірів, ідей, формулювань, майбутнього вступу.

2. Диспозиція (розташування, розміщення) — це другий розділ риторики, в якому формулюються основні поняття про предмет виступу і визначення правил оперування ними.

3. Елокуція (висловлююсь, викладаю) — третій розділ риторики, в якому розкриваються закони мовного вираження теми виступу.

   • Елоквенція — підрозділ елокуції, який можна назвати серцевиною красномовства, тому що в ньому допускається використання різноманітних художніх засобів: епітетів, метафор, а також фразеологізмів і крилатих висловів.

4. Меморія (пам'ять, згадка) — наступний розділ риторики, призначення якого — допомогти оратору запам'ятати зміст промови так, щоб не розгубити не тільки фактичну інформацію, а й образність, цікаві подробиці.

5. Акція (дія) — призначення цього розділу полягає у тому, щоб підготувати оратора зовнішньо і внутрішньо.

7. Основні етапи історії розвитку риторики.

 • Античний період:  риторика Стародавньої Греції;  софісти;  Сократ;  Платон;  Арістотель;

• Риторика Стародавнього Риму:  Цицерон;  Гортензій;  Квінтіліан;  Діон Хризостом;

 • Візантійська риторика

 • Середньовічна риторика

 • Риторика епохи Відродження

• Риторика ХХст.

• Сучасна риторика

АБО:

- класична риторика (V ст. до н. е. - середина ХХ ст.), засновником якої був давньогрецький софіст Горгій та

- неориторика (середина ХХ ст. - наш час), засновником якої є бельгійський вчений X. Перельман.