
- •1. Поняття риторики. Риторика як наука.
- •2. Мета, завдання навчального курсу риторики.
- •3. Зв’язок риторики з іншими науками.
- •4. Своєрідність риторичної науки.
- •5. Основні поняття класичної риторики (логос, етос, пагос, топос).
- •6. Розділи класичної риторики (інвенція, диспозиція, елокуція, меморія, акція).
- •7. Основні етапи історії розвитку риторики.
- •8. Риторика Давнього Сходу.
- •Питання до іспиту
- •Поняття риторики. Риторика як наука.
- •Зв’язок риторики з іншими науками.
1. Поняття риторики. Риторика як наука.
Риторика — це наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей. Ця наука вивчає методику творення тексту, визначає його структуру, найпридатнішу для зрозумілого й аргументованого викладення думки.
У момент свого виникнення в давнину риторика розумілася тільки в прямому значенні терміна - як мистецтво оратора, мистецтво усного публічного виступу. Широке осмислення предмета риторики є надбанням більш пізнього часу. Сьогодні при необхідності відрізнити техніку усного публічного виступу від риторики в широкому значенні для визначення першої використовується термін ораторія.
Риторика прагне відповісти на питання: як створити висловлювання на певним чином заданих умовах? Тому вона являє собою скоріше філологічну інженерію, ніж фундаментальну науку. Але з цього не випливає, що її понятійна система і склад розділів залежать від зволення чи смаку автора того чи іншого керівництва, - риторика узагальнює досвід мистецтва аргументації і відображає реальні норми культури слова, що склалися історично.
2. Мета, завдання навчального курсу риторики.
Метою риторики є навчитися раціональної мовленнєвої поведінки в різних ситуаціях. Завданням є: - ознайомлення з основними поняттями риторики, - розглянути найважливіші відомості з історії укр. та світової історії, - розглянути основні напрямки сучасної теорії і практики ділової комунікації, - розгляд професійно значущих форми ділового спілкування, - сформулювати мовленнєві вміння , відбирати і опрацьовувати ділову інформацію з врахуванням риторики, - навчитися обгрунтовувати висунуті положення, вміння публічно виступати, відстоювати свою точку зору, переконливо впливати на слухачів та аудиторію, - підвищити мовну культуру та мовленнєву компетентність .
3. Зв’язок риторики з іншими науками.
Риторика є комплексною наукою яка моє зв'язок з рядом наук: - етика. Спільний обєкт дослідженя. Для риторики найбільший інтерес полягає у вивченні мовленнєвої поведінки і для зясуваннь моралі що впливає на діяльність. - філософія . Закони діяльності. - логіка. Закони мислення. Для риторики спільне вербальне мислення. Для риторики важлива аргументація. - психологія. Життєво-емоційна діяльність, що впливає на вербальне мислення. - лінгвістика. Синтаксис, культура мовлення, прагматика, лінгвістика тексту. Спільний обєкт- мовленнєва діяльність. Та предмет- текст. Риторика розглядає текст як процес і як продукт. Особливо текст публічного мовлення. - сценічна майстерність.
4. Своєрідність риторичної науки.
Риториці своєрідний певний універсалізм. Вна становить певну модель яку можна наповнити будь-яким словесним змістом. Риторика розвиває в мор. Цілу систему особистих рис: культуру мислення, мовлення, спілкування, поведінки. Риторика необхідна в будь-якій діяльності. Вона є системою і має прикладний характер. Своєрідність риторичної науки нам вбачається у такому: 1. Риторика — комплексна наука, тобто її місце — на стику, пересіченні, причому багаторівневому) ряду наук (етики, філософії, логіки, еристики, психології, лінгвістики, сценічної майстерності). Інакше кажучи, риторика начебто вбирає в себе з інших наук такі змістовні компоненти, які в системі визначають риторику як науку про закони ефективної мисленнєво-мовленнєвої переконуючої діяльності. Причому кожний компонент, пересікаючись та взаємодіючи з іншими, наповнюється якісно новим, перетвореним змістом, ніж це було у складі тієї чи іншої науки. Таким чином, риторика — це не просто сума різних змістовних компонентів, а наука, яка органічно інтегрує в собі необхідні знання.