4. Ярослав Мудрий та його доба.

Син Святослава і варязької княжни Рогніди. Єдність та централізація. Розквіт КР. Дипломатичні методи зовнішньої політики. Велике будівництво в Києві. Ярославові вали з трьома брамами –Лядські, Львівські та Золоті ворота, монастир св. Георгія та Ірини(хрещені ім’я Ярослава та Рогніди), Софійський собор. Велика бібліотека (навіть Есхіл, Софокл, Сократ, Платон, Піфагор та ін.). Оригінальний переклад Біблії, вихід у світ збірника «Бджола», до якого увійшли уривки з творів античних авторів. Переписування книжок (ченці та священики), мали оправи, прикрашені золотом та дорогоцінним камінням, із заставками і зображеннями. Перша бібліотека у Києві – тисяча книжок. Перші школи при церквах, монастирях (не мали спеціальних приміщень, дітей навчали письма, читання, церковного співу, етики). Спочатку навчалися лише діти бояр і знатних городян, пізніше і простих людей. Перший збірник законів «Руська правда»( регулювала відносини, зміцнювала князівську владу, розв’язує питання власності, установлювала відповідальність за злочин, збільшилася роль судочинства (штрафи замість фізичних покарань, відміна кровної помсти), порушено питання про відміну смертної кари).

5. Освіта, література, книгопереписування княжої доби.

Література. Літописання. Остромирове Євангеліє – найдавніша руська книга, написана дияконом Григорієм з помічниками для новгородського посадника Остромира, «Слово» митрополита Іларіона, Києво-Печерський патерик, «Слово про Ігорів похід», «Повчання» Володимира Мономаха. Прикладна література – візантійські хроніки, популярними були про Олександра Македонського. Була знана література Близького Сходу та Індії – «Іудейські війни» Йосифа Флавія, «Книги Естер», «Виходу Мойсея» (переклади робили руські перекладачі з давньої єврейської мови). Рівень освіти один з найвищих у тогочасній Європі. Набули поширення два алфавіти кирилиця і глаголиця. Одні вважають давнішою глаголицю, яку створив просвітитель Кирило, щоб зробити переклад грецьких богослужбових книг для слов’янського населення. На думку інших кирилиця давніша за глаголицю, яку теж створив Кирило, застосувавши букви грецького письма та додавши кілька літер. Від глаголиці вони відрізняються чіткішими геометричними лініями та простішим сприйняттям. Кирилиця була офіційним. Прийняття християнства сприяло розквіту шкільної освіти(спочатку доводилося привозити дітей силоміць, бо батьки не вбачали в науці нічого доброго). З джерел можна зробити висновок, що на Русі існувало два типи шкіл: церковні, світські. У перших, при монастирях, де готували церковнослужителів, вивчали читання, письмо, співи, богослов’я. У світських школах крім цього викладали ще й філософію, риторику, граматику. Існувало також індивідуальне навчання. При Андріївському монастирі в Києві діяла спеціальна жіноча школа(письмо, співи, швейна справа й інші ремесла). Книгопереписування прийшло разом із християнством. Переписували і навчали цій справі при монастирях і церквах (скрипторії). Створювали книжки з пергаменту, берести; писали перами або з очерету. Початок глави чи абзацу – перша літера розфарбована, обрамлена візерунком. Інтролігація – оздоблення обкладинки книжок. Книжки добре перепліталися, обкладинка була дерев’яна, обтягнута шкірою, прикрашалася камінням, фарбувалася, гравірувалася; обріз книги фарбувався, або золотився, книжки мали ремінці, закривалися. Це захищало їх від вологості та інших ушкоджень. Було створено від 30 до 140 тисяч книжок, до нас дійшло лише 500. «Повесть временних лет»(початок 12 ст); «Остромирове Євангеліє » (1056-1057); Ізборник Святослава (1073-1076); Реймське Євангеліє(перш половина 11 ст), Пересопницьке Євангеліє(1556-1561).