6.3 Розрахунок потрібної кількості устаткування

На потокових лініях потрібна кількість устаткування розраховується по кожній операції :

(6.3)

де Порівн – розрахункова кількість устаткування (показується з точністю до двох десятих знаків);

Т_шт – норма часу на операцію, хв;

ч_Л – так потокової лінії (визначається по програмі запуску), хв;

Кн – коефіцієнт виконання норм (табл. 1.3).

Отримане в результаті число С_р округляється до цілого числа убік збільшення С_пр.

Коефіцієнт використання верстатів у часі по даній операції

(6.4)

де Порівн – розрахункове (дробове) кількість верстатів;

С_пр – прийняте (ціле) кількість верстатів.

У курсовій роботі розрахунок кількості устаткування і коефіцієнти його використання приводяться тільки по першій операції. Результати розрахунків по інших операціях доцільно представити у виді таблиці (табл.6.1).

Таблиця 6.1

Потрібне устаткування для обробки деталі

Операції техпроцесу			Норма часу, хв.	Устаткування		Кількість устаткування		Коефіцієнт використання	Примітка
номер	найменування			найменування	модель	розрахункове	прийняте
...		...	...	...	...	...	...	....	....
Разом: -			-	-	-

Середній коефіцієнт використання верстатів потокової лінії:

, (6.5)

де m – кількість операцій на потоковій лінії.

Середній коефіцієнт використання верстатів одне-предметної потокової лінії, як правило, повинний бути не менш 0,65-0,70.

6.4 Обґрунтування плану – графіка роботи потокової лінії

У механічних цехах при недостатній синхронізації операцій створюються прямоточні лінії. У цих цехах при організації потокового виробництва не забезпечується повне використання в часі деяких робочих місць і виникають простої. Для можливо повного завантаження робітників на тих операціях, де устаткування недовантажене, за цими робітниками варто закріпити кілька робочих місць. Для прямоточної лінії складається графік її роботи .

З огляду на досвід роботи підприємств, рекомендується установити період обслуговування потокових ліній для великих деталей (масою понад 20 кг.) – 1ч, для середніх (масою від 5 до 20кг) – 2ч і для дрібних (масою до 5кг) – 4,8ч.

Якщо на потоковій лінії маються нецілком завантажені верстати-дублери, то доцільно тільки один з них залишити незавантаженим, об інші завантажити на 100% (при одноверстатних роботах). Для недовантажених верстатів визначається час їхньої роботи в хвилинах Т_н за період обслуговування:

(6.6)

деП_об – період обслуговування, години чи хв;

С_рн– розрахункове дробове число недовантаженого верстата.

На графіку варто провести прямі жирною лінією, довжина яких повинна відповідати часу роботи кожного верстата як цілком завантаженого, так і недонавантаженого. Для останніх на графіку варто розміщати лінії таким чином, щоб по можливості забезпечувати найбільш повне завантаження верстатників з урахуванням сполучення професій і переходу робітників з однієї операції на іншу.

На підставі графіка роботи потокової лінії визначити явочне число робітників в одну зміну (Р_яв). Облікове число робітників визначити по формулі:

(6.7)

де у – відсоток планових невиходів на роботу (8-10%);

h – число робочих змін у добу.

На прямоточних лініях внаслідок недостатньої синхронізації операції обробки деталей випливає створення міжопераційних оборотних заділів. Для їхнього визначення двох суміжних операцій послідовно встановлюється за графіком період роботи на суміжних операціях при незмінному числі працюючих верстатів.

Можна обчислити для кожного періоду максимальний оборотний заділ, шт.:

(6.8)

де Т – період роботи на суміжних операціях при незмінній кількості працюючих верстатів, хв.;

К – номер періоду;

С_i, С_j – число одиниць устаткування, що працює на суміжних операціях, хв.

- норми часу на виконання i-й і j-й (суміжних) операцій, хв.

Розрахунок міжопераційних оборотних заділів доцільно оформити за допомогою табл. 6.2.

У табл. 6.2 по трьох операціях техпроцеса для наочності і самоконтролю наведено дані з відповідними розрахунками. Позитивні і негативні значення характеризують зміни міжопераційного оборотного заділу; плюс показує його збільшення, мінус – зменшення.