Мета та завдання практики

Мета навчальної психологічної практики актуалізувати, систематизувати та інтегрувати набуті у ході теоретичного навчання знання з курсів загальної, дитячої та вікової педагогіки і психології, окремих курсів з циклу професійно-орієнтованої підготовки зі спеціальності, зокрема „Спеціальна педагогіка з історією”, „Спеціальна психологія”, „Основи генетики”, „Невропатологія”, „Логопедія” та ін.

Основними завданнями навчальної психологічної практики є:

• вдосконалення, поглиблення знань й усвідомлення значущості вивчення психолого-педагогічних дисциплін для здійснення різних форм корекційно-педагогічної діяльності з дітьми з обмеженими психофізичними можливостями (далі ОПФМ);

• формування професійного, критичного мислення у діагностичній діяльності дефектолога й виявлення відхилень і недоліків у психічному розвитку дітей з ОПФМ та здійснення корекційної діяльності;

• ознайомлення студентів з різними типами психофізичного розвитку та його порушеннями у дітей та навчити свідомому застосуванню власних знань, методів корекційного впливу у роботі з такими дітьми, готувати студентів до надання психолого-педагогічної допомоги дітям із ЗПР;

• відпрацюванням практичних навичок спостереження, дослідження і виявлення відхилень у психофізичному розвитку дітей на основі диференційної діагностики й аналізу корекційно-педагогічної роботи у ЗНЗ з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей, характеру та ступеня порушення, а також вдосконалення умінь і навичок психолого-педагогічного спілкування з дітьми та їх батьками;

• набуття практичного психологічного досвіду роботи з сучасними психологічними методами групової та індивідуальної роботи діагностичнго, корекційного, консультативного, профілактичного, просвітницького та реабілітаційного характеру з дітьми із ОПФМ та виховання професійно-особистісних і гуманно-етичних якостей дефектолога, логопеда.

Навчальна психологічна практика є перевіркою здатності майбутнього дефектолога, логопеда до діагностико-аналітичної, консультативної, просвітницької, корекційно-розвиваючої діяльності спрямованої на психолого-педагогічне забезпечення процесу навчання, виховання і соціальну адаптацію дітей з ОПФМ в умовах ЗНЗ. Навчальна психологічна практика здійснюється на базі Полтавської загальноосвітньої спеціальної І-ІІ ступеня школі інтенсивної педагогічної корекції для дітей із ЗПР м. Полтава.

Педагогічна практика носить навчальний характер, розширює сферу спілкування з дітьми, що мають відхилення і патологію психічного, фізичного і мовленнєвого розвитку й передбачає: теоретичну готовність до виконання програмових завдань практики, що актуалізує теоретичні знання студентів з типологічних психолого-педагогічних особливостей дітей із ЗПР; формування практичних навичок у процесі виконання завдань, передбачених програмою практики. Залучає студентів у процес практичної професійної діяльності дефектолога, логопеда в умовах ЗНЗ.

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ

НАВЧАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

І. Організація діяльності студентів у процесі навчальної практики

Формами організації навчальної психологічної практики в умовах КМСОНП це: 2 змістові модулі. Кожний змістовий модуль опановується у процесі практичних, індивідуальних завдань та завдань самостійної роботи й передбачає теоретичні знання й готовність до виконання програмових завдань практики. Зміст практичних занять, різні види індивідуальної та самостійної роботи студентів відповідають Державному стандарту освіти спеціальності 6.010105 „Корекційна освіта” й навчальному плану.

Практичні завдання за визначені темою модуля є способом актуалізації теоретичних знань й набуття практичного психологічного досвіду роботи з дітьми із ЗПР та поглиблення спеціальних знань, формування професійного, критичного мислення у процесі ознайомлення студентів з організацією навчально-виховного процесу в ЗНЗ, спостережень на уроках та різними типами психічних, фізичних і мовленнєвих порушень розвитку й відпрацюванням практичних навичок виявлення відхилень у психічному, фізичному і мовленнєвому розвитку дітей та їх диференціації.

Індивідуальна робота студентів є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей. Індивідуальні заняття проводяться у час після практичної роботи на базах практики. Види індивідуальної роботи: консультація, індивідуально-дослідне завдання: конспектування літературних джерел за визначеними темами, наукові студії: скласти перелік методик обстеження відповідно віку дитини, обґрунтування висновку про розвиток дитини й складання педагогічних характеристик на дитину згідно теми курсової роботи.

Самостійна робота є основним способом засвоєння студентом навчального матеріалу у час вільний від практичної роботи, без участі викладача. Зміст самостійної роботи визначається навчальною програмою практики, методичними рекомендаціями викладача та всіма навчально-методичними засобами (підручниками, навчально-методичними посібниками, конспектами лекцій та ін.). Методичне забезпечення самостійної роботи: списки рекомендованих джерел, питання для самоконтролю, конспекти лекцій тощо. Самостійна робота може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, домашніх умовах. Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи. Якість вивченого студент можна самоперевірити визначеними викладачем питаннями щодо знань і вмінь до змісту теми модуля.

Результатом навчальної психологічної практики можна визнати як формування того, що студент повинен знати і вміти.

Студенти повинні знати:

• загальні питання психології дітей із ЗПР, а саме: ознаки, види ЗПР, диференціацію від інших порушень;

• особливості організації навчально-вихованого процесу спеціальної загальноосвітньої школи та зміст роботи психолога з дітьми, батьками й педагогами;

• участь психолога у корекційно-розвивальній роботі спеціальної школи та форми організації;

• особливості пізнавальної діяльності та напрями корекції дітей;

• психологічні особливості та напрями корекції особистісного розвитку дітей із ЗПР.

Студенти повинні вміти :

• аналізувати навчальну літературу, володіти навичками опрацювання змісту навчального матеріалу, робити висновки та узагальнення на основі опрацювання літературних джерел, вміти користуватися періодичними виданнями, знаходити необхідну літературу;

• організовувати спостереження за дитиною із ЗПР у процесі навчальної й виховної діяльності та робити аналіз уроків, заходів;

• підбирати методики й дидактичний матеріал для виявлення типологічних особливостей дітей із ЗПР;

• проводити психолого-педагогічне обстеження пізнавального розвитку й особистісного розвитку дитини із ЗПР в процесі спілкування;

• узагальнювати дані спостереження та обстеження й диференціювати первинний і вторинний дефекти у висновку стосовно дітей;

• складати психолого-педагогічну характеристику на дитину;

• складати індивідуальний план корекції пізнавального розвитку дітей із ЗПР з врахуванням індивідуальних особливостей;

• проводити бесіду з вчителем-дефектологом щодо дітей із ЗПР, ведення обов’язкової документації та успішності засвоєння знань, умінь і навичок дітьми у відповідності з вимогами освітньої програми;

• визначати основні напрями корекційно-розвиваючої роботи;

• розробляти індивідуальної програми корекції особистісного розвитку дітей із ЗПР з врахуванням індивідуальних особливостей.

Форми контролю:

Поточний:

• експрес контроль підготовки студента до практичної діяльності,

• усне опитування,

• перевірка складання психолого-педагогічних характеристик,

• оцінка роботи студента протягом дня,

• виконання індивідуальних завдань.

Підсумковий: підсумковий контроль здійснюється на основі отриманих матеріалів звітної документації відповідно критеріїв оцінювання.

(Оцінювання результатів практики за умов кредитно-модульної системи організації навчального процесу: Методичні рекомендації / Укл. О.А.Москаленко, Н.О.Сайко, Н.М. Савельєва. – Полтава: Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 2009.)

Таблиця 1