10.Тест о.Захарова на визначення рівня нейротичності дитини.

Проективні методи дослідження особистості

1. ТАТ.

2. Тест фрустрації Розенцвейга.

3. Метод незакінчених речень.

4. „Будинок, дерево, людина”.

5. „Неіснуюча тварина”.

6. „Малюнок сім’ї”.

7. „Автопортрет”.

8. Колірний тест Люшера.

9. Казка Луїзи Дьюс.

Додаток 10

Схема логопедичного обстеження

1. Співбесіда починається з мети візиту, скарг батьків та дитини.

2. Ознайомлення з педагогічною документацією.

3. З’ясовується сімейний, акушерський анамнез та анамнез загального й мовленнєвого розвитку дитини, (моторний, мовленнєвий, психічний, при цьому основна увага звертається на:

• передмовленнєві вокалізації (агукання, гулення)

• поява та характер лепетного мовлення, перших слів, фраз

• якість перших слів, фраз (наявність порушень складової структури, аграматизми, неправильне звуковідтворення).

4. Проводитися об’єктивне психологічне (сприймання, увага, пам'ять, мислення) обстеження дитини.

   0. Встановлюється емоційний контакт з дитиною, створюється правильні відношення до обстеження, виявляються уявлення про довкілля.

   1. Досліджуються невербальні функції: вивчається психомоторика, використовуються тести Озерецького (рахунок пальців, проба на пальцевий гнозис за наслідуванням, за словесною інструкцією), встановлюють наявність персеверацій, застрявання, зповзання, вираженої уповільненості.

   2. Досліджуються сукцесивні здібності: повтор цифрового ряду в прямому та зворотному порядку, звукових рядків по ритму.

   3. Досліджується предметний гнозис (по контуру, по пунктиру, на зашумленому фоні, з відсутніми елементами).

   4. Досліджується буквений (літерний) гнозис і праксис (по контуру, по пунктиру, на зашумленому фоні, з відсутніми елементами).

   5. Досліджується мислення (розкладання серій сюжетних малюнків, виявлення причинно-наслідкових зв’язків, виявлення рівня смислової цілісності розповіді)

   6. Досліджується імпресивне мовлення, розуміння зверненого мовлення, розуміння речень, розуміння різних граматичних форм (диференціація однини та множини іменників, дієслів, диференціація дієслів з різними приставками), розуміння слів (протилежних за значенням, близьких за значенням)

   7. Досліджуються фонематичні процеси:

• фонематичний аналіз – виділення звуку на фоні слова, виділення звуку зі слова, визначення місця звуку в слові по відношенню до інших звуків, визначення кількості звуків у слові, диференціація звуків за протиставленням (дзвінкість-глухість, м’якість- твердість)

• фонематичний синтез – складання слів з послідовно поданих звуків, складання слів зі звуків, що подані з порушенням послідовності

• фонематичні уявлення – впізнати слово за з визначеним звуком.

0. Досліджується експресивне мовлення. При цьому перевіряється:

- будова та рухливість артикуляційного апарату, оральний праксис. Параметри рухів – тонус, активність, об’єм руху, точність виконання, тривалість, заміна одного руху іншим, додаткові та зайві рухи (синкенезії)

- стан звуковідтворення – ізольований варіант, в складах, в мовленні, промовляння слів різної складової будови. Відмічається скорочення числа складів, спрощення, уподібнення, перестановка.

- словниковий склад мовлення:

самостійне доповнення дитиною тематичного ряду, підбір синонімів, антонімів, споріднених слів, виявлення загальних категоріальних назв.

Відмічаються співвідношення словника віковій нормі, наявність в словнику дієслів, прикметників, іменників, точність застосування слів. При моторній алалії відмітити різницю між активним та пасивним словником.

• граматичний склад мовлення. Відмічається: характер використаних речень (однослівні, двослівні та більші), характер використання відмінкових конструкцій, стан функції словозміни, перетворення однини числа іменників в множину в називному відмінку, створення форми родового відмінка в однині та множині, створення дієслів за допомогою прийменника.

0. Досліджується стан зв’язного мовлення (переказ прослуханої знайомої казки, складання розповіді за серією сюжетних малюнків та інше): відмічається логічна послідовність в переказі подій, виявляється характер аграматизму, особливості словника.

1. Досліджуються динамічні характеристики мовлення (темп, інтонаційна виразність, наявність скандованого мовлення, запинки, заїкання) та особливості голосу (відсутній; тихий; гучний; гнусавий; шепітний; хриплуватий; звичайний).

1. Аналізується стан писемного мовлення (у шкільному віці)

5.1. Аналізується навички письма (за письмовими роботами)

• виявляються навички звукового аналізу й синтезу

• відмічаються особливості звукового аналізу й синтезу

• відмічаються особливості слухомовленнєвої пам’яті

• перевіряється слухова диференціація фонем

• перевіряється стан динамічного праксису

• встановлюється провідна рука

• аналізуються різні види письмової діяльності (переписування, диктант, самостійна робота)

• відмічаються особливості письма

• відмічається характер дисграфічних та орфографічних помилок

5.2. Досліджується навичка читання

- виявляється здібність правильно називати букви

- виявляється здібність читати склади, слова, речення, текст, характер допущених помилок (заміна, пропуск, перестановка букв)

- відмічається характер читання (політерне, поскладове, злите)

- виявляється розуміння прочитаного

- виявляється ставлення дитини до читання

6. Складається логопедичний висновок (логопедичний діагноз, в якому визначається ступінь і характер порушення усного та писемного мовлення)

7. Формулюються рекомендації у формі індивідуальної корекційної програми.

Додаток 11.

Схема індивідуальної програми корекційної роботи дитини із ЗПР

І блок — Умови реалізації індивідуальної програми

Відомості про дитину_______________________________________________

Мета та завдання програми__________________________________________

Термін дії програми________________________________________________

Обладнання_______________________________________________________

Суб’єкти _________________________________________________________

Вимоги до умов____________________________________________________

ІІ блок — Корекція фізичного розвитку

Розвиток основних рухів____________________________________________

Розвиток навичок самообслуговування________________________________

Формування навичок здорового способу життя_________________________

ІІІ блок — Корекція соціального розвитку

Розвиток трудових навичо___________________________________________

Розвиток соціально-трудових навичок_________________________________

Формування соціально-культурних навичок ____________________________

ІV блок — Корекція пізнавального розвитку

Розвиток сприймання_______________________________________________

Розвиток уваги_____________________________________________________

Розвиток пам’яті___________________________________________________

Розвиток мислення_________________________________________________