Дослідження вербальної взаємодії вчителя та учнів

Мета: формування вміння студентів визначати продуктивні вербальні взаємодії вчителя та учнів на уроці.

Обладнання: категорії аналізу вербальної взаємодії (за Н.А. Фландерсом), протокол аналізу вербальної взаємодії вчителя та учнів, ручка.

Завдання студентам: «Поспостерігайте за взаємодією вчителя й учнів на уроці в початковій школі. Критерієм для спостережень є схема категорій, що наводиться нижче. Для спостереження оберіть фіксований інтервал часу від 3-5 секунд протягом якого виявлятимете особливості вербальної взаємодії вчителя й учнів»

Категорії аналізу вербальної взаємодії

Мовлення вчителя.

1. Сприйняття почуттів. Емпатія. Враховується сприймання педагогом настрою, установок учня (позитивних чи негативних), а також його вербальних реакцій на ці настрої. Приклад: «Ви сьогодні раді…..», «Ти засмучений….», «Ви здивуєтеся…..».

2. Схвалювання чи підбадьорювання (не плутати з оцінкою!). Схвалювати чи підбадьорювання дій учня чи його поведінки. Умові вони можуть бути виражені як узагальнено, так і не дуже коротко, один-двома словами. Наприклад, жарт, який знімає напруження (але не за рахунок інших дітей), схвалювальне хитання головою, слова на зразок «продовжуй!», «так», «правильно», чи протилежні дії та слова.

3. Прийняття педагогом ідей, що висуваються учнями, їх подальший розвиток і доповнення. Виявлення, розробка чи формулювання висловлених учнем ідей. Вчитель повторює висловлювання учня, уточнює, переформульовує, але тільки-но вчитель переходить до викладання власних ідей, його мовлення варто віднести до категорії 5.

4. Постановка питань учителем. Висловлювання вчителя з наміром отримати відповідь від учня. Питання можуть бути, як за власною ініціативою, так і як реакція на висловлювання учня – наприклад, уточнення.

5. Повідомлення інформації учителем. Наведення факторів або суджень змістовного чи методичного характеру, обґрунтування власних уявлень чи ілюстрація прикладами, цитуванням джерел, але не своїх учнів.

6. Надання вказівок чи розповсюджень учителем. Прямі вказівки, накази, вимоги, яким, як передбачається, учень повинен підкоритися.

7. Критика чи захист учителем власних тверджень. Це твердження, що висловлені з наміром змінити поведінку учня від небажаної до бажаної: окрик з цією ж метою; в’їдлива насмішка, пояснення, чому педагог діє так, а не інакше; надзвичайне авторитарність.

Мовлення учнів

8. Відповідь учня вчителю. Учні відповідають вчителю, вчитель – ініціатор їх дій, він спонукає учнів висловлюватися й задає ситуацію. Свобода висловлювання власних ідей у даному випадку обмежена.

9. Спонтанне мовлення учня. Бесіду учні починають самі, вільно висловлюють власні ідеї, пропонують нові теми для бесіди, вільно висловлюють власну думку й розмірковують. Їм подобається ставити цікаві запитання. Виходити за межі системи навчання, що склалася. Сюди відносяться репліки з місць, зауваження на висловлювання тих учнів, які відповідають, пропозиції з розв’язання проблеми чи задачі.

Паузи – замешкання

10. Паузи – замешкання. Паузи, невеликі періоди мовчання чи замешкання, шуми, які виявилися незрозумілими особам, що ведуть аналіз шкільного уроку. Це наче «непродуктивна» пауза у вербальній взаємодії вчителя і учнів, пов’язана із втратою часу на уроці.

Обробка результатів. Після спостережень відбувається підрахунок: а)загальної кількості висловлювань; б) співвідношення кількості одиниць, що стосуються мовлення вчителя, до одиниць, що характеризують мовлення учнів; в) висловлювань за категоріями: наприклад, перша – 15 разів, друга – 21 раз тощо; г) розрахунок процентного змісту кожної категорії інтеракції по відношенню до загальної кількості.

Будується гістограма «Вербальна взаємодія вчителя й учнів на уроці ...»: по вісі Х – номер інтеракцій, У – процентний зміст цієї інтеракції (висловлювання).

Висновки:

• Охарактеризуйте зв'язок між рівнем прийняття вчителем учнів (його емпатією) та емоційним настроем учнів психологічним кліматом уроку (визначається як сума 1 та 3 категорії). Сума 6 і 7 категорій неприйняття вчителем учнів, негативний вплив на ставлення до предмета.

• Проаналізуйте стиль підкріплення активності роботи учнів на уроці: а) позитивне підкріплення – 2 категорія; б) негативне – 7 категорія.

• Визначте методичний стереотип даного вчителя: які категорії зустрічаються найбільш часто?

• Надайте рекомендації по організації продуктивної взаємодії вчителя та учнів на уроці.

Додаток 6.

Схема психологічного обстеження дитини