1.3.Зясувати значення терміну «комерційний розрахунок»

Комерційний розрахунок, метод господарювання шляхом порівняння у вартісній (грошовою) формі витрат і результатів господарської діяльності. Використовується капіталістичними підприємствами (фірмами, компаніями) в цілях здобуття максимального прибутку при мінімальних витратах капіталу. У сучасній господарській практиці капіталістичних країн широко поширений термін input — output, що виражає вимогу порівняння розмірів вкладеного в виробництво капіталу з результатами господарської діяльності. Раціоналізація використання капіталу, скорочення витрат виробництва, підвищення рівня нормування і обліку витрат праці, вдосконалення організації праці і виробництва направлені на інтенсифікацію капіталістичного виробництва і супроводяться посиленням соціально-економічних протиріч капіталістичної економіки, зростанням безробіття. До. р. при капіталізмі обумовлений всеосяжним характером товарного виробництва і стихійною дією закону вартості в умовах запеклої конкурентної боротьби, як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках.

1.4. Грошові надходження підприємств,їх склад,економічна характеристика й класифікація.Розмежування коштів підприємств на власні й залучені.

Найважливішою стороною діяльності підприємства є забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обігу, своєчасного виконання зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку.

Грошові надходження підприємств можна поділити на внутрішні і зовнішні.

Внутрішні надходження.У світовій практиці 60—70 % фінансових ресурсів надходить на підприємства за рахунок внутрішніх джерел. Вони включають:

— виручку від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг. Вона залежить від основної діяльності підприємства, тому на неї припадає найбільша частка внутрішніх грошових надходжень;

— виручку від іншої реалізації. Підприємства можуть реалізовувати продукцію допоміжного виробництва, підсобного сільського господарства, непотрібну й надлишкову сировину, напівфабрикати та інші матеріали, основні засоби, що вибули з виробництва, та інше майно;

— доходи від позареалізаційних операцій. Вони формуються за рахунок штрафів і пені, прибутку минулих років, виявленому у звітному році, списаної раніше дебіторської заборгованості, що вважалася безнадійною, але яку було погашено у звітному періоді.

Зовнішні надходження

Доходи від фінансових інвестицій — купівлі і продажу цінних паперів, вкладання тимчасово вільних коштів па депозитні рахунки, лізинг, надання майна в оренду, валютних та інших операцій.

Згідно з національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, що введені з 2000 р. в Україні, відбулися зміни в структурі формування і використання доходів підприємств . Виручка від реалізації продукції (реалізація основної продукції, товарів, робіт, послуг) . Доходи від основної (операційної) діяльності (реалізація основної продукції, товарів, робіт, послуг) . Виручка від іншої реалізації (реалізація продукції допоміжного виробництва, підсобного сільського господарства, непотрібна й надлишкова сировина, напівфабрикати та інші матеріали, основні засоби, що вибули з виробництва та інше майно) Доходи від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів, іноземної валюти, від операційної оренди, операційних курсових різниць, одержані пеня, штрафи, неустойки, від списання кредиторської заборгованості, одержані гранти, субсидії)

Доходи від позареалізаційних операцій (формуються за рахунок штрафів і пені, прибутку минулих років, виявленому у звітному році, списаної раніше дебіторської заборгованості, що вважалася безнадійною, але яку було погашено у звітному періоді) .Доходи від фінансових операцій від спільної діяльності, інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціями) . Доходи від фінансових інвестицій (купівля і продаж цінних паперів, укладання тимчасово вільних коштів на депозитні рахунки, лізинг, надання майна в оренду, валютні та інші операції)

Доходи від Іншої звичайної діяльності (реалізація фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів, ліквідації необоротних активів, не операційних курсових різниць, безоплатно отриманих оборотних активів, уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій) . Доходи від надзвичайних подій (відшкодування збитків від надзвичайних подій, інші надзвичайні доходи).

Розмежування коштів підприємств на власні й залучені.

Визначення джерел фінансування оборотних коштів здійснюється на підприємстві з метою забезпечення необхідної потреби в них відповідними фінансовими коштами.

На підприємстві аналізується стан оборотних коштів у попередньому періоді, а потім формуються принципи, структура й обсяги фінансування оборотних коштів.

При визначенні структури фінансування оборотних коштів виділяють основні джерела їхнього формування: власні; залучені.

До власних джерел фінансування оборотних коштів підприємства відносять:

статутний фонд (капітал);

відрахування від прибутку у фонди спеціального призначення;

цільове фінансування і цільові надходження (з бюджету, галузевих і міжгалузевих позабюджетних фондів).

Підприємство, що починає свою діяльність, як правило, формує оборотні кошти за рахунок коштів бюджету, пайових внесків засновники, засновників - членів, внесків іноземних учасників (для спільних підприємств), надходжень від емісії цінних паперів. Усі ці кошти включаються в уставний капітал підприємства.

Діюче підприємство фінансує оборотні кошти за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, надходжень від емісії цінних паперів, стійких пасивів.

Обсяг засобів для поповнення власних оборотних коштів залежить від очікуваних розмірів приросту нормативу оборотних коштів, загального обсягу прибутку, можливості одержання позикових засобів і інших факторів.

Стійкі пасиви відносять до засобів, прирівняних до власних. Це засоби цільового призначення, що постійно знаходяться в господарському обороті підприємства, але Йому не належать. До їхнього використання по призначенню мінімальний залишок цих засобів є джерелом формування оборотних коштів підприємства. У бухгалтерському обліку не виділяються стійкі пасиви, однак підприємства мають можливість їх планувати та використовувати.

Стійкі пасиви - мінімальна перехідна заборгованість по заробітній платі працівникам, по відрахуваннях на обов'язкове державне пенсійне страхування, на соціальне страхування, мінімальна заборгованість з резервів на покриття майбутніх витрат і платежів, авансування покупців (замовників).

Розмір мінімальної заборгованості по заробітній платі залежить від часу її виплати і терміну, за який вона виплачується. Чим більше розрив між терміном виплати заробітної плати і кінцевою датою періоду, за який вона виплачується, тим більше засобів підприємство може використовувати в господарському обороті.

Мінімальна заборгованість по резервах майбутніх платежів утворюється в основному за рахунок нарахувань на оплату відпусток, які списуються на витрати рівними частинами, а не на початку відпустки працівника.

Сума стійких пасивів визначається відповідно до програми виробництва, умов здачі продукції і порядку здійснення розрахунків.

На покриття приросту нормативу оборотних коштів може бути використана не вся сума стійких пасивів, а лише ЇЇ приріст у плановому році, тому що базова сума враховувалася раніше.Підприємство в процесі діяльності, як правило, має різні проблеми, зв 'язані із зміною обсягу виробництва, асортименту продукції, умов постачань і збуту, несвоєчасним надходженням засобів за відвантажену продукцію, нагромадженням на складі нереалізованої готової продукції, невиконання умов договорів. Такі проблеми породжують потребу в додаткових засобах, у тому числі і для фінансування оборотних коштів. Власних джерел формування оборотних коштів недостатньо. Підприємство може використовувати для задоволення потреби в додаткових коштах за рахунок залучення фінансових ресурсів, а саме:короткострокових і інших кредитів банку; комерційних кредитів; кредиторської заборгованості.