4) Обернена залежність між ціною та кількістю пропонованого продукту.

5) ситуація, у якій величина попиту за існуючої ціни перевищує величину пропозиції.

Яка залежність існує у законі пропозиції:

1) графічне зображення шкали пропозиції;

2) графічне зображення шкали попиту;

3) Пряма залежність між ціною та кількістю пропонованого продукту;

4) обернена залежність між ціною та кількістю пропонованого продукту.

5) ситуація, у якій величина попиту за існуючої ціни перевищує величину пропозиції.

Закон попиту формулюється так:

1) Чим вища ціна на продукт, тим меншу його кількість купуватимуть споживачі і навпаки;

2) якщо ціна зростає , відповідно збільшується й величина пропозиції і навпаки;

3) кількість продукту, яку споживачі бажають і спроможні купити на ринку за певну ціну за певний проміжок часу;

4) ту кількість продуктів, яку виробник бажає виробити і постачати для продажу на ринку за певну ціну впродовж визначеного проміжку часу;

5) кількість товару , яку бажають і можуть придбати покупці за певною ціною;

Закон пропозиції формулюється так:

1) чим вища ціна на продукт, тим меншу його кількість купуватимуть споживачі і навпаки;

2) Якщо ціна зростає , відповідно збільшується й величина пропозиції і навпаки;

3) кількість продукту, яку споживачі бажають і спроможні купити на ринку за певну ціну за певний проміжок часу;

4) ту кількість продуктів, яку виробник бажає виробити і постачати для продажу на ринку за певну ціну впродовж визначеного проміжку часу;

5) кількість товару , яку бажають і можуть придбати покупці за певною ціною;

Корисність - це:

1) за нижчої ціни товару споживач можу купити його, не відмовляючи собі у придбанні інших альтернативних товарів;

2) за нижчої ціни споживач хоче придбати дешевий товар замість аналогічних, які стали відносно дорожчими;

3) Задоволення від споживання продукту;

4) додаткова корисність , отримує споживач від додаткової одиниці товару або послуги;

5) товари, споживання котрих зростає швидше, ніж дохід покупця.

Гранична корисність - це:

1) за нижчої ціни товару споживач можу купити його, не відмовляючи собі у придбанні інших альтернативних товарів;

2) за нижчої ціни споживач хоче придбати дешевий товар замість аналогічних, які стали відносно дорожчими;

3) задоволення від споживання продукту;

4) додаткова корисність , отримує споживач від додаткової одиниці товару або послуги;

5) товари, споживання котрих зростає швидше, ніж дохід покупця.

Яке з тверджень не належить до макроекономіки:

1) обсяги національного виробництва;

2) рівень цін та інфляція;

3) проблеми зайнятості та безробіття;

4) попит та пропозиція;

5) роль держави в економічному житті суспільства.

Яке з тверджень не належить до мікроекономіки:

1) виробництво і ціни конкретного товару;

2) обсяги національного виробництва;

3) попит та пропозиція;

4) доходи та затрати окремих фірм і домашніх господарств;

5) конкуренція.

Яке твердження неправильне:

1) Покупці на ринку створюють попит;

2) Бажання, підкріплені грошовими можливостями перетворюються на попит;

3) Закон попиту відображає пряму залежність між ціною продукту і величиною попиту на нього;

4) Продавці формують пропозицію;

5) Крива попиту має спадний характер.

Яке твердження неправильне:

1) Основою попиту є потреби;

2) Попит - це потреби людей, представлені на ринку і забезпечені грошима;

3) У законі пропозиції існує обернена залежність;

4) Крива пропозиції є висхідною;

5) Максимальні ціни – офіційно визначений законом верхній рівень ціни.

Державний бюджет – це:

1) централізований грошовий фонд, що перебуває у розпорядженні уряду;

2) грошові ресурси місцевих органів влади, які здебільшого надходять завдяки податкам;

3) забезпечують їхнє функціонування;

4) фонди соціального страхування , різні цільові фонди, фінанси державних кредитних органів, що відокремлені від державного бюджету й управляються центральними або місцевими органами влади;

5) усі твердження неправильні.

Місцеві фінанси – це:

1) централізований грошовий фонд, що перебуває у розпорядженні уряду;