5) Для отримання додаткової одиниці потрібного продукту доводиться відмовлятися від щораз більшої кількості іншого продукту.

Яке твердження неправильне:

1) Економіка – це мистецтво ведення домашнього господарства;

2) Економічна теорія постійно розширює своє поле інтересів;

3) Потреби надзвичайно різноманітні;

4) Робоча сила становить особистий фактор виробництва;

5) Гроші належать до фізичного капіталу.

Яке з тверджень є правильним:

1) Породженням і соціальним проявом потреб є економічні інтереси;

2) Економічна теорія не розширює своє поле інтересів;

3) Гроші – це фізичний капітал;

4) Потреби – це відчуття нестачі чогось;

5) Підприємницький хист – це особливий людський ресурс;

6) Земля як економічний ресурс охоплює всі виготовлені виробничі знаряддя;

7) Капітал – всі дарові блага природи, які застосовують у виробництві.

Яке твердження правильне:

1) Поняття «економіка» було вперше засноване давніми греками;

2) Економіка – це мистецтво ведення домашнього господарства;

3) Термін «політична економія» ввів француз А. Монкретьен;

4) Економічна теорія – це не є суспільна наука;

5) Економічна теорія не постійно розширює своє поле інтересів;

6) У сучасному суспільстві люди не мають широкого кола потреб;

7) Потреби не є надзвичайно різноманітні.

Яке твердження правильне:

1) Усі ресурси поділять на 2 великі групи;

2) Гроші належать до фізичного капіталу;

3) Засоби виробництва є особистим фактором виробництва;

4) Матеріальні ресурси - праця і підприємницький хист;

5) Робоча сила – це здатність до праці;

6) Робоча сила є особистим фактором виробництва;

7) Людські ресурси – земля і капітал.

Яке з тверджень не характеризує натуральне господарство:

1) все, що потрібно людині для життя, вона виробляє сама;

2) виникає тісна залежність виробників один від одного;

3) унаслідок відсутності поділу праці її продуктивність низька;

4) застосовують традиційні методи виробництва, техніку та технології;

5) виготовлені блага розподіляють відповідно до усталених традицій.

Яке з тверджень не є ознакою товарного виробництва:

1) поділ праці;

2) виготовлення продуктів для споживання самим виробником;

3) задоволення потреб людей через обмін продуктів своєї праці;

4) передбачає виготовлення продуктів, яких потребують споживачі;

5) економічне відокремлення виробників.

Що є передумовою виникнення товарної форми виробництва:

1) суспільний поділ праці;

2) концентрація виробництва на великих підприємствах;

3) наявність розгалуженої грошової системи;

4) наявність розвинутої системи машин;

5) концентрація виробництва на малих підприємствах.

Продуктом називають:

1) результат товарного виробництва;

2) все те, що виробляє національна економіка;

3) продукт, який уречевлюється, тобто існує у формі речі;

4) матеріально-речовий продукт, створений у процесі матеріального виробництва;

5) усі твердження неправильні.

Національний продукт – це:

1) результат товарного виробництва;

2) все те, що виробляє національна економіка;

3) продукт, який уречевлюється, тобто існує у формі речі;

4) матеріально-речовий продукт, створений у процесі матеріального виробництва;

5) усі твердження неправильні.

Товаром називають:

1) результат товарного виробництва;

2) все те, що виробляє національна економіка;

3) продукт, який уречевлюється, тобто існує у формі речі;

4) матеріально-речовий продукт, створений у процесі матеріального виробництва;

5) усі твердження неправильні.

Споживною вартістю називають:

1) співвідношення, в якому один товар обмінюється на інший;

2) здатність товару задовольняти певну потребу людини;

3) така суспільна споживна вартість, яка переходить із виробництва у споживання через купівлю - продаж;

4) спеціалізація виробників на виготовленні певних видів продукції або на виконанні певних операцій;

5) усі твердження правильні.

Мінова вартість – це :

1) співвідношення, в якому один товар обмінюється на інший;

2) здатність товару задовольняти певну потребу людини;

3) така суспільна споживна вартість, яка переходить із виробництва у споживання через купівлю - продаж;

4) спеціалізація виробників на виготовленні певних видів продукції або на виконанні певних операцій;

5) усі твердження правильні.

Суспільний поділ праці – це:

1) співвідношення, в якому один товар обмінюється на інший;

2) здатність товару задовольняти певну потребу людини;

3) така суспільна споживна вартість, яка переходить із виробництва у споживання через купівлю - продаж;

4) спеціалізація виробників на виготовленні певних видів продукції або на виконанні певних операцій;

5) усі твердження правильні.

Що не характеризує суті грошей:

1) сукупність активів, які використовують для виконання ділових операцій;

2) посередник в обміні товарів і послуг;

3) вимірник цін усіх інших товарів;

4) одна із форм нагромадження багатства;

5) один із видів виробничих ресурсів.

Функція грошей як міри вартості полягає у тому, що:

1) гроші є посередником між продавцем і покупцем;

2) за допомогою грошей визначають ціни всіх інших товарів;

3) за допомогою грошей вимірюють розмір нагромадженого багатства;

4) гроші є знаряддям погашення боргів;

5) здатність одного продукту безпосередньо обмінюватися на інший.

Функція грошей як засобу обміну полягає у тому, що:

1) гроші є посередником між продавцем і покупцем;

2) за допомогою грошей визначають ціни всіх інших товарів;

3) за допомогою грошей вимірюють розмір нагромадженого багатства;

4) гроші є знаряддям погашення боргів;

5) здатність одного продукту безпосередньо обмінюватися на інший.

Функція грошей як засобу нагромадження багатства полягає у тому , що:

1) гроші є посередником між продавцем і покупцем;

2) за допомогою грошей визначають ціни всіх інших товарів;

3) за допомогою грошей вимірюють розмір нагромадженого багатства;

4) гроші є знаряддям погашення боргів;

5) здатність одного продукту безпосередньо обмінюватися на інший.

Бартером називають:

1) гроші є посередником між продавцем і покупцем;

2) за допомогою грошей визначають ціни всіх інших товарів;

3) за допомогою грошей вимірюють розмір нагромадженого багатства;

4) гроші є знаряддям погашення боргів;

5) здатність одного продукту безпосередньо обмінюватися на інший.

Грошовий обіг – це:

1) рух грошей між фірмами , домогосподарствами та державою;

2) кількість грошей, яку сплачують за одиницю певного товару чи послуги;

3) ціна товару, що виражена в певній кількості іншого товару;

4) сукупність відносних цін в економіці;

5) усі твердження неправильні.

Ціна товару – це:

1) рух грошей між фірмами, домогосподарствами та державою;

2) кількість грошей, яку сплачують за одиницю певного товару чи послуги;

3) ціна товару, що виражена в певній кількості іншого товару;

4) сукупність відносних цін в економіці;

5) усі твердження неправильні.

Загальний еквівалент – це:

1) Здатність одного продукту безпосередньо обмінюватися на інший;

2) Товар, який має властивість обмінюватися на будь-який інший товар;

3) Товарні гроші, які мають внутрішню вартість;

4) Сукупність активів, які використовують для виконання ділових операцій;

5) Посередник в обміні товарів і послуг;

Яке твердження правильне:

1) Суспільний поділ праці не є передумовою виникнення товарної форми виробництва;

2) Продукт, який уречевлюється, тобто існує у формі речі називають товаром;

3) Товар має як споживну так і мінову вартість;

4) Адміністративна ціна залежить від попиту і пропозиції;

5) Суспільний поділ праці – результат товарного виробництва;

6) Гроші - сукупність активів, які використовують для виконання ділових операцій;

7) Індію вважають батьківщиною паперових грошей.

Яке твердження неправильне:

1) Суспільний поділ праці й обмін - це 2 не взаємопов`язані процеси;

2) Товар має 3 властивості;

3) Різні товари задовольняють різні потреби людей;

4) Вартість - це уречевлена в товарі праця;

5) Суспільний поділ праці виступає у 3 основних формах;

6) Природним вимірником праці є робочий час;

Під попитом розуміють:

1) кількість продукту, яку споживачі бажають і спроможні купити на ринку за певну ціну за певний проміжок часу;

2) ту кількість продуктів, яку виробник бажає виробити і постачати для продажу на ринку за певну ціну впродовж визначеного проміжку часу;

3) якщо зниження ціни на один продукт збільшує попит на інший продукт;

4) товари, попит на які прямо залежать від зміни грошового доходу;

5) якщо зі зростанням доходів попит на певні товари знижується.

Під пропозицією розуміють:

1) кількість продукту, яку споживачі бажають і спроможні купити на ринку за певну ціну за певний проміжок часу;