Макроекономіка є частиною економічної теорії, яка вивчає:

1) глобальні тенденції економічного розвитку людства;

2) національну економіку як ціле;

3) роль держави у господарському житті;

4) виробничі відносини;

5) поведінку економічних суб’єктів на ринках ресурсів.

Кого найчастіше називають батьком економічної науки:

1) Арістотеля;

2) А.Сміта;

3) Д.Рікардо;

4) Ф.Кене;

5) А.Маршала.

Економічні ресурси містять такі складові:

1) земля, капітал, гроші, праця.

2) капітал, праця, земля, підприємницький хист;

3) капітал, споживчі блага, земля, гроші;

4) праця, капітал, земля, споживчі блага;

5) земля, гроші, споживчі блага, праця.

Яка із перелічених ознак не притаманна ресурсам:

1) обмеженість;

2) різноманітність;

3) корисність;

4) безмежність;

5) усі ознаки притаманні.

Відчуття нестачі чогось, що необхідне для підтримання життєдіяльності та розвитку людської особистості - це:

1) попит;

2) потреба;

3) пропозиція;

4) корисність;

5) благо.

Земля як економічний ресурс – це:

1) охоплює всі виготовлені виробничі знаряддя;

2) всі дарові блага природи, які застосовують у виробництві;

3) сукупність усіх фізичних і розумових здібностей людини, які застосовують у виробництві життєвих благ;

4) особливий людський ресурс;

5) річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці.

Праця як економічний ресурс – це:

1) Охоплює всі виготовлені виробничі знаряддя;

2) всі дарові блага природи, які застосовують у виробництві;

3) сукупність усіх фізичних і розумових здібностей людини, які застосовують у виробництві життєвих благ;

4) Особливий людський ресурс;

5) річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці.

Економічна політика – це :

1) заходи, спрямовані на розв’язання економічних проблем;

2) конкуренція різних економічних ідей;

3) здатність керувати економічним процесом;

4) здатність ухвалювати ефективні господарські рішення;

5) сукупність правил поведінки економічних суб’єктів.

Під робочою силою розуміють:

1) сукупність фізичних і розумових здібностей людини, які вона застосовує у процесі виробництва,

2) те, на що спрямована праця людини і що становить основу майбутнього продукту;

3) річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці;

4) в сукупності предмети праці й засоби праці;

5) взаємодію основних факторів виробництва, способи впливу людини на предмети праці.

Предмети праці – це:

1) сукупність фізичних і розумових здібностей людини, які вона застосовує у процесі виробництва;

2) Те, на що спрямована праця людини і що становить основу майбутнього продукту;

3) річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці;

4) в сукупності предмети праці й засоби праці;

5) взаємодію основних факторів виробництва, способи впливу людини на предмети праці.

Засоби праці – це:

1) сукупність фізичних і розумових здібностей людини, які вона застосовує у процесі виробництва;

2) те, на що спрямована праця людини і що становить основу майбутнього продукту;

3) Річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці;

4) в сукупності предмети праці й засоби праці;

5) взаємодію основних факторів виробництва, способи впливу людини на предмети праці.

Засоби виробництва – це:

1) сукупність фізичних і розумових здібностей людини, які вона застосовує у процесі виробництва;

2) те, на що спрямована праця людини і що становить основу майбутнього продукту;

3) річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці;

4) В сукупності предмети праці й засоби праці;

5) взаємодію основних факторів виробництва, способи впливу людини на предмети праці.

Ефективність економіки характеризує:

1) Зв'язок між кількістю ресурсів, витрачених у процесі виробництва і кількістю товарів і послуг, отриманих у результаті використання цих ресурсів;

2) використання всіх наявних ресурсів для виробництва;

3) ресурси використовують у такий спосіб, який дає змогу найповніше задовольнити потреби суспільства;

4) кількість іншого продукту , від якої відмовилися, щоб отримати деяку кількість певного продукту;

5) для отримання додаткової одиниці потрібного продукту доводиться відмовлятися від щораз більшої кількості іншого продукту.

Альтернативна вартість – це:

1) Зв'язок між кількістю ресурсів, витрачених у процесі виробництва і кількістю товарів і послуг, отриманих у результаті використання цих ресурсів;

2) використання всіх наявних ресурсів для виробництва;

3) ресурси використовують у такий спосіб, який дає змогу найповніше задовольнити потреби суспільства;

4) кількість іншого продукту , від якої відмовилися, щоб отримати деяку кількість певного продукту;