Газета для малят «Від 12 до 112 років» Тираж - 2000шт. 12 стор.

№ з/п	Сировина	Норма витрат на 1 тираж		Ціна закупівлі (NIFO), грн		Прямі витрати на тонну продукцій, грн
1	Папір А2, листів	6000		0,288		1728,00
2	Офсетні пластини, шт.	9		13,00		117,00
3	Плівка, шт.	18		12,00		216,00
4	Фарба, кг	2		48,00		96,00
5	Оплата праці основних робітників (верстка, роздрук)	48год		12,5		600,0
6	Єдиний соціальний внесок	36,93% від п.5				225,0
Всього			-		-		2982,0

Непрямі витрати або накладні витрати – це витрати, які пов’язані з організацією та управлінням виробничими та збутовими процесами, МТП, тощо.

Зазначені витрати включаються у собівартість окремих товарів та послуг за допомогою розрахункових нормативів накладних витрат.

Якщо підприємство має декілька виробничих підрозділів, то дані витрати поділяються на дві групи:

цехові – затрати, пов’язані з організацією виробництва та управлінням цеху;

загально виробничі або загальнозаводські – це витрати, пов’язані з організацією управління в цілому по підприємству.

В такому випадку на основі бухгалтерських даних в попередні періоди розрахунок нормативів накладних витрат здійснюється в такій послідовності:

1. Розподіл загально виробничих витрат між цехами пропорційно фонду заробітної плати.

Наприклад: Нехай на підприємстві функціонує три цехи, фонд заробітної плати підприємства складає 100т.грн.,а загальновиробничі витрати – 25т.грн. Тоді розподіл виглядатиме так:

Цехи	Фонд заробітної плати підприємства	Загальновиробничі витрати
1	20	5,0
2	30	7,5
3	50	12,5
Разом	100	25

2. Визначення сукупних накладних витрат по кожному цеху.

Сукупні накладні витрати по цеху це розподілена частина загально виробничих плюс цехові.

Наприклад: Якщо цехові витрати по цеху №1 складають 35,0 т.грн., тоді сукупні накладні витрати становитимуть:

35+5 = 40,0 т.грн

3. Визначення нормативів накладних витрат.

Існує три способи розподілу цехових сукупних накладних витрат між окремими видами товару:

1) пропорційно фонду заробітної плати основних працівників;

2) пропорційно вартості закупленої сировини і матеріалів;

3) пропорційно прямих витрат.

Приклад: Нехай в цеху №1 виробляється три види товару. Визначити найоптимальніший спосіб розподілу цехових сукупних накладних витрат між окремими видами товару, якщо відомо такі дані:

Показники	Товари			Разом
	А1	А2	А3
Фонд оплати основних працівників	15	5	10		30
Матеріальні витрати	10	50	10		70
Прямі витрати	25	55	20		100
Норматив накладних витрат (за способом 3)	40/100			0.4

Визначений коефіцієнт можна інтегрувати в ціни. Собівартість одиниці товару (АТС) складаються із суми прямих і накладних витрат. В нашому прикладі:

Прямі витрати – 2982,0

Накладні витрати 40% - 1156.8

Разом - 4138.8

Не менш важливим завданням після правильного врахування витрат є розрахунок нормативу рентабельності витрат, який є індикатором питомої ваги прибутку в ціні. Методика визначення такого показника є дещо схожою із визначення ставки дисконту, проте економічний зміст їх дещо інший. Основний показник для аналізу має бути бажаний для підприємства рівень прибутковості авансованого капіталу, на основі якого розраховується норматив рентабельності витрат шляхом застосування моделей взаємозв’язку фінансових індикаторів.

Найбільш узагальненими показниками є:

1) рівень рентабельності поточних витрат:

;

2) рівень рентабельності реалізованої продукції:

;

3) рівень рентабельності авансованого капіталу або активів:

;

4) оборотність активів:

;

і означаєскільки раз вартість активів фірми була відтворена у вартості реалізованої продукції.

Прибутковість капіталу знаходиться в тісній взаємодії із швидкістю його обертання. Зв’язок прямо пропорційний:

N_TA= V_{TA *} N_TR або , звідси N_TR= N_TA: V_TA.

Але цей показник ми ще не можемо інтегрувати в ціни. Нам необхідно N_TC, який визначається за формулою:

;

Наприклад: Якщо власники капіталу поставили перед спеціалістами по ціноутворенню задачу забезпечити рівень віддачі авансованого капіталу у виробництво 45% річних при оборотності 1,5 рази в рік, тоді норматив рентабельності сукупних витрат складе:

N_TR= N_TA: V_TA= 45:1.5 =30

Отже, визначення рівня прибутку в структурі цін проводиться на підставі цілей та завдань підприємства. Основним критерієм для аналізу є досягнення бажаного рівня прибутковості капіталу та можливостей його обертання.

Ціна виробника на основі витратного методу формується із таких складових:

1. Розрахунок сукупних витрат на одиницю продукції, які в свою чергу є сумою прямих і накладних виробничих витрат;

2. Розрахунок прибутку, розрахованого на основі встановленого нормативу рентабельності;

3. Розрахунок оптово-відпускна ціни виробника (внутрішня ціна виробника)

4. Розрахунок посередніх податків (акцизних та/або митних зборів, ПДВ).

7. Порівняння розрахованої ціни із ЕЦТ і прийняття остаточного рішення щодо доцільності виробництва даного товару.

В нашому прикладі:

1. АТС - 4138.8

2. П (40,7%) - 4138.8*0,407 = 1684.5

3. Оптово-відпускна ціна без ПДВ - 4138.8+1684.5=5823.3

4. ПДВ – 5823.3*0.2=1164.7

5. Ціна реалізації тиражу - 5823.3+1164.7= 6988.0

6. Ціна реалізації однієї газети - 6988.0:2000 = 3.49 грн.

Якщо на ринку є конкуренти, які надають аналогічні послуги варто порівняти їх ціни з розрахованою.