- •Пояснювальна записка
- •Тематичний план для самостійної роботи студентів
- •Методичне обґрунтування теми: «Охорона праці в галузі»
- •Обов’язки середнього медичного персоналу при роботі в лор-кабінеті та стаціонарі
- •Небезпека зараження пацієнтів через кров поранених медпрацівників
- •Загальні профілактичні заходи
- •Узагальнені правила безпеки роботи медичних сестер
- •Заходи у разі поранень, контактів з кров'ю та іншими біологічними матеріалами
- •Запобігання поширенню інфекції
- •Дотримування безпечного режиму роботи
- •Заходи перестороги під час надання медичної допомоги пацієнтами та роботи з біоматеріалом
- •Моніторинг здоров’я персоналу
- •Аптечка термінової медичної допомоги медпрацівникам
- •Запобігання професійним зараженням вірусними гепатитами
- •Чинники, що впливають на передавання з будників інфекцій через кров
- •Догляд за пацієнтами вдома
- •Заходи з профілактики внутрішньо лікарняного зараження віл - інфекцією
- •Універсальні заходи щодо запобігання інфекції
- •Вірусні гепатити
- •Видалення клінічних відходів
- •Заходи безпеки медичних працівників щодо зараження вірусними гепатитами в, с
- •Пухлини та інфекційні гранульоми верхніх дихальних шляхів
- •Передракові захворювання лор - органів. Папіломатоз верхніх дихальних шляхів як передрак.
- •Методичні вказівки щодо самопідготовки студентів
- •Злоякісні пухлини носа та при носових пазух.
- •Дайте письмово відповідь на завдання
- •Хвороби носа та приносових пазух, орбітальні та внутрішньочерепні ускладнення риногенного походженя
- •Абсцес мозку
- •Менінгіт і менінгоенцефаліт
- •Субдуральний абсцес
- •Екстрадуральний абсцес
- •Тромбоз печеристого синуса
- •Тонзилярні (радіо чутливі пухлини)
- •Дифтерія глотки
- •Дифтерія горла
- •Методичні вказівки щодо самопідготовки студентів
- •Дайте письмово відповідь на завдання
- •Передракові захворювання гортані
- •Методичні вказівки щодо самопідготовки студентів
- •Пухлини Дайте письмово відповідь на завдання
- •Злоякісні пухлини гортані
- •Склерома верхніх дихальних шляхів
- •Сифіліс верхні дихальних шляхів
- •Вовчак верхніх дихальних шляхів
- •Методичні вказівки щодо самопідготовки студентів Склерома верхніх дихальних шляхів пухлини та інфекційні гранульоми верхніх дихальних шляхів.
- •Негнійні захворювання вуха: сенсоневральна приглухуватість, отосклероз, хвороба Меньєра.
- •Дайте письмово відповідь на завдання
- •Дайте письмово відповідь на завдання
- •Дайте письмово відповідь на завдання
- •Дайте письмово відповідь на завдання
- •Отосклероз
- •Гостра нейросенсорна приглухуватість
Дайте письмово відповідь на завдання
№ п/п |
Завдання задачі |
Відповідь |
Примітка викладача |
|
Хворий, 26 років, скаржиться на зниження слуху на обидва вуха, постійний шум у вухах. Хворіє протягом 15 років. Працював в умовах сильного шуму. Отоскопія не виявила порушень. Інші ЛОР-органи в нормі. Хворий чує шепітну мову з відстані 1,5 м на кожне вухо. Гірше чує високі звуки. У досліді Вебера латералізація звуку відсутня. Досліди Рінне позитивні. Дослід Швабаха вкорочений. Завдання: а) встановити попередній діагноз; б)вказати дані анамнезу та об'єктивні симптоми, які підтверджують діагноз; в) визначити додаткові дослідження; г)назвати захворювання, з якими потрібно провести диференціальну діагностику; д) можливе лікування хворого.
|
|
|
Дайте письмово відповідь на завдання
№ п/п |
Завдання задачі |
Відповідь |
Примітка викладача |
|
Хвора, 26 років, скаржиться на зниження слуху та шум у вухах. Відмічає покращення слуху в шумній обстановці. Хворіє протягом 2 років. Слух різко знизився у зв'язку з вагітністю й пологами. Дані отоскопії: зовнішні слухові ходи широкі, немає сірки, барабанні перетинки витончені, через них просвічуються рожеві плями. Чує шепітну мову з відстані 2 м на кожне вухо. У досліді Вебера латералізації звуку немає. Досліди Рінне і Желлє негативні. Дослід Швабаха подовжений. З боку інших ЛОР-органів патології немає. Завдання: а) встановити попередній діагноз; б) вказати дані анамнезу та об'єктивні симптоми, які підтверджують діагноз; в) визначити додаткові дослідження; г) визначити захворювання, з якими потрібно провести диференціальну діагностику; д) визначати лікувальну тактику.
|
|
|
Отосклероз
Отосклероз (отоспонгіоз) — захворювання капсули лабіринту остеодистрофічного характеру, внаслідок чого відбувається заміщення кісткової тканини новоутвореною губчастою кісткою, багатою на судини. У більшості випадків паталогічний процес починається в ділянці вікна пригінка, поширюється на кільцеподібну зв’язку, а далі на підніжну пластинку стремена, спричиняючи його малорухливість і нерухливість, що клінічно характеризується прогресуючою приглухуватістю.
Етіологія і патогенез отосклерозу вивчені недостатньо. Є багато гіпотез щодо його виникнення. Нині доведено, що отосклероз являє собою системне захворювання, що ушкоджує не тільки лабіринт, але й потиличну кістку, хребет і навіть кисті рук.
Хворі скаржаться на шум у вусі і прогресуюче зниження слуху, часто в юнацькому віці. Проте в дітей це захворювання зустрічається рідко, головним чином у тих, батьки яких брали родинні шлюби або хворіли на отосклероз. Отосклероз розвивається у хворих на рахіт, коли для його лікування застосовували великі дози вітаміну D. Доведено, що менший вік дитини, то активніше розвиваються остеодистрофічні зміни в капсулі лабіринту. Важливим симптомом отосклерозу є поява paracusis willisi, коли під час шуму слух поліпшується, а в тихій обстановці — погіршується. Відзначається погане сприйняття одночасно розмову кількох осіб, погане сприйняття розмовної мови під час іди.
Під час отоскопії барабанна перетинка не змінена, чітко видно її контури, іноді в центрі помітно рожеву пляму. Шкіра зовнішнього ходу тонка, суха, легко ранима, сам хід широкий, зі зниженою чутливістю, в ньому мало сірки або її немає.
Функціональне дослідження органа слуху виявляє тріаду симптомів Бецольда: подовжена кісткова провідність, негативний дослід Рінне і підвищена нижня межа слуху. Дослід Желлє негативний. За отосклерозу кохлеарної форми спостерігаються значне підвищення нижньої межі слуху, позитивний дослід Рінне, дослід Желлє — негативний.
За активної стадії отосклерозу призначають ендауральний електрофорез фтору і аскорбінової кислоти для стабілізації патологічного процесу. На початкових стадіях призначають ультразвук і тканинну терапію. За даними В.Р.Гофмана (1995), стабілізації процесу сприяє застосування імуномодулятора димефосфона всередину в дозі 25 мг/кг маси тіла на добу в комплексі з фтористим натрієм у дозі 0,5 мг/кг маси тіла на добу протягом 50—60 днів, через 1 —2 міс призначають такий же курс лікування.
Ефективним способом лікування приглухуватості є хірургічне втручання на стремені, яке в дітей проводять рідко. За отосклерозу кохлеарної форми показане слухопротезування.
