Субдуральний абсцес
Сама назва «субдуральний абсцес» свідчить про те, що гнійний процес локалізується під твердою мозковою оболонкою передньої черепної ямки. Він може бути наслідком екстрадурального абсцесу або виникати судинним шляхом. •
Клінічна картина характеризується сильним головним болем, появою невиражених менінгеальних ознак, які тривають 3—4 дні. У разі поширення запального процесу на речовину мозку виникає менінгоенцефаліт з його клінічними ознаками. У спинномозковій рідині збільшується кількість білка і клітин, що свідчить про подразнення мозкових оболонок.
Діагноз можна підтвердити за допомогою комп'ютерної або магнітно- резонансної томографії. Остаточний діагноз ставиться тільки під час оперативного втручання.
Екстрадуральний абсцес
Екстрадуральний абсцес виникає внаслідок скупчення гною між твердою мозковою оболонкою і кісткою передньої черепної ямки. По-іншому це захворювання називається пахіменінгітом.
Клінічна картина екстрадурального абсцесу передньої черепної ямки складається з клінічної картини основного захворювання та явищ інтоксикації організму. Хворі скаржаться на сильний головний біль у ділянці лоба, який посилюється під час перкусії, інколи — нудоту і блювання, поганий сон, відсутність апетиту, зниження нюху, кволість. Проте перебіг екстрадурального абсцесу може бути і без виражених скарг хворого.
Діагноз екстрадурального абсцесу клінічно поставити важко, тому що він не має характерних ознак. Можна зробити тільки припущення про його наявність, а з допомогою комп'ютерної або магнітно-резонансної томографії підтвердити діагноз. Тому, як правило, екстрадуральний абсцес виявляють тільки під час операції, переважно фронтотомії.
Тромбоз печеристого синуса
Тромбоз печеристого синуса — це дуже тяжке захворювання, яке характеризується явищами загальної інтоксикації, загал ьномозковими, менінгеальними і місцевими симптомами.
Захворювання починається гостро. Висока температура тіла інтермітуючого характеру, озноб, різко виражений головний біль, млявість, свідомість часом затьмарена. Місцеві симптоми пов'язані з утрудненим відтоком крові через вени орбіти. Спостерігаються набряк і застійна гіперемія шкіри повік, хемоз кон’юнктиви, мідріаз, екзофтальм, обмеженість рухів очного яблука, параліч або парез очних м'язів. Для тромбозу печеристого синуса характерний двобічний екзофтальм унаслідок дис- циркуляції крові. Змін на очному дні, як правило, немає. Спинномозкова рідина може бути нормальною або патологічно зміненою внаслідок виникнення менінгіту. Дослідження коагу- лограми свідчить про незначно виражену гіперкоагуляцію: збільшення концентрації фібриногену, протромбіну, кальцію в крові; пригнічення фібринолітичної активності крові, скорочення часу згортання крові.
Водночас із тромбозом печеристого синуса може бути тромбоз верхнього сагітального синуса, який характеризується набряком шкіри лоба; під час пальпації відзначається стовщення і болісність по ходу вен обличчя і лоба. Спинномозкова рідина, як правило, нормальна. З боку коагулограми незначно виражена гіперкоагуляція.
