Абсцес мозку

Риногенний абсцес мозку найчастіше локалізується в лобовій частці мозку і зумовлений запальним процесом у лобовій пазусі, тому абсцеси розвиваються на боці фронтиту, етмоїдиту.

Абсцес лобової частки мозку характеризується різноманітними симптомами, як то: загальноінфекційні, загальномозкові, локальні (вогнищеві) і термінальні. Крім локальних симптомів, вищезазначені симптоми спостерігаються за абсцесів мозку будь-якої локалізації. Слід лише нагадати, що одним із характерних загальномозкових симптомів є застійні соски зорових нервів, які у 90 % випадків свідчать про об'ємний процес у порожнині черепа. Найбільш прийнятна теорія походження застійних сосків полягає в тому, що якщо внутрішньочерепний тиск вищий, ніж тиск в очному яблуці, то звичайно із соска зорового нерва не може відтікати рідина і вона застоюється. Якщо ця причина не усувається, то застійний сосок переходить в атрофію нерва. Другою причиною застійного соска є патологічні процеси в самій орбіті, які ведуть до стискання здоро­вого зорового нерва і в цьому разі розвивається однобічний застійний сосок.

Що ж до локальних симптомів, то вони залежать від величини, локалізації абсцесу в лобовій частці і реактивності організму. Якщо абсцес мозку локалізується у верхній частині лобової частки, то спостерігаються такі симптоми: психопатологічні розлади, які характеризуються сонливістю, ейфорією, неадекватною поведінкою; лобова атаксія; ністагм, аграфія; насильницькі рефлекси (феномен хватання), запаморочення. У разі локалізації абсцесу в задній частині третьої лобової закрутки лівої півкулі мозку у правшів спостерігається моторна афазія. У разі локалізації абсцесу мозку в правій лобовій частці в правшів спостерігається мідріаз, млява реакція і фіксовані зіниці, параліч поглкалізації абсцесу. Якщо абсцес мозку лобової частки локалізується в її базальній частині, то спостерігаються такі вогнищеві симптоми, як атрофія зорового нерва на боці абсцесу і застійний сосок очного дна на протилежному боцї, ушкод­ження І, а нерідко і III, IV, VI пар черепних нервів, апрак- сичні порушення, ністагм, запаморочення, порушення психіки. Якщо абсцес поширюється на центральні закрутки, виникають парези, джексонівські припадки. Якщо абсцес проривається в шлуночки мозку, відбувається розвиток гнійного менінгіту з вираженою картиною і, як правило, трагічним кінцем. Зміни в спинномозковій рідині за абсцесу лобової частки не мають характерних ознак. Проте рідина витікає через голку під тиском, прозора, кількість клітин у ній невелика (10—12 в 1 мл), кількість білка підвищена, тобто спостерігається білково-клітинна дисоціація. Допомагають у діагностиці абсцесу мозку лобової частки спеціальні нейрохірургічні дослідження, в тому числі комп'ютерна, магнітно-резонансна томографія.

Менінгіт і менінгоенцефаліт

Розрізняють серозний та гнійний менінгіт. Майже завжди перебіг менінгіту відбувається з ураженням мозкової речовини, тому доцільно говорити про менінгоенцефаліт.

Слід вважати, що серозний менінгіт розвивається як ускладнення ГРВІ, а гнійний менінгіт — як ускладнення гнійного синуїту; їх початковою стадією може бути менінгіт, для якого характерним є збільшення кількості спинномозкової рідини внаслідок подразнення м'якої оболонки мозку. Гнійний менінгіт характеризується гострим початком, головним болем, нудотою, блюванням, високою температурою тіла, гіперестезією, менінгеальним синдромом.

У хворих на менінгоенцефаліт з'являються патологічні симптоми Бабінського, Россолімо, Оппенгайма, Гордона, тонічні і клонічні судоми, часом,затьмарення свідомості. Усі ці симптоми свідчать про ураження мозкової речовини та кори мозку. З'являються дислокаційні симптоми — ураження III, VI, VII, VIII пар черепних нервів. Спинномозкова рідина гнійна, витікає під великим тиском.

Клінічна картина, диференціальна діагностика та зміни в спинномозковій рідині детально описано в розділі «Отогенні внутрішньочерепні ускладнення».