Команда № 1

Гра № 1

«НЯВ!»

Гра підходить навіть для найменших дітей. Грати в неї краще в сутінках у саду або в полі, де є дерева і чагарники. Наймоторнішого вибирають «кішкою» і дають йому дві хвилини, щоб сховатися. Потім гравці під наглядом ведучого відправляються на пошуки. Вони оточують місце, де, на їхню думку, сховалася «кішка». Ведучий вимагає, щоб «кішка» подала голос, а всі інші готові кинутися на цей голос і схопити «кішку».

Раптом «няв» лунає зовсім з іншої сторони. Усі біжать туди, утворюючи довгий ланцюг. Але моторна «кішка» уже обійшла гравців, і ловці знову обмануті. Якщо їм здається, що вони все-таки виявили «кішку», то вони знову вимагають голосного нявкання. Хоча «кішка» і не зобов'язана відповідати, саме її мовчання може підказати ловцям, що вона десь поблизу. Гра триває доти, поки «кішка» не буде піймана.

Ця гра не тільки цікава, але й привчає не боятися темряви.

Гра № 2

«Більбоке»

Це така стародавня французька гра, що бабусі й дідусі та навіть і прабабусі й прадідусі можуть пригадати, як грали в неї.

Для гри треба взяти товсту нитку або шнурок довжиною приблизно 45 см. Один з кінців треба приклеїти липкою стрічкою (скотчем) до тенісної кульки, а інший – до денця пластикового стаканчика. Можна також прив'язати кінець нитки до ручки пластмасового кухля.

У грі беруть участь кілька людей. Гравцеві потрібно підкинути кульку вгору й спіймати її в стаканчик або кружку. За це нараховуються очки. Ловити кульку потрібно по черзі до промаху. Гравець, який не влучить, передає більбоке наступному по черзі гравцеві. Виграє той, хто першим набере визначену кількість очок.

Гра № 3

«Хто ведучий?»

У грі може брати участь не менше шести гравців. Один із них залишає кімнату. У цей час інші сідають у коло й вибирають ведучого. Ведучий робить прості рухи, наприклад, аплодує, мотає головою, трясе кулаками в повітрі тощо. Інші гравці повинні повторювати рухи ведучого і якнайшвидше виконувати нові рухи слідом за ним.

Тепер гравець, що виходив за двері, повертається й стає в центр кола. Його завдання – виявити, хто ведучий. Це зовсім непросто, тому що, поки він дивиться на ведучого, той не стане робити нових рухів. Коли ведучого все-таки визначено, він повинен вийти з кімнати, а гравці вибирають нового ведучого.

Гра № 4

«Світлофор»

Поле, обмежене з 4-х сторін, може мати вигляд пішохідної доріжки, вибігати за межі якої не можна (розміри поля залежать від кількості гравців). Ведучий у центрі ігрового поля, відвернувшись від гравців, називає кольори. Гравці, в яких названі кольори є на одязі, спокійно переходять «дорогу». Інші вважаються «порушниками» і повинні перебігти через «дорогу». Спійманий «порушник» стає ведучим.

ДОДАТОК 2

Команда № 2

Гра № 1

«Штандер»

Назва походить від німецького слова «stainder» – стояти. Гравців може бути скільки завгодно. Для гри необхідний невеликий м'яч, але не тенісний: він занадто твердий – гра може скінчитися слізьми, що, безумовно, небажано.

Гра дуже проста, динамічна й приваблива швидкою зміною ролей: щохвилини може виявитися, що хтось із учасників водить. Як і всякий приклад народної творчості, гра буяє варіантами. Ось один із них.

Усі збираються до купи. Хто-небудь підкидає м'яч якнайвище і при цьому викрикує ім'я одного з гравців, назвемо його Іваном. З цього моменту Іван – ведучий. Поки м'яч у повітрі – усі розбігаються, однак не занадто далеко: якщо Іван піймав м'яч з льоту, він уже не водить. Йому тепер треба назвати ім’я іншого учня – того, хто відбіг далі всіх і в кого мало шансів добігти до м'яча і спіймати його. Ведучим стає той учень, чиє ім’я вигукне Іван.

Якщо м'яч не спійманий, а підібраний із землі, то як тільки він опиниться в руках у ведучого, той кричить – «Штандер!»

Усі зупиняються й завмирають. Новий ведучий намагається вибити кого-небудь м'ячем з того місця, де був підібраний м'яч. Якщо ведучий поцілив, водити буде вибитий учень. Промахнувся - знову води! У будь-якому випадку всі знову збігаються до купи, знову підкидається м'яч і називається ім'я вибитого або ж невдачливого учня, що буде ведучим.

Буває, що той, кого вибивають, ловить м'яч. У цьому випадку він відразу вибиває м'ячем або ведучого, або будь-кого із гравців, хто ближче стоїть.

Гра припиняється за взаємною згодою.

Гра № 2