82. Поняття стресу. Причини стресу.

Стресс – «напруга» - емоційний стан організму, який виникає у напружених ситуаціях. - стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах. Стрес є станом надмірно сильної і тривалої психологічної напруги, яка виникає у людини, коли його нервова система одержує емоційне перевантаження. Стрес присутній в житті кожної людини, оскільки наявність стресових імпульсів у всіх сферах людського життя і діяльності поза сумнівом. Стресові ситуації виникають як вдома, так і на роботі. Будь-яка організація є відкритою соціальною системою, і на її елементи - працівників - природно впливають зовнішні чинники, такі як зміни в суспільстві, економічні і фінансові умови, зміни в їх особистому житті (сімейні проблеми, старіння, смерть близького родича, народження дитини і т.п.). Серйозним чинником стресу працівників є і сімейні кризи. Види: фізіологічний, психологічний, інформаційний, управлінський, емоційний. Джерела: особливості трудового процесу, становище індивіда в організації, службові конфлікти, труднощі в узгодженні службових і сімейних конфліктів.

Причини виникнення стресу:

1. Перевантаження чи занадто мале робоче навантаження, тобто завдання, яке варто завершити за конкретний період часу. У цьому випадку зазвичай виникає занепокоєння, фрустрація (почуття катастрофи), а також почуття безнадійності та матеріальних втрат.

2. Конфлікт ролей. Наприклад, фахівця високої кваліфікації з конструкторського відділу переводять тимчасово на роботу в інший підрозділ, який розробляє нову модель продукції. Роботу треба виконати в дуже стислий термін. Конфлікт ролей може також виникнути в результаті розходжень між нормами неформальної групи і вимогами формальної організації. 3. Невизначеність ролей. Невизначеність ролей виникає тоді, коли працівник не впевнений у тому, що від нього очікують. Люди повинні мати правильне уявлення про те, чого чекає керівництво від підлеглих. 4. Нецікава робота. Деякі дослідження показують, що люди, які мають більш цікаву роботу, виявляють менше занепокоєння і менш піддані фізичним нездужанням, ніж ті, хто займається нецікавою роботою. 5. Існують також і інші чинники. Стрес може виникнути в результаті поганих фізичних умов, наприклад, відхилень у температурі приміщення, поганого освітлення чи надмірного шуму.

83. Рекомендації керівника щодо підвищення продуктивності праці та зниження стресу.

Стрес — це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму і готує його до фізичної активності типу спротиву, боротьби, до втечі. Виникаючі на нашому шляху труднощів (від дрібної проблеми до трагічної ситуації) викликають у нас емоційні реакції негативного типу, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних зрушень . Для того щоб управляти іншими, дотягавши при цьому високої продуктивності праці і низького рівня стресу, керівнику певного підприємства потрібно: 1.оцінити можливості та потреби своїх працівників і спробувати вибрати об’єм та тип роботи для них, відповідно до цих факторів; 2.дозволяти працівникам відмовлятись від виконань якого набудь завдання, якщо вони мають достатні підстави на це; 3.використовувати двохсторонню комунікацію і інформацію своїх підлеглих. Читко виокремити конкретні зони повноважень, відповідальності;4.використовувати стиль лідерства, відповідно до даної ситуації;5.забезпечити належну винагороду за ефективну роботу;

6. виступати в ролі наставника стосовно підлеглих, розвиваючи їх здатності й обговорювати з ними складні питання;

7.забезпечити належний стан робочого місця, для ефективного виконання підлеглим своєї роботи.

Що стосується працівника то він щоб уникнути стресової ситуації та виконання роботи для підвищення продуктивності праці , потрібен:

1.розробити систему пріоритетів в своїй роботі; 2.навчитися говорити «ні», коли є межа за якою не можливо взяти більше роботи;

3.налагодити ефективні відносини з керівником; 4.знаходити час для відпочинку; 5. раціональне харчування.

До основних психологічних способів управління стресами належать:

1. Вольовий контроль за станом свого організму на основі опанування відповідних методів (наприклад, послідовної м'язової реакції). 2. Свідома зміна процесів сприйняття й оцінки ситуації. Найефективніші серед них: заперечення (ухилення від сприйняття негативної інформації); витіснення (забування чи переключення на інше); прийняття обставин такими, які вони є; заміщення недосяжної мети досяжною, доступнішою; 3. Емоційно-психологічна розрядка за допомогою сну, сліз, розмови з людьми, здатними до співчуття. 4. Зміна позиції щодо проблеми, зниження вимог і претензій до себе та до інших, пере довірення.

84. Поява опору у вигляді страйку, саботажу та інших методів. Прояви невдоволення колективу.Опір під час конфлікту може виявлятися в такі форми боротьби:1) Словесна агресія, яка представляє собою висування обвинувачень, образ, докорів, брехні з метою дискредитації опонента о очах оточуючих. Нецензурні слова, ненормативна лексика використовуються з метою зачепити святе в душі опонента. В умовах соціального напруження використання нецензурних висловів стає дуже поширеним. 2) Фізична агресія – це будь-яка форма поведінки, яка спрямована на принесення шкоди іншій людині, яка не бажає подібного відношення. Існує також і класифікація фізичної агресії в залежності від її мотивів, коли виділяють: інструментальну і ворожу агресію. У випадку інструментальної агресії, агресор нападає на жертву, не маючи прямих намірів нанести їй фізичної шкоди (крадій). Ворожа агресія має на меті цілеспрямоване нанесення жертві шкоди, яка пов’язана із фізичн болем.3) Скандал. Цей термін використовується в багатьох різних смислах. Скандал – шумний конфлікт, дебош. Скандал це також і випадок, який суттєво дискредитує його учасників. Найчастіше скандал пов’язаний із ситуацією, при якій громадськості стає відомий факт, що певна особа, часто дуже високопоставлена, таємно чи відкрито переслідувала особисті цілі з явним порушенням закону, порушував політичні, чи моральні норми. подібні скандали, особливо в розвинутих країнах здатні скинути владу, і навіть президента. 4)під бойкотом розуміють конфлікт, учасники якого повністю або частково відмовляються від дій, які є вигідними для опонентів. Замовчування успіхів противника, свідоме ухиляння від співробітництва. Бойкот може носити як між особистісний, так і економічний, політичний і міжнародний характер.5)Саботаж - навмисний зрив роботи шляхом прямої відмови від неї або свідомо недбалого її виконання; одна з форм економічної боротьби працівників проти підприємців; прихована, замаскована протидія будь-яким заходам, намагання перешкодити здійсненню їх.6)Страйком слід вважати будь-яке припинення соціально регламентованої діяльності, викликане зовнішнім приводом або внутрішнім протидією її суб'єктам. Страйк - є суть соціальний (трудовий) конфлікт, про т. .. в ній виражається потреба у відновленні, зміні існуючої Страйк так само можна визначити як групове, організоване, гласне (на відміну від саботажу) і цілеспрямований вплив на виробничий процес і тим тимчасової відмови суб'єкта від участі в регламентованої діяльності з метою задоволення висунутих їм вимог. Крайнім результатом протесту є бунт. Бунт – стихійне повстання.