- •20. Методи моніторингу зовнішнього середовища організації та оцінка економічної ефективності моніторингу.
- •21. Світові тенденції глобалізації та їхній вплив на вітчизняні організації.
- •22. Девід Сільверман та антисистемна концепція організацій.
- •23.Хофстеде і концепція ділової культури
- •24. Ігор Ансофф і теорія організаційного потенціалу.
- •25.Елтон Мейо і теорія людських відносин.
- •26. Едгар Шейн і системна модель організаційної мотивації.
- •27. Особливості концепції “любові і страху” Амітая Етціоні.
- •28. Мотиваційна теорія підтримки бажаної поведінки.
- •29.Функції менеджменту, їх класифікація і взаємозв’язок.
- •30. Сутність, призначення і характеристика функцій менеджменту: планування, організація, мотивація, контроль, регулювання
- •32. Теорії мотивації: змістовні та процесійні
- •33. Управлінські рішення, та вимоги, що до них подаються.
- •34. Класифікація управлінських рішень
- •37. Адміністративна модель прийняття управлінських рішень.
- •38. Джеймс Марч і антираціональна концепція ухвалення рішень.
- •41Поведінкові аспекти ухвалення рішення.
- •42 Групове ухвалення рішень в організаціях.
- •44.Японський досвід стратегічних рішень методом “ринги се”.
- •46Адміністративна модель прийняття управлінських рішень.
- •47. Сутність економічних методів управління. Трансформація економічних методів з розвитком ринкових відносин.
- •48. Сутність соціально-психологічних методів управління
- •49Поняття про моделі і методи прийняття управлінських рішень
- •50, 54 Необхідність моделювання. Моделювання як складова наукового підходу до прийняття рішень
- •51.Прогнозування результатів прийняття рішень
- •52. Типи моделей: фізична, аналогова, математична
- •53. Основні моделі, які застосовуються в менеджменті: теорія ігор, теорія черг, модель управління запасами, моделі лінійного програмуван-ня, імітаційні моделі, економічний аналіз
- •55Сучасні методи та моделі прийняття раціональних і стратегічних управлінських рішень.
- •56. Проблеми, пов‘язані із невідповідністю моделей рівню сприйняття
- •57. Сутність і значення інформації
- •58. Класифікація інформації. Носії інформації.
- •59. Комунікаційний процес. Форми комунікацій в організаціях.
- •60. Використання інформаційних технологій в управлінні організацією
- •81. Сучасні підходи до управління конфліктними ситуаціями.
- •82. Поняття стресу. Причини стресу.
- •83. Рекомендації керівника щодо підвищення продуктивності праці та зниження стресу.
- •85. Практика передових компаній світу в управлінні конфліктами та опором.
60. Використання інформаційних технологій в управлінні організацією
Інформаційні технології (ІТ) - сукупність методів і програмно-технічних засобів, об'єднаних в технологічний ланцюжок, що забезпечує збір, обробку, зберігання, розподіл і відображення інформації з метою зниження трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів, а так само підвищення їх надійності і оперативності. Інформаційні технології у сфері економіки управління - це комплекс методів переробки розрізнених вихідних даних в надійну і оперативну інформацію механізму ухвалення рішень за допомогою апаратних і програмних засобів з метою досягнення оптимальних ринкових параметрів об'єкту управління.
Сучасні інформаційні технології дозволяють створити єдине інформаційне середовище, фізичною основою якого є інтегровані комп’ютерні мережі та системи зв’язку, яке дозволяє супроводжувати та координувати як технологічні процеси, так і ділову діяльність будь-якої організації. Як бачимо, сучасні розробки інформаційних систем менеджменту, технологій систем та комунікацій просуваються вперед досить успішно, використовуючи останні досягнення в галузі технологій інформаційних систем та комунікацій. Завдяки цьому інформаційні системи менеджменту стали задовольняти зростаючі вимоги менеджерів до забезпечення інформацією. Головними критеріями в оцінці інформаційних систем стали достовірність, своєчасність, повнота, корисність інформації для прийняття рішень. В наш час найбільша частина технологічних розробок в галузі інформаційних технологій застосовується для вирішення оперативних управлінських задач. Новітні розробки свідчать про зростання можливостей вдосконалення інформаційних технологій в таких ключових напрямках: ¨ значне підвищення показників ефективності технології; ¨ спрощення доступу і розширення потенційних можливостей засобів програмного забезпечення і широкого застосування “відкритих технологій“; ¨ створення дружнього інтерфейсу для користувача; ¨ істотне покращання якості і функцій інформаційних технологій та зниження їх вартості.
81. Сучасні підходи до управління конфліктними ситуаціями.
Сучасна точка зору полягає в тому, що навіть в організаціях з ефективним управлінням деякі конфлікти не тільки можливі, але навіть може бути і бажані. Організаційні способи управління конфліктом характеризуються цілеспрямованою дією управлінських органів на підрозділи організації і окремих осіб. Мета таких дій - ослаблення конфліктних взаємодій або локалізація конфлікту, а нерідко і повне гасіння конфлікту (наприклад, з переходом до співпраці). Основними організаційними способами вирішення конфлікту є наступні.
1. Утворення підгруп усередині конфліктуючих сторін, коли структурний підрозділ цілеспрямовано розбивається на ряд автономних утворень з різними, але пересічними цілями. У кінцевій рахунку це приводить до ослаблення цілеспрямованості в конфліктних взаємодіях і скорочення ступеня участі членів підгруп в конфлікті. 2. Введення незалежних контролюючих елементів, коли створюються комісії з дозволу спірних питань, експертні ради або незалежні групи
З. Заміна лідерів або керівників окремих груп, підрозділів. Відсутність лідера, організуючого конфліктні взаємодії, як правило, приводить до на рушенію координації дій відносно суперника. При цьому у рядових членів групи з'являється бажання виключити виникаючу невизначеність у власних діях шляхом або виходу з конфліктної ситуації, або пошуку нового лідера, здатного відстоювати інтереси групи. Це явище може стати основою ефективної управлінської дії на поведінку членів організації.
4. Переміщення членів організації з однієї структурної одиниці в іншу. Цей виключно організаційний спосіб полягає в заміні найбільш активних членів конфліктуючих груп. Тут важливо враховувати просторовий принцип переміщення, тобто часто до статочно розділити членів конфліктуючих сторін за територіальною ознакою, щоб понизити інтенсивність конфліктних взаємодій або взагалі погасити конфлікт.
5. Зміна змісту праці. При використанні даного способу відбувається перемикання інтересів з конфлікту на виконання роботи, досягнення цілей при виконанні завдань. Звичайно, таким чином дуже рідко вдається погасити конфлікт, проте досягається ослаблення його інтенсивності, проходження критичної точки конфлікту.